Справа №760/30118/24
3/760/8479/24
04 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючої, має на утриманні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством батьківський обов'язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у період з 02.09.204 по 13.09.2024 не відвідував навчально-реабілітаційний центр №21 Оболонського району м. Києва по вул. І. Жиленко, 11 без поважних причин, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про день та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, однак до суду для надання пояснень не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надала. Таким чином особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою відповідно до положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП України про день, час та місце розгляду справи не з'явився, про причини неявки не повідомив, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, та відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що в винність останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №583977 від 19.11.2024;
- рапортом щодо обставин, викладених у протоколі;
- листами з навчально-реабілітаційний центр №21 Оболонського району м.Києва та ССД та С Солом'янської районної у м.Києві державної адміністрації;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2
- фотоматеріалами;
- завіреною належним чином копією постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 20.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з ч. 1 ст.184 КУпАП.
Згідно з п.1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку за адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз змісту диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що на законодавчому рівні передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Стаття 184 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.
Відповідно до вимог ст.121 Сімейного кодексу України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Визначені ст.150 Сімейного кодексу України обов'язки щодо виховання та розвитку дитини покладаються на батьків дитини.
Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 2 ст. 184 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки вона, будучі матір'ю неповнолітнього сина, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан: згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не працює, має постійне місце мешкання, групи інвалідності не має, раніше притягувалась до адміністративної відповідальності.
Інших відомостей, які б характеризували особу суду не надано.
Обставин, що згідно зі ст. 34,35 КУпАП пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Враховуючи наведене, дані про особу ОСОБА_1 , яка не працює, має на утриманні сина ОСОБА_2 , характер вчиненого нею правопорушення та конкретні обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, а справу закрити відповідно до вимог ч.2 ст.284 КУпАП.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 22, 23, 26, 33-35, 184, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП,-
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.184 КУпАП в зв'язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Солом'янський районний суд міста Києва.
Суддя О.А. Воронкін