Справа № 159/1699/23 Провадження №11-кп/802/779/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
12 грудня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2024 року про продовження строку тримання під вартою (ЄРДР №42022030000000064),
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2024 року, частково задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні та продовжено, зокрема, обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 днів, до 31.01.2025, включно, з визначенням розміру застави в сумі 696 440грн.
Своє рішення суддя мотивував тим, що прокурором надано докази про наявність ризиків зазначених в клопотанні, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а тому дійшов висновку про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обравши запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Вказує про необґрунтованість підозри, тривале перебування ОСОБА_8 під вартою, те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні малолітню дитину - інваліда, позитивно характеризується, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також зазначає про надмірний розмір застави.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, захисника та обвинуваченого, які кожен зокрема, підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених в ній, прокурора, який щодо її задоволення заперечив, перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри, а метою: запобігання спробам ухилення від суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_8 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Так, наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
Оцінюючи тяжкість вчинених злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочинів в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи захисника про те, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу втратили свою актуальність та вважає, що такі ризики, не змінилися.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_8 та тяжкості інкримінованих йому діянь, те, що останній обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, його вік та стан здоров'я, відсутність медичних документів, в підтвердження неможливості утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, апеляційний суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
Разом з тим, судом підставо зменшено попередньо визначений розмір застави до розміру 230 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 696 440 грн.
За таких обставин, суддя обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали і постановлення нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів захисника, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2024 року про продовження строку тримання під вартою,- без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий
Судді