Справа № 752/23710/24
Провадження по справі № 1-кс/752/8806/24
іменем України
"11" листопада 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018010000000114 від 25.06.2018 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Джанкой, Автономної Республіки Крим, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
встановив:
05 листопада 2024 року слідчий ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 12018010000000114 від 25.06.2018 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, у порядку ч.6 ст. 193 КПК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України. Підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, за викликами до слідчого не з'являється та до даного часу на територію України не повернувся.
Враховуючи, що ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування на території АР Крим, яка є тимчасово окупованою, слідчий вважає, то лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою стосовно підозрюваного зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме переховуванню від органів досудового розслідування та суду; здійснення незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження тих, у вчиненні яких він підозрюється.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, надав відповідні пояснення та просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Зазначив, що ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у визначений КПК України спосіб. Матеріалами, долученими до клопотання, доводиться факт перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території. Зв'язку з підозрюваним не має.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчим суддею постановлено рішення про розгляд клопотання за відсутності підозрюваного, оскільки наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки, якими є копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора, думку захисника з приводу заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - СУ ГУНП в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 та п.9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
З матеріалів, доданих до клопотання встановлено, що слідчим відділом ГУ НП в Автономній республіці Крим та місті Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018010000000114 від 25.06.2018 під час якого було встановлено, що у зв'язку з реалізацією проголошеного в Україні Євроінтеграційного курсу розвитку держави через практичну підготовку та подальше підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом як реальну загрозу економічним та геополітичним інтересам РФ, упродовж 2013 року у представників влади РФ, виник умисел на вчинення протиправних дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Зокрема, розглядаючи елементами такої загрози втрату впливу РФ на політичні та економічні процеси в Україні, поглиблення співпраці України з НАТО та високу ймовірність денонсації угод щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту РФ (далі ЧФ РФ) на території України в Автономній Республіці Крим та в місті Севастополі (далі АР Крим), вказані представники влади РФ вирішили в разі невідворотності вказаних демократичних процесів, які відбувалися в Україні, поєднуючи свої дії з політичними, дипломатичними, економічними та інформаційними заходами реалізувати вказаний злочинний умисел шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів ЗС РФ, у тому числі, дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим, а також із залученням інших осіб, у тому числі громадян України та РФ та вчинення інших злочинів.
Одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо ведення агресивної війни проти України передбачалося здійснення прихованого вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів ЗС РФ, у тому числі спеціального призначення, на територію АР Крим для посилення підрозділів ЧФ РФ у здійсненні військової окупації території півострову Крим шляхом силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, підрозділів Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії РФ, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; пошкодження військових об'єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення АР Крим з метою ізоляції АР Крим та недопущення пересування на півострів із материкової частини України військових підрозділів ЗС України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії РФ. Одночасно ці дії планувалося провести у чіткій взаємодії з військовими козацькими товариствами під виглядом місцевого населення АР Крим, з представниками так званої «самооборони», з мобілізованими на такі акції громадянами РФ та проросійськи налаштованими активістами з числа місцевого населення АР Крим.
Починаючи з 19.02.2014 розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ на територію АР Крим, приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
Бажаючи, зокрема, представити спробу анексії Кримського півострову як волевиявлення місцевого населення, приховати безпосередню участь підрозділів ЗС РФ та інших силових формувань у веденні агресивної війни, створено незаконні збройні формування, які мали діяти під негласним контролем спецслужб РФ.
Завданням зазначених НЗФ визначено участь у силових діях, з метою реалізації плану країни-окупанта з встановлення ефективного контролю над територією Кримського півострову, зокрема, шляхом блокування та фізичного захоплення об'єктів транспортної інфраструктури, військових об'єктів Збройних Сил України, інших військових формувань, органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, з метою подальшої анексії Кримського півострову, як частини території України у межах визнаних кордонів.
Особовий склад НЗФ формувався переважно з етнічних росіян, громадян РФ, осіб з низьким соціальним статусом з числа мешканців Кримського півострову, а також спеціально прибувших з цією метою з території РФ, у тому числі представників «козацьких» формувань.
Забезпечення формування НЗФ особовим складом розпочалось не пізніше 22.02.2024 та первинно відбувалося шляхом запису «всіх бажаючих» до складу НЗФ, що здійснювалося невстановленими особами з числа проросійськи налаштованих рухів, як то партія «Руська єдність», організація «Руська община Криму» в агітаційних палатках в публічних місцях, а також під час проведення мітингів.
Керівництво НЗФ з моменту його створення здійснювалося
ОСОБА_4 , який підпорядковувався безпосередньо ОСОБА_8 .
