Справа № 166/1247/24 Провадження №11-кп/802/776/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 грудня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 29 листопада 2024 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за № 22024030000000025),
Прокурор звернувся до Ратнівського районного суду Волинської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гута Ратнівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 22024030000000025.
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 29 листопада 2024 року клопотання прокурора задоволено, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 на 60 днів, тобто до 27 січня 2025 року включно.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу суду необґрунтованою. Посилається на те, що жодний ризик у клопотанні про продовження строку тримання під вартою передбачений ст.177 КПК України прокурором не доведений. Вказує на те, що ОСОБА_8 має проблеми зі здоров'ям, а саме алергію, яка спроводжується задухою та може призвести до смерті. Просить ухвалу скасувати та обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши доповідача, який виклав суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу та просили змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід на більш м'який, прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги і просив рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно із ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно положень ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Вимоги ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, а також майнового і сімейного стану ОСОБА_8 , міцності його соціальних зв'язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підставно продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Матеріалами провадження стверджується, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен враховувати вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судом першої інстанції у достатній мірі встановлені підстави для продовження виняткового запобіжного заходу, з чим погоджується і апеляційний суд.
Так, ОСОБА_8 обвинувачуються, у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років з конфіскацію майна, зазначені обставини, характер правопорушення вказує на продовження існування раніше визначених ризиків, на даний час в рамках кримінального провадження триває судовий розгляд.
Тому, на переконання апеляційного суду, заявлені прокурором ризики продовжують існувати.
Апеляційний суд вважає, що продовжуючи ОСОБА_8 винятковий запобіжний захід, суд першої інстанції врахував як обставини, передбачені ст.184 КПК України, так і обставини, визначені ст.199 КПК України.
Тому, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, обставин вчинення злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, на переконання суду апеляційної інстанції, зможе дієво забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_8 має проблеми зі здоров'ям, не містять фактичних документальних даних про неможливість утримання обвинуваченого ОСОБА_8 в умовах слідчого ізолятора, а тому вони не можуть слугувати підставою для зміни ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м'який.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 29 листопада 2024 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: