05 грудня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 700/594/24
Провадження № 22-ц/821/1651/24
категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Мунтян К. С.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача - Дараган Юлія Олександрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у складі: головуючого судді Бесараб Н. Б.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 02.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 101995994 в електронній формі, згідно з умовами якого відповідач отримала 7000 грн, та зобов'язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Зазначає, що ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши їй, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач не виконала умови кредитного договору № 101995994.
У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість.
29.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29012024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 101995994 від 02.08.2023.
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 27520,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7000 грн, заборгованість за відсотками 20020,20 грн, заборгованість за комісією 500 грн.
23.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8659805 в електронній формі, згідно з умовами якого відповідач отримала 10000 грн. Та зобов'язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши їй, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач не виконала умови кредитного договору № 8659805.
У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість.
27.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27022024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 865985 від 23.09.2023.
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 27022024 від 27.02.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 39277,50 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 10000 грн, заборгованість за відсотками 28277,50 грн, заборгованість за комісією 1000 грн.
Також зазначає, що 30.08.2023 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6073667.
11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні його права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 2 від 15.02.2024 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11364,50 грн, з яких: 3500 грн заборгованість за основною сумою боргу, 7864,50 грн заборгованість за процентами за користування позикою.
Крім цього, 05.07.2023 між ТОВ «ФК «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78165383.
14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 18239,25 грн, з яких: 3350 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14889,25 грн - сума заборгованості за відсотками, 0,00 - сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання та після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів, в зв'язку з чим має непогашену заборгованість за кредитними договорами.
Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором № 101995994 в сумі 27520,20 грн, за кредитним договором № 8659805 в розмірі 39277,50 грн, за кредитним договором № 6073667 у розмірі 11364,50 грн, за договором позики № 78165383 в розмірі 18239,25 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 101995994 в сумі 27520,20 грн, за кредитним договором № 8659805 в розмірі 39277,50 грн, за договором позики № 6073667 в розмірі 11364,50 грн, за договором позики № 78165383 в розмірі 18239,25 грн та 3028 грн - у відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що всупереч вимогам кредитних договорів відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості відповідача за спірним договором.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2024 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність кредитної заборгованості, її розмір та період, за який слід розраховувати розмір заборгованості, а також позивачем не надано до суду виписки по рахунку.
Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документами первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно зі ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивач таких документів не надав, тому не довів розмір наявної суми заборгованості.
Вказує, що позивачем не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, в тому числі якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядку урегулювання спору та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача.
Вважає, що на підставі наданих позивачем договорів факторингу, не можна його вважати належним позивачем.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2024 року без змін. Судове засідання проводити без участі ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Зазначає, що предметом спору є захист порушеного права ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке полягає у невиконанні договірних зобов'язань ОСОБА_1 за відповідними договорами шляхом стягнення заборгованості, а не визнання відповідних договорів недійсними чи розірвання відповідних договорів на підставі істотного порушення їх умов.
Отже, діє презумпція правомірності правочинів.
Вважає, що скаржником не спростовано обставин отримання та використання кредитних коштів та розміру заборгованості. Розглядаючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази та дав їм належну оцінку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
02.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 101995994, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого ОСОБА_1 надано фінансовий кредит у розмірі 10000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором (а.с. 9-14).
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 договору (а.с. 9 зворот).
Згідно з п. 2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту (а.с. 10).
Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит № 101995994 від 02.08.2023, загальна вартість кредиту 39390 грн (а.с. 14 зворот).
У паспорті споживчого кредиту було сторонами узгоджено істотні умови кредитного Договору. Підписанням паспорта споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані із обраних ним умов кредитування (а.с. 15).
29.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29012024, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101995994 від 02.08.2023. (а.с. 18-19).
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (а.с. 18 зворот).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників № 2 до Договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 27520,20 грн, із яких:
- 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 20020,20 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 500 грн сума заборгованості за комісією;
- 0,00 грн сума заборгованості за пенею (а.с. 21).
23.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8659805, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого ОСОБА_1 надано фінансовий кредит у розмірі 10000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором (а.с. 22-27).
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 договору (а.с. 22 зворот).
Згідно з п. 2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту (а.с. 23).
Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит № 8659805 від 23.09.2023, загальна вартість кредиту 41750 грн (а.с. 27 зворот).
У паспорті споживчого кредиту було сторонами узгоджено істотні умови кредитного Договору. Підписанням паспорта споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані із обраних ним умов кредитування (а.с. 28).
27.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27022024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 865985 від 23.09.2023 (а.с. 31-32).
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 27022024 від 27.02.2024 заборгованості відповідача перед позивачем становить 39277,50 грн, з яких:
-заборгованість за основною боргу 10000 грн;
-заборгованість за відсотками 28277,50 грн;
-заборгованість за комісією 1000 грн (а.с. 34).
30.08.2023 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6073667 (а.с. 41-45).
Договір позики підписано електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін
Згідно з п.п. 2.1. Договору позики, за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.5. Договору позики, позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору.
Підписуючи Договір відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про захист персональних даних» (п.п. 8.3.3. п. 8 Договору позики).
Згідно з п.п. 9.1. Договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі Позикодавця в порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем Договору у відповідне поле.
До того ж, відповідно до п.п. 10.1.5 та п.п.10.1.6 Договору позики відповідач підтвердила, що вивчила та повністю погоджується з умовами правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Маніфою», які є невід'ємною частиною Договору, а також вивчив та повністю погоджується з умовами цього Договору позики.
11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні його права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с. 54-56).
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (цiна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третiх осiб - боржникiв, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та iншi платежi, право на одержання яких належить Клiєнту.
Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з реєстром боржників № 2 від 15.02.2024 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11364,50 грн, з яких:
-3500 грн заборгованість за основною сумою боргу;
-7864,50 грн заборгованість за процентами за користування позикою (а.с. 59).
05.07.2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78165383 (а.с. 65-66).
Пунктом 2 указаного договору визначено параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів.
Відповідно до п. 3 указаного договору, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, зазначених у додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 16 договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства України та умов договору.
Відповідно до п. 20 договору, сторони дійшли згоди, що договір позики укладається у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, з використання одноразового ідентифікатора.
Згідно додатку № 1 до договору позики № 78165383 від 05.07.2023, укладеного між ТОВ «ФК «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , сторонами погоджено розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що підтверджено електронним підписом ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором (а.с. 67).
14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 68-70).
20.03.2024 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 21 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до умов якої права вимоги відступаються згідно з Реєстром боржників № 20 від 20.03.2024 (а.с. 71).
Відповідно до Реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 18239,25 грн, з яких:
-3350 грн заборгованість за основною сумою боргу;
-14889,25 грн заборгованість за відсотками;
-0,00 заборгованість за пенею (а.с. 73).
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 624024, Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку (а.с. 80-81).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за спірними договорами не виконала, заборгованість не сплатила, тому заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договорами кредиту та позики є обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 512 ЦК України, передбачено можливість зміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
З матеріалів справи вбачається, що спірні договори є електронними, а особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію». Крім того, факт укладення вказаних договорів позики, кредитних договорів в електронній формі відповідач не заперечує.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст. 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги те, що вказані вище кредитні договори підписані ОСОБА_1 електронним підписом, наявність якого разом з електронними підписами первісних кредиторів підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, є доведеним факт укладення між сторонами кредитних договорів, та про те, що позичальник всі умови договорів цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
У справі, що переглядається позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.
При цьому вимог щодо визнання зазначених правочинів недійсними чи встановлення факту їх неукладеності до суду заявлено не було.
Зазначені правочини підтверджують факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в позику чи кредит відповідачу коштів у погодженому розмірі.
Щодо аргументів скаржниці, що надані розрахунки не є первинними бухгалтерськими документами, оформлені згідно зі ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», то з цього слід зазначити наступне.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових рахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Оскільки, всі кошти за даними договорами надавались на особистий картковий рахунок вказаний відповідачем, то всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайором регулюються ЗУ «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», відповідно до положень якого вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Крім того, Верховним Судом України в постанові від 24.02.2016 за № 6-50цс16 наголошується, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
З досліджених судом доказів вбачається, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики, у відповідача утворилась заборгованість, яка становить за кредитним договором № 101995994 в сумі 27520,20 грн, за кредитним договором № 8659805 в розмірі 39277,50 грн, за договором позики № 6073667 в розмірі 11364,50 грн, за договором позики № 78165383 в розмірі 18239,25 грн.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просила стягнути заборгованість, яка виникла на день відступлення права вимоги, за кредитними договорами № 101995994 в сумі 27520,20 грн, за кредитним договором № 8659805 в розмірі 39277,50 грн, за договором позики № 6073667 в розмірі 11364,50 грн, за договором позики № 78165383 в розмірі 18239,25 грн, розмір якої у подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не збільшувало.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема п. 1 ч. 1 цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1 ст. 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Відповідно до наведених вимог закону на підтвердження своїх вимог позивач надав суду належним чином засвідчені витяги з договорів факторингу № 29012024 від 29.01.2024, № 27022024 від 27.02.2024, № 11-01/2024 від 11.01.2024, № 14/06/21 від 14.06.2021, додаткову угоду №21 до договору факторингу від 14.06.2021 № 14/06/21 від 20.03.2024 та витяги з Реєстрів боржників до договорів факторингу, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Слід зазначити, що вказані договори факторингу в судовому порядку оскаржені не були, є чинними, а отже право вимоги за договорами перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на законних підставах. Такі договори факторингу сторонами не розривались, тому підлягають до виконання і такі мають правове значення для позивача в частині погашення заборгованості на користь нового кредитора.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» як таких, що узгоджуються з матеріалами справи та відповідають вимогам норм матеріального права.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу і спростовані зібраними у справі доказами та не впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков