12 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/7975/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши клопотання представника відповідача 3 про розгляд справи у загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, буд. 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470), Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (вул. Івана Коршинського, буд. 12А, м. Ужгород, Закарпатьска область, 88000, код ЄДРПОУ 37809328), державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі (вул. Довнар-Запольського, буд 8, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 32735236) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Жук Юрій Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі, про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін.
11 грудня 2024 року від представника державного підприємства «Документ» до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши клопотання представника відповідача 3, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 1 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що всі обставини, які можуть перешкоджати розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін були з'ясовані судом саме під час розгляду питання про відкриття провадження.
Суд наголошує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного відповідачем не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження є необґрунтованим.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для позивач є відповідь на відзив та заперечення.
Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України»).
Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №820/5121/18.
Відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи у порядку загального позовного провадження цьому сприятиме.
Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.
Керуючись положеннями ст. ст. 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача 3 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяЯ. М. Калинич