Справа № 761/27918/23
Провадження № 1-в/761/646/2024
12 грудня 2024 року року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2024, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2024, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
На обґрунтування свого клопотання засуджений зазначає, що вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 14.03.2024 його було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки. Вказаним вироком ОСОБА_3 було засуджено за вчинення закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, чим було завдано потерпілому матеріальної шкоди на суму 1263 грн. 84 коп.
Разом з тим, що 09.08.2024 набрав чинності Закон №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2024 рік становило 3028 грн. 00 коп.
У судове засідання сторони не прибули, від засудженого надійшло клопотання про розгляд його заяви без його участі та про здійснення розгляду за відсутності захисника, від прокурора надійшло клопотання про розгляд без його участі в якій він зазначив, що не заперечує щодо задоволення клопотання засудженого.
Дослідивши клопотання, дослідивши матеріали справи №761/27918/23 (провадження №1-в/761/2250/2024), суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження у справі №761/27918/24, провадження №1-кп/761/2250/2024, вирок набрав законної сили 16.04.2024. В той же час, в матеріалах вказаної справи відсутні відомості про направлення даного вироку до органу пробації.
Таким чином, оскільки вирок набрав законної сили, водночас відомості щодо його направлення до органу пробації до виконання, відсутні, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 74 КК України, відповідно до яких особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання, суд дійшов висновку, про можливість розгляду поданого клопотання Шевченківським районним судом м. Києва.
Так, судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 14.03.2024 ОСОБА_3 було засуджено за вчинене 28.06.2023 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто за вчинення закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану. При цьому вартість викраденого майна становить 1263 грн. 84 коп.
В той же час, 09.08.2024 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886- IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна».
У зв'язку зі змінами внесеними до ст. 51 КУпАП Законом України №3886-1Х від 18.07.2024, після 09.08.2024, дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
У 2023 році розмір податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України становив 1342 грн., тобто для кваліфікації викрадення майна за нормами відповідних статей КК України, його вартість, відповідно до чинних норм законодавства, для 2023 року повинна перевищувати 2684 грн.
З вищевикладеного необхідно дійти до висновку, що діяння за вчинення якого засуджено ОСОБА_3 вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2024, на даний час не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи, що ОСОБА_3 за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 14.03.2024 завдав матеріальної шкоди потерпілій стороні на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на цей час, суд дійшов висновку про необхідність звільнити засудженого ОСОБА_3 від призначеного йому покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з чим клопотання засудженого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. ст. 74, 82 КК України, суд
Клопотання- задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2024 покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, у зв'язку з усуненням законом караності діяння за яке він був засуджений.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя ОСОБА_1