12 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/11732/24
категорія 111060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства приватної агрофірми "Лан" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство приватна агрофірма "Лан" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №6546/6/06-30-04-07 від 21.03.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку четвертої групи Приватне підприємство приватна агрофірма «Лан»;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Житомирській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо Приватного підприємства приватна агрофірма «ЛАН» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до норм чинного законодавства у відповідача були відсутні підстави для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи на 2024 рік. Вимогами Податкового кодексу України не передбачено порядку відмови контролюючим органом у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої за результатами подання вказаних документів у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України. Крім того, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідачем у встановленому порядку не приймалося та перевірка не проводилася.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
12.07.2024 на адресу суду від ГУ ДПС у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву вх. №39733/24, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву зазначає, що обов'язковою умовою для сільськогосподарських товаровиробників щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку є подання до 20 лютого поточного року звітності, яка передбачена пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України. Неподання такої звітності, у свою чергу, має наслідком - відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік. У зв'язку з цим, позивача виключено з реєстру платників єдиного податку.
16.07.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження вх. №40196/24.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області за вх. №40196/24 від 16.07.2024 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Згідно з положеннями частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Приватне підприємство приватна агрофірма "Лан" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.09.2001, має основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та є сільськогосподарським підприємством платником єдиного податку 4 групи.
Головним управлінням ДПС у Житомирській області було винесено рішення від 21.03.2024 №6546/6/06-30-04-07 про виключення з реєстру платників єдиного податку Приватного підприємства приватної агрофірми «Лан» (код ЄДРПОУ 31624499) з 01.01.2024.
Підставою для виключення з реєстру платника єдиного податку четвертої групи стало:
- не подання загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням, визначену в абзаці другому пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України (відповідно до абзацу п'ятого п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України);
- не подання звітної податкової декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки, визначеному абзацом третім пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України (відповідно до абзацу п'ятого п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України);
- не подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням, визначений абзацом четвертим пп.298.8.1 п.298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (відповідно до абзацу п'ятого п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України) (а.с.55-56).
Згідно висновків вказаного рішення зазначено про те, що у ході опрацювання податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік та Розрахунка частки сільськогосподарського товаровиробництва встановлено, що ПП ПАФ «Лан» вчасно не подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи щодо всієї площі земельних ділянок на 2024 рік, з яких справляється податок, загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи щодо всієї площі земельних ділянок на 2024 рік, з яких справляється податок та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України Приватне підприємство приватна агрофірма «Лан» виключено з реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024.
У зв'язку з незгодою з рішенням про виключення з реєстру платників єдиного податку від 21.03.2024 №6546/6/06-30-04-07 позивачем 10.04.2024 було подано скаргу на вказане рішення до Державної податкової служби в Україні (а.с.50-54).
07.06.2024 позивачем було отримано рішення про результати розгляду скарги від 07.06.2024 №16985/6/99-00-06-03-03-06 яким у задоволенні скарги відмовлено (а.с.46-48).
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до Закону України від 28.12.2014 №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01.01.2015) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені гл. І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" р. XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 291.2 статі 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статі 291 Податкового кодексу України передбачено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 4 пункту 291.3 статі 291 Податкового кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, можуть мати четверту групу платника єдиного податку: юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Відповідно до вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Відповідно до вимог пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, у разі якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків або якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Згідно абзацу другого пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.51 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Таким чином, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
В свою чергу, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Водночас, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у підпункті 4 пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до п.299.1 якого реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; 7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; 9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
У постанові від 10.12.2019 у справі №806/499/16 Верховний Суд у подібних правовідносинах сформував правову позицію, відповідно до якої, системний аналіз вищенаведених положень податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише у встановлених законом випадках. Податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для не підтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників.
Відповідно до абзацу другого пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у пункті 4 пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України.
Більш того, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Схожі висновки щодо застосування наведених норм права викладено в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №822/1676/18, від 19.04.2019 у справі №821/884/18, від 07.02.2019 у справі №804/3117/17 та від 19.06.2020 у справі №822/758/17.
Згідно підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року відповідну податкову звітність, зокрема звітну податкову декларацію з податку на поточний рік, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.
Крім того, варто зазначити, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст.120 Податкового кодексу України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.
Разом з тим, повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов'язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.
Так, згідно матеріалів справи ПП ПАФ «Лан» були подані податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, що підтверджується квитанціями за №9049558252 від 06.03.2024, за №9049559860 від 06.03.2024, за №9049560743 від 06.03.2024, за №9049550814 від 06.03.2024, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за №9049560966 від 06.03.2024 (а.с.13-45).
Отже, податкова звітність, що передбачена підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, була подана ПП ПАФ «Лан» і прийнята податковим органом до дати винесення оскаржуваного рішення.
У даному випадку відповідачем не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 Податкового кодексу України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв'язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України (пропущення встановлених цією нормою строків).
При цьому, способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття податковим органом рішення саме про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке анулювання, у свою чергу, вже реалізується шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Законодавець наділив податковий орган правом приймати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку виключно за наслідками проведення документальної перевірки платника податку.
Так, відповідачем не надано жодних доказів проведення документальної перевірки позивача, а також прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.
Водночас, податковим органом не приймалося рішення про анулювання реєстрації позивача, а спірним рішенням відповідач зазначив, що позивача вже виключено з реєстру платників єдиного податку четвертої групи без анулювання реєстрації, що не відповідає суті повноважень податкового органу.
Враховуючи викладене та застосовуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, суд приходить до висновку про відсутність в п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України норми, відповідно до якої платник, який саме до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, при виключенні позивача з реєстру платників єдиного податку 4 групи, діяв з підстав та у порядку, не передбачених Податковим кодексом України, а протиправно та всупереч вимогам діючого законодавства, а відтак такі дії є протиправними.
Схожа правова позиція викладена у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №240/10593/21, від 08.10.2024 у справі №560/5192/24.
Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності (п.61 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 "Брумареску проти Румунії").
Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.
Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п.109 рішення від 13.12.2001 у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови").
Досліджуючи принцип правової визначеності у вказаних правовідносинах, суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень має діяти лише в рамках, наданих йому законодавством повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Застосовуючи механізм захисту порушеного права суд вважає за можливе зобов'язати відповідача поновити позивача у Реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України, як платника єдиного податку четвертої групи, з 01.01.2024.
Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства приватної агрофірми "Лан" (вул.Святослава Ріхтера, 33, (офіс) 1, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10008 код ЄДРПОУ 31624499) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 21.03.2024 №6546/6/06-30-04-07 про виключення з реєстру платників єдиного податку четвертої групи Приватного підприємства приватної агрофірми «Лан».
Зобов'язати Головне управління ДПС у Житомирській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо Приватного підприємства приватної агрофірми «Лан», як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Приватного підприємства приватної агрофірми "Лан" судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
12.12.24