Вказане формування мало організаційну структуру військового типу, характеризувалося єдиноначальністю, підпорядкованістю, ієрархічністю, встановлені правила поведінки, та відповідальність за їх порушення, а його учасники носили камуфляжну форму та були озброєні придатними для використання вогнепальною зброєю, зокрема автоматами конструкції Калашникова «АК-47», або його модифікацій («АК-74», «АКС-74», «АКС-74У»), пістолетами, боєприпасами та вибуховими речовинами. Крім того, у зазначеному збройному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, які полягали в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур, придушенні організованого опору населення на окупованій території, встановленні режиму військового стану, збройному протистоянні правоохоронним органам державної виконавчої влади України, залякування населення, захопленням адміністративних будівель органів державної влади, місцевого самоврядування, та інших тяжких і особливо тяжких правопорушень, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
Так, склад зазначеного НЗФ «Самооборона Криму» становив в лютому - березні 2014 року не менше 1100 осіб. Вказане формування дислокувалось в різних населених пунктах АР Крим, керівництво ним здійснювалося «командувачем полком НЗФ «Самооборона Криму» ОСОБА_4 , та розподілялось на структурні підрозділи (роти), командири яких були підпорядковані та підзвітні безпосередньо ОСОБА_4 , виконуючи його накази та вказівки.
У кожному структурному підрозділі НЗФ «Самооборона Криму» ставились завдання щоденної діяльності, які полягали в здійсненні методами військових операцій силової підтримки військових армії РФ, переслідування громадян України на території м. Сімферополя, депортації населення, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, нападі на підприємства, установи, організації, громадян.
Учасники НЗФ «Самооборона Криму» діяли на підтримку російських військ, приймали участь у блокуванні українських військових частин та інших установ, підприємств, організацій на території Автономної Республіки Крим, встановленні над ними контролю, перешкоджання роботі, зупинки функціонування, здійснювали спільні чергування на укомплектованих зброєю блокпостах. Особи з числа мешканців Автономної Республіки Крим, які входили до складу НЗФ «Самооборона Криму», з метою здійснення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у тому числі від'єднання Автономної Республіки Крим від території України та приєднання до території РФ, захоплювали українських військовослужбовців, журналістів та активістів, здійснювали напади на підприємства, установи, організації, зокрема: захоплення адміністративної будівлі Верховної ради Автономної Республіки Крим, Сімферопольського аеропорту, будівель прокуратури, міліції, служби безпеки АР Крим та інших.
У подальшому, на підставі «Закону Республіки Крим «О Народном ополчении - народной дружине Республики Крым», ухваленого «державною радою Республіки Крим» від 11 червня 2014 року, та відповідно до «Постанови Ради Міністрів Республіки Крим» від 23 липня 2014 року № 217 (25 липня 2014 р. №105-рг), учасників НЗФ було «легалізовано» в організації, що діяла за законами РФ - «Крымский республиканский штаб «Народного ополчения - народной дружины Республики Крым», у формі «державної казенної установи».
Так, приблизно 23.02.2014, ОСОБА_4 , будучи колишнім військовослужбовцем, маючи досвід ведення бойових дій, діючи умисно, очолив НЗФ «Самооборона Криму», з метою сприяння армії РФ в окупації та подальшому відділенні території кримського півострова від України, усвідомлюючи незаконність створення вказаного формування, з метою здійснення керівництва у його діяльності, та у нападі на підприємства, установи, організації, будучи достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених законодавством України, розуміючи роль та мету його діяльності, добровільно очолив НЗФ «Самооборона Криму», займаючи посаду «Командувача полком НЗФ «Самооборона Криму», де до його обов'язків входила загальне планування та координація дій підлеглими бійцями.
У подальшому, знаходячись на тимчасово окупованій території м. Сімферополя, починаючи з 23 лютого 2014 року, більш точний час досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, ОСОБА_4 , з метою здійснення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, з метою від'єднання АР Крим від території України та приєднання до території РФ, захоплення українських військовослужбовців, журналістів та активістів, перебуваючи на посаді «Командувача полком НЗФ «Самооборона Криму», організовував та здійснював напади на підприємства, установи, організації.
Зокрема, під його керівництвом командири рот НЗФ «Самооборона Криму», разом із її особовим складом, які мали на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю, 26.02.2014 прибули до адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, що розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18, де в той час проводився мітинг на підтримку територіальної цілісності і недоторканості України, де ОСОБА_4 , як «Командувач полком НЗФ «Самооборона Криму», здійснив розстановку підконтрольного йому особового складу, у кількості приблизно від 30 до 40 осіб по периметру адміністративної будівлі та прилеглої території, з метою змушення спікера Верховної Ради Автономної Республіки Крим провести позачергову сесію, на якій розглянути питання проведення референдуму про незалежність Автономної Республіки Крим, та здійснення силового розгону проукраїнські налаштованих громадян, та подальшого захоплення адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
З 23.02.2014 ОСОБА_4 систематично виконував протиправні накази представників окупаційної влади Автономної Республіки Крим для здійснення при необхідності збройного опору Збройним силам України та іншим військовим формуванням України.
