Справа № 761/40258/19
Провадження № 1-кп/761/713/2024
11 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Києві, матеріали кримінального провадження за №12019100100002167 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових 05 березня 2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст. 186 КК України, -
З 11 жовтня 2019 року на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва перебувають матеріали кримінального провадження за №12019100100002167 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових 05 березня 2019 по обвинуваченню ОСОБА_3 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст. 186 КК України.
05.09.2024 року прокурором у вказаному провадженні змінено обвинувачення на ч. 3 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 . Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, який є тяжким кримінальним правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, крім того обвинувачений тривалий час перебував у розшуку. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
У судовому засіданні обвинувачений та захисник заперечували щодо заявленого клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність зазначених ним ризиків та доводи прокурора нічим не підтверджені. Просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Дослідивши клопотання прокурора, врахувавши думки захисника, потерпілої та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 судом було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а надалі неодноразово продовжено строк його дії, востаннє терміном до 28.12.2024.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу передбачені п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні на час розгляду справи судом, що підтверджують матеріали кримінального провадження. Оскільки, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, який карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років, між тим тривалий час перебував у розшуку, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, як це було під час розгляду кримінального провадження, з метою уникнути покарання у разі доведеності його вини або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, на час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд дійшов висновків, що вказані ризики не зменшились та не змінились, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, відсутності даних про неможливість подальшого перебування під вартою обвинуваченого.
Таким чином, наведені обставини, досліджені фактичні дані, які є вагомими, дають підстави для висновків про наявність високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого від суду з огляду на серйозність обставин обвинувачення, тяжкості наслідків, які настали, з урахуванням обсягу обвинувачення, та суворості покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання винним.
Крім того, суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, обставини обвинувачення, переконливо свідчать про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Гарантій, підтвердження міцних сімейних, соціальних зв'язків в підтвердження зникнення ризиків, суду не надано.
Таким чином, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.
Окрім того, суд вважає за необхідне не змінювати розмір застави, визначений попередніми ухвалами, що становить 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави, на думку суду, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171,177,178, 183, 197, 199, 206, 314 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою, в ДУ «Київський слідчий ізолятор», обвинуваченого ОСОБА_3 , визначити тривалістю до 08 лютого 2025 року включно.
Визначити для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у виді 15 (п'ятнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 420 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, визначені ч.5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування з іншою обвинуваченою свідками у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
Визначити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_3 на 2 місяці з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.
Копію ухвали направити до ДУ "Київський слідчий ізолятор" для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала є обов'язковою для негайного виконання.
На ухвалу суду безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Суддя ОСОБА_1