Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 грудня 2024 року Справа№200/5626/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), як законного представника ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
15 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення безвісти зниклого сина солдата ОСОБА_4 ;
- зобов'язати відповідача нарахувати грошове забезпечення військовослужбовцю солдату ОСОБА_4 , відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» та виплатити нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 50 % нарахованої суми.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 06.06.2024 звернулася до відповідача із заявою, у якій просила здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення зниклого безвісти сина - військовослужбовця ОСОБА_4 на підставі п. 4, 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».
Листом відповідача від 24.06.2024 № 2515 було повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати грошового забезпечення безвісти зниклого сина.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті грошового забезпечення зниклого безвісти сина - військовослужбовця ОСОБА_4 протиправною, позивач звернулася до суду із цим позовом, оскільки на її думку вона має право на отримання частини грошового забезпечення, як особа, яка перебуває на утриманні ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою Дубровицької міської ради № 2/258 від 13.03.2024.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у ОСОБА_2 належним чином засвідчені копії свідоцтва про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_4 , а також свідоцтва про народження доньки ОСОБА_3 . Витребувано за ініціативою суду у Військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_5 належним чином засвідчені копії усіх документів що були подані ОСОБА_1 для виплати грошового забезпечення безвісти зниклого сина солдата ОСОБА_4 та прийняте за наслідками розгляду такої заяви рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення.
Копію ухвали про відкриття провадження від 19.08.2024 надіслано відповідачу та третій особі на адреси, які зазначені в позовній заяві, однак, 23.09.2024 до суду повернулося поштове відправлення, яке надсилалося відповідачу та не вручене з незалежних від суду причин, із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ст. 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
З метою інформування відповідача про прийняття Донецьким окружним адміністративним судом 19.08.2024 ухвали про відкриття спрощеного провадження, судом 10.10.2024 розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Також, 30.09.2024 до суду повернулося поштове повідомлення, яке надсилалося третій особі, яким підтверджено отримання ОСОБА_2 23.09.2024 поштового відправлення.
11.10.2024 на адресу суду від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, у яких третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Пояснення мотивовані тим, що позивачем не надано достатніх доказів факту перебування її на утриманні сина - ОСОБА_4 .
Також, третьою особою заявлено клопотання про витребування у Головного управління ДПС у Рівненській області довідки з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків отриманих ОСОБА_4 за період з 01.01.2021 по 01.01.2023, а у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про розмір пенсійних виплат ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 01.01.2023.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2024 клопотання ОСОБА_2 задоволено. Витребувано у Головного управління ДПС у Рівненській області довідку з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків отриманих ОСОБА_4 за період з 01.01.2021 по 01.01.2023, а у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір пенсійних виплат ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 01.01.2023.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2024 повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_5 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 докази, а саме у: ОСОБА_2 належним чином засвідчені копії свідоцтва про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_4 , а також свідоцтва про народження доньки ОСОБА_3 ; Військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_5 належним чином засвідчені копії усіх документів що були подані ОСОБА_1 для виплати грошового забезпечення безвісти зниклого сина солдата ОСОБА_4 та прийняте за наслідками розгляду такої заяви рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення. Провадження у справі було зупинено до отримання витребуваних доказів.
14.10.2024 на адресу суду від представника позивача надійшли заперечення щодо приєднання до матеріалів справи пояснень ОСОБА_2 , у зв'язку із пропущенням строку на їх подання, у зв'язку із чим представник позивача просить повернути пояснення третій особі без розгляду.
14.10.2024 на адресу суду від третьої особи на виконання ухвали суду від 11.10.2024 надано витребувані документи, а саме свідоцтво про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 від 13.08.2007, свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 від 06.11.2008.
15.10.2024 на адресу суду від представника позивача надійшли заперечення щодо клопотання третьої особи про витребування документів, у зв'язку із пропущенням строку на його подання.
16.10.2024 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких сторона позивача зазначила, що підтвердженням того, що позивач перебувала на утриманні свого сина є довідка органу місцевого самоврядування, що є належним, достовірним та допустимим доказом та довідка МСЕ, пенсійне посвідчення, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, які підтверджують непрацездатність позивача та поганий стан здоров'я.
Також представником позивача зазначено, що наявність пенсійних виплат у ОСОБА_1 не свідчить про те, що вона не перебувала на утриманні у свого сина, адже будучи непрацездатною особою із інвалідності та маючи підірване здоров'я потребує значної сторонньої допомоги в тому числі і фінансової, адже пенсійних виплат недостатньо для підтримання здоров'я та забезпечення належних умов існування.
Крім того представник позивача вказав, що дружина у зниклого безвісти військовослужбовця відсутня, а мати військовослужбовця перебуває на його утриманні, що підтверджується довідкою Дубровицької міської ради №2/258 від 13.03.2024, та позивач має рівні права разом із законним представником дитини військовослужбовця на одержання грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти.
14.11.2024 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання ухвали суду від 11.10.2024 надано витребувані документи, а саме довідка про розмір пенсійних виплат ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 01.01.2023.
14.11.2024 на адресу суду від третьої особи на виконання ухвали суду від 11.10.2024 повторно надано витребувані документи, а саме свідоцтво про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 від 13.08.2007, свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 від 06.11.2008.
19.11.2024 на адресу суду від Головного управління ДПС у Рівненській області на виконання ухвали суду від 11.10.2024 надано витребувані документи, а саме довідка з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків отриманих ОСОБА_4 за період з 01.01.2021 по 01.01.2023.