Дії ОСОБА_4 , носили тривалий характер, у вказаний період часу та виразились у керівництві у діяльності незаконного збройного формування. При цьому ОСОБА_4 , усвідомлював, що незаконне збройне формування, командуючим якого він був, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють опір представникам влади, здійснюють напади на підприємства, установи, організації та громадян, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішення органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до тривалого порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також окупації території півострова Крим.
ОСОБА_4 , займаючи посаду «Командувача полком НЗФ «Самооборона Криму», перебуваючи у м. Сімферополь, спільно з особовим складом вказаного НЗФ, організовував охорону та забезпечення проведення 16 березня 2014 року так званого «референдуму» на виборчих дільницях на території м. Сімферополя з питання приєднання півострова до території РФ всупереч ст. 5, 72 та 73 Конституції України. Результатом проведеного «референдуму» стали тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу РФ на правах суб'єкта федерації.
Після проведення незаконного референдуму 18.03.2014 між російською федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республіка Крим» підписано договір про входження території АР Крим та міста Севастополя до складу російської федерації.
У подальшому після окупації території Автономної Республіки Крим ОСОБА_4 , як «Командувач полком НЗФ «Самооборона Криму», представниками окупаційної влади нагороджений медаллю «За возвращение Крыма».
Надалі ОСОБА_9 призначив ОСОБА_4 своїм радником, 16 червня 2014 року ОСОБА_4 призначено заступник самопроголошеного голови АР Крим ОСОБА_9 , 18 вересня 2016 року за списками політичної партії «Единая Россия» ОСОБА_4 став депутатом VII-скликання Державної думи російської федерації, згодом на виборах до державної думи російської федерації, які відбулись 17-19 вересня 2021 року ОСОБА_4 за списками політичної партії «Единая Россия» отримав мандат депутата - VIII скликання, та є депутатом по теперішній час.
Крім цього встановлено, що ОСОБА_4 12.09.2022 під час дії воєнного стану на території України, з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що внаслідок збройної агресії РФ тимчасово окуповано територію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а з 24.02.2022 відбулося повномасштабне збройне вторгнення на територію суверенної держави України, надав коментарі кореспонденту мережевого видання засобів масової інформації URA.RU.
Так, ОСОБА_4 , маючи статус депутата VIII скликання державної думи російської федерації від політичної партії «Единая Россия», тобто діючи у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, у денний час здійснив публічний виступ шляхом надання коментарів з одночасним записом та відтворенням на інтернет-сторінці мережевого видання URA.RU за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке в подальшому також розміщено на рутуб-каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відеохостингу «RUTube» за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_5 » під назвою «Полная мобилизация - необходимость для победы России в боевых действиях на территории Украины», тобто здійснив інформаційну діяльність, спрямовану на підтримку держави-агресора.
Так, під час своєї публічної промови ОСОБА_4 , мав на меті впровадити у свідомості громадян думку щодо необхідності проведення в Росії та на тимчасово окупованих територіях, зокрема в АР Крим та місті Севастополі, повної мобілізації, переведення економіки на посилений режим роботи та до об'єднання зусиль задля підтримки армії РФ у збройній агресії проти України, розпочатої у 2014 році. Також зазначений публічний виступ ОСОБА_4 спрямований на підтримку держави-агресора - рф, її збройних формувань у контексті розпочатої збройної агресії проти України, та на уникнення нею відповідальності за цю збройну агресію.
Крім того, ОСОБА_4 , маючи статус депутата VIII скликання державної думи російської федерації від політичної партії «Единая Россия», 12.09.2022 ОСОБА_4 , здійснив публічний виступ шляхом надання коментарів з одночасним записом та відтворенням на інтернет-сторінці мережевого видання URA.RU за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке в подальшому також розміщено на рутуб-каналі з назвою «ДНР_life» відеохостингу «RUTube» за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_5 » під назвою «Полная мобилизация - необходимость для победы России в боевых действиях на территории Украины»
Зокрема, ОСОБА_4 під час виступу, використовуючи категорично стверджувальний та спонукальний характер мовленнєвого повідомлення «Хотя мы говорим, что это спецоперация но мы же видим, что фактически - это фронт» - тим саме, характеризуючи ситуацію в Україні після повномасштабного вторгнення російської армії як активні бойові дії, які призводять до загибелі людей, висловлюючи у цьому контексті спонукання, адресовані військово-політичному керівництву РФ, росіянам та жителям тимчасово окупованих територій України, необхідