Житомирський апеляційний суд
Справа №296/4502/24 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С.
Номер провадження №33/4805/1351/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
12 грудня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Гуртовенка Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Гуртовенка Романа Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 06 вересня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 06 вересня 2024 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 04 травня 2024 року о 18 год 20 хв в м. Житомирі, вул. Параджанова, 53 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz C180 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Гуртовенко Р.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що працівниками поліції не пропонувалося проходження медичного огляду, а ОСОБА_1 відмовився від того, що працівники поліції хотіли оглянути його автомобіль. Крім того, наявне в матеріалах справи направлення не містить реквізитів протоколу, зокрема, саме номеру та дати його складання, воно не вручено ОСОБА_1 , акт огляду без номеру і дати та без посилання на адміністративний протокол. Вважає, що у присутності свідків ОСОБА_1 нічого не пропонували взагалі, ніяких пояснень вони не писали, а підписали пояснення, які написала уповноважена особа.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Гуртовенка Р.М., які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 04.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 04 травня 2024 року о 18 год 20 хв в м. Житомирі, вул. Параджанова, 53 керував транспортним засобом Mercedes Benz C180 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП (а.с. 1).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився; копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2072150 від 04.05.2024 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП; направленні до КНП «ОМСЦ» Житомирської обласної ради на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.05.2024, у зв'язку із виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, порушення координації рухів, останній від огляду відмовився; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного відносно ОСОБА_1 , в зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер 6810 не проводився, в зв'язку із відмовою; письмових поясненнях ОСОБА_2 від 04.05.2024, згідно яких останній зазначає про те, що був запрошений в якості свідка, щоб засвідчити те, як в його присутності водієві транспортного засобу Mercedes д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер, на що останній відмовився, від проходження такого огляду у медичному закладі також відмовився; письмових поясненнях ОСОБА_3 від 04.05.2024, згідно яких останній зазначає про те, що 04.05.2024 був зупинений працівниками поліції в якості свідка, був присутній при відмові ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер та у найближчому медичному закладі; рапорті поліцейського взводу №1 роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції М. Патинського від 04.05.2024, згідно якого під час несення служби 04.05.2024 близько 18 год 50 хв у складі екіпажу Граніт 101 за адресою у м. Житомирі, вул. С. Параджанова, 53, згідно ст. 35 п. 3 Закону України «Про Національну поліцію», зупинено транспортний засіб Mercedes д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Водій в присутності двох свідків відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі. Відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відібрано пояснення свідків, винесено постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП; наявним в матеріалах справи відеозаписом.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що працівниками поліції не пропонувалося проходження медичного огляду, а ОСОБА_1 відмовився від того, що працівники поліції хотіли оглянути його автомобіль, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово пропонували пройти огляд на місці зупинки або у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів «по п. 2.5 я отказываюсь». На запитання працівника поліції з приводу того, чи розуміє водій наслідки відмови від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, ОСОБА_1 повідомляє «да». В подальшому, поліцейським було запропоновано зупинити двох свідків, для фіксації процедури, на що ОСОБА_1 погодився. В присутності двох свідків, водієві ОСОБА_1 повторно працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 надав відповідь «Я отказываюсь».Також були роз'яснені наслідки, що настануть у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, права та обов'язки, а тому доводи в частині відмови ОСОБА_1 , зокрема, від огляду його автомобіля є способом самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що присутність свідків при проведенні відео фіксації події (відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, зафіксованою працівником поліції) не є обов'язковою, але беззаперечна відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння повністю узгоджується і з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 04.05.2024 (а.с. 6, 7), а тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Відсутність чи наявність направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, акту про порядок проходження огляду за допомогою технічних засобів - не спростовує винності ОСОБА_1 , який відмовився від огляду на стан сп'яніння і така відмова була беззаперечною.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам, та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи. Зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Висловлені в суді апеляційної інстанції доводи захисника Гуртовенка Р.М. стосовно суворості накладеного стягнення не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки санкція статті 130 ч. 1 КУпАП є безальтернативною та закон в даному випадку не передбачає процесуальної можливості призначити будь-яке інше адміністративне стягнення. Також, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Гуртовенка Романа Михайловича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 06 вересня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь