12 грудня 2024 року Справа № 280/11412/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
та на виконання вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
09.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- поновити позивачу строки для подання адміністративного позову про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- витребувати від відповідача довідку щодо розміру середньоденного грошового забезпечення позивача на день звільнення;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №209 від 21.08.2024 в частині застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №1264о/с від 04.09.2024 в частині звільнення позивача;
- зобов'язати відповідача поновити позивача на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 05.09.2024;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 05.09.2024 по день винесення рішення суду про поновлення на службі;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160,161 КАС України, з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зауважує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання поновлення на займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст.122 КАС України.
Таким чином, у даному випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, а тому посилання представника позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин строків звернення до суду, встановлених статтею 233 Кодексу законів про працю України є необґрунтованими та відхиляються судом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 у справі №9901/241/21, проаналізувавши положення частини п'ятої статті 122 КАС України, дійшла висновку, що нею встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, однак такі не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів)».
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом встановлено, що предметом оскарження у даній справі є наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №209 від 21.08.2024 про застосування дисциплінарного стягнення» та наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №1264о/с від 04.09.2024 «По особовому складу».
Суд звертає увагу, що з долученої до позовної заяви копії наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №209 від 21.08.2024 про застосування дисциплінарного стягнення» вбачається, що позивача ознайомлено із ним 28.08.2024, що підтверджується особистим підписом останнього. Відтак, кінцевою датою строку звернення до суду за оскарженням вказаного наказу є 28.09.2024.
Водночас із наданої до матеріалів позовної заяви копії наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №1264о/с від 04.09.2024 «По особовому складу» вбачається, що позивача ознайомлено із ним 04.09.2024, що підтверджується особистим підписом останнього. Відтак, кінцевою датою строку звернення до суду за оскарженням вказаного наказу є 04.10.2024.
Натомість, з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» 09.12.2024, тобто з пропуском передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача, зокрема зазначає, що після звільнення 04.09.2024 позивач знаходився або на стаціонарному або на амбулаторному лікуванні в медичних закладах.
Дослідивши надані представником позивача копії медичних документів, а саме: первинної медичної карти від 03.06.2024, первинної медичної карти від 09.06.2024, первинної медичної карти від 11.06.2024, медичну карту №4662 від 20.06.2024, Довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №054530 у період з 28.06.2024 по 12.07.2024, Виписки №24/1216/464 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за період з 28.06.2024 по 12.07.2024, Довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №054546 у період з 13.07.2024 по 23.07.2024, Результату огляду №7425674 від 13.08.2024, суд зазначає, що такі жодним чином не впливають на поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки підтверджують лікування позивача у період до 28.08.2024 (дата початку перебігу строку звернення до суду).
Крім того, дослідивши надані представником позивача копії Довідки про перебування на амбулаторному лікуванні з 23.09.2024 по 27.09.2024 та Інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров'я від 08.11.2024 про тимчасову непрацездатність у період з 08.11.2024 по 12.11.2024, суд зазначає, що такі підтверджують лікування позивача протягом 9 днів, натомість позивачем пропущено строк звернення до суду із даною позовною заявою більш ніж на два місяці.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що у даному випадку причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені в клопотанні про поновлення такого строку не можна вважати поважними та такими, що позбавляли позивача можливості звернутися до суду з позовом в межах передбаченого чинним законодавством строку звернення до суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Згідно ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати оформлену відповідно до ст.167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк супровідним листом з посиланням на номер справи.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Копію ухвали направити представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Садовий