05.12.2024 на адресу суду від відповідача на виконання ухвали суду від 11.10.2024 надано витребувані документи, а саме заява від 06.06.2024, свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_8 від 05.05.1982, копії паспортів та РНОКПП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , реквізити карткового рахунку ОСОБА_1 , довідка Дубровицької міської ради № 2/258 від 13.03.2024 про перебування ОСОБА_1 на утриманні сина, посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (1 категорії) серії НОМЕР_9 від 12.11.2019, витяг з ЄРДР, довідка МСЕК серії МСЕ № 018484 про встановлення 3 групи інвалідності ОСОБА_1 , довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.12.2023 № 6546, сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.09.2023 за № 5355/1.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2024 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у задоволенні клопотання представника позивача про залишення клопотання третьої особи про витребування доказів без розгляду та про повернення пояснення без розгляду відмовлено.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
У встановлений судом строк відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяв та клопотань до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 2 ст. 165 КАС України, до пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою, сьомою статті 162 цього Кодексу.
Враховуючи, що третя особа вказаних норм процесуального закону не дотрималася і доказів надіслання пояснень позивачу та відповідачу не надала, суд не бере до уваги пояснення третьої особи, адже у разі подання їх із порушенням встановленого КАС України порядку пояснення вважаються недопустимою заявою по суті спору.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є матір'ю безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 від 05.05.1982.
23.01.2023 ОСОБА_4 було призвано на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_5 , що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.12.2023 № 6546.
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_5 від 19.08.2023 № 111-РС ОСОБА_4 було призначено на посаду навідника кулеметного взводу Військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_5 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 20.08.2023 № 169.
На підставі бойового розпорядження командира 418осб від 30.08.2023 № 113, ОСОБА_4 вибув в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 30.08.2023 № 178.
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 22.09.2023 № 201, ОСОБА_4 вважається таким, що зниклий безвісти з 31.08.2023.
28.09.2023 на адресу позивача надійшло сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 5355/1, згідно якого ОСОБА_4 вважається зниклим безвісти з 31.08.2023.
06.06.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення зниклого безвісти сина - військовослужбовця ОСОБА_4 на підставі п. 4, 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».
До вказаної заяви було долучено, зокрема довідку Дубровицької міської ради № 2/258 від 13.03.2024 про те, що ОСОБА_1 до призову на військову службу по мобілізації ОСОБА_4 проживала разом із сином та перебувала на його утриманні.
Листом відповідача від 24.06.2024 № 2515 було повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати грошового забезпечення безвісти зниклого сина.
Не погоджуючись із протиправною бездіяльністю відповідача щодо відмови у виплаті грошового забезпечення зниклого безвісти сина - військовослужбовця ОСОБА_4 , позивач звернулася до суду із цим позовом.
При розгляді справи було встановлено, що правильне найменування відповідача по справі є Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), а не як помилково зазначила позивач Військова частина НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_5 (адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст. 2 Закону № 2011-XII ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 6 ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Так, 07.06.2018 наказом Міністерства оборони України № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Розділом XXX вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (п. 2 Розділ XXX Порядку № 260).
Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 затверджено "Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" (далі - Порядок № 884).
Відповідно до п. 4 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
У відповідності до п. 7 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
При цьому, Главою 17 Цивільного кодексу України врегульовано поняття представництва. Зокрема, ст. 242 ЦК України визначено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Так, із матеріалів справи встановлено, що у ОСОБА_4 є неповнолітня дитина, а саме ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 13.08.2007, згідно якого ОСОБА_2 є її матір'ю, а відтак, як законний представник неповнолітньої дитини, має право на отримання 100 % грошового забезпечення.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача, що остання має право на отримання частини грошового забезпечення, як особа, яка перебуває на утриманні ОСОБА_4 , оскільки для підтвердження факту, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні сина надано лише довідку Дубровицької міської ради № 2/258 від 13.03.2024, яка не є належним доказом того, що вона перебувала саме на утриманні сина і він є її годувальником.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в постанові від 09.10.2024 по справі № 240/29618/23.
Крім того суд зазначає, що надана ОСОБА_1 довідка Дубровицької міської ради № 2/258 була видана 13.03.2024, в той час як ОСОБА_4 з 31.08.2023 вважався таким, що зник безвісти. Тобто, вказана довідка видана через 6 місяців з дня визнання ОСОБА_4 зниклим безвісти.
Разом з тим, факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 в судовому порядку не встановлений.
Суд також наголошує, що проживання за однією адресою не свідчить, що позивач була на повному утриманні ОСОБА_4 .
Більш того, суду не надано Витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_5 , тобто відсутні докази, чи перебувала на утриманні позивач у інших осіб.
Таким чином, для доведення факту перебування позивача на утриманні ОСОБА_4 необхідно довести, що ОСОБА_4 утримував свою матір.
Проте зазначені обставини, як вказано вище судом, мають встановлюватися рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в постанові від 09.10.2024 по справі № 240/29618/23.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вона не позбавлена можливості повторно звернутись до відповідача із заявою про отримання 1/2 грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_4 , за наявності рішення місцевого суду загальної юрисдикції у цивільній справі, яким буде встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її сина - ОСОБА_4 .
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позивач станом на день звернення до відповідача із заявою від 06.06.2024 не мала права на нарахування та виплату грошового забезпечення зниклого безвісти сина - військовослужбовця ОСОБА_4 , оскільки позивачем не було надано належних доказів перебування її на утриманні сина.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі судом не вирішується.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич