Провадження № 33/821/561/24 Справа № 703/4818/24 Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАПГоловуючий у І інстанції Крива Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
06 грудня 2024 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі адвоката Юська І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,-
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, 29 серпня 2024 року, близько 20 год. 00 хв., солдат ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки військової служби, був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння в АДРЕСА_2 .
29 серпня 2024 року о 20 год. 40 хв., ОСОБА_1 був доставлений до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, де відмовився від медичного огляду, відповідно до амбулаторної картки №347 від 29.08.2024.
З огляду на вищевказане солдат ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2024 року скасувати, а провадження у справі закрити.
В апеляційній скарзі посилається на те, що був відсутній у судовому засідання, а повідомлення через додаток «Вайбер» не є належним, оскільки це не передбачено законом. Таким чином, ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати свої пояснення суду з приводу складеного адміністративного протоколу.
Крім того, суд першої інстанції належним чином не перевірив та не оцінив сукупність наявних доказів, об'єктивно не дослідив всіх обставин справи.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд, що свідчить про порушення Порядку №32 від 12.01.2024. Також, не зазначені ознаки сп'яніння.
Покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є недійсними та ставляться під сумнів, оскільки у ОСОБА_1 з даними свідками неприязні відносини.
В судове засідання, призначене апеляційним судом на 06.12.2024 на 11:30 год., ОСОБА_1 не з'явився, при цьому про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчать довідка про доставку повідомлення у додатку «Viber».
Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за участі адвоката Юська І.М.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку адвоката Юська І.М., про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків тощо.
Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, вчинені в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 , про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
-протоколу про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_3 №618 від 29 серпня 2024 року згідно якого вбачається, що 29 серпня 2024 року, близько 20 год. 00 хв., солдат ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки військової служби, був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння в АДРЕСА_2 . 29 серпня 2024 року о 20 год. 40 хв., ОСОБА_1 був доставлений до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, де відмовився від медичного огляду, відповідно до амбулаторної картки №347 від 29.08.2024. З огляду на вищевказане солдат ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП;
- виписки з амбулаторної картки №347 згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 , 29.08.20024 о 20 год. 40 хв. було доставлено до КНП «Черкаський наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради для проведення огляду. Висновок за результатами клінічного огляду та даних інструментального дослідження встанчволено діагноз: відмова;
- копії військового квитка Серія НОМЕР_1 виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 30 березня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- письмових пояснень ОСОБА_2 згідно яких вбачається, що 29.08.2024 близько 20 год. 40 хв. він був присутній в якості свідка у КНП «Черкаський наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради, при огляді та тестуванні на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_1 , де останній відмовився проходити тест на алкогольне сп'яніння;
- письмових пояснень ОСОБА_4 згідно яких вбачається, що 29.08.2024 близько 20 год. 40 хв. він був присутній в якості свідка у КНП «Черкаський наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради, при огляді та тестуванні на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_1 , де останній відмовився проходити тест на алкогольного сп'яніння;
- копії витягу №167 від 29.12.2022 з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністратвино-господарської діяяльності), про організацію сліжби військ і бойвого навчання у 2023 навчальному році.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.
Апеляційний суд зазначає, що під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Диспозиція ч.1 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення, по-перше, за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-третє, за виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Тоді як, відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що не був присутнім у судовому засідання суду першої інстанції, а повідомлення через додаток «Вайбер» не є належним, оскільки це не передбачено законом.
Апеляційний суд зазначає, що з метою поновлення ОСОБА_1 , в його правах, судом апеляційної інстанції вжито заходи до безпосередньої участі в розгляді справи останнього, на виконання вимог ст.294 КУпАП, з наданням можливості надати пояснення по суті складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Також, враховуючи те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було зазначено контактний номер мобільного телефону, то слід рахувати, що ОСОБА_1 , бажав, принаймні не заперечував, що ці засоби комунікації використаються судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає про виклик до суду.
Апеляційний суд акцентую увагу, що ОСОБА_1 , мав об'єктивну реальну можливість прийняти участь у судовому засіданні та організувати ефективний захист своїх інтересів у суді, однак, цим правом не скористався, тому суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , що суд першої інстанції належним чином не перевірив та не оцінив сукупність наявних доказів, об'єктивно не дослідив всіх обставин справи.
Апеляційний суд зазначає, що аналіз досліджених під час судового та апеляційного розгляду доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 , у його перебуванні в стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду, тобто у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а тому дані доводи є неспроможними.
Перевіряючи доводи апелянта, що покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є недійсними та ставляться під сумнів, оскільки у ОСОБА_1 з даними свідками неприязні відносини
Апеляційний суд наголошує, що повноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця/військовозобов'язаного у закладі охорони здоров'я. У разі відмови військовослужбовця/військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду.
Крім того, перевіряючи доводи ОСОБА_1 про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення були залучені свідки, з якими у апелянта неприязні відносини, що може свідчити про їх упередженість то апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими.
Оскільки, досліджуючи під час апеляційного розгляду письмові пояснення свідків на предмет їх достовірності і допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ці пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об'єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, враховуючи, що ці свідки, під час складання протоколів про адміністративні правопорушення або в подальшому жодним чином не спростували перед судом у будь-який спосіб викладені ними у письмових поясненнях обставини.
Від так, сумнівів у зацікавленості чи упередженості вказаних свідків немає, пояснення отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами, засвідчені їхніми власноручними підписами. При цьому відсутні відомості про те, що з певних причин вони надавали неправдиві пояснення, або що такі ними засвідчено під примусом.
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони ні окремо, ні в сукупності, не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть слугувати підставами для його скасування.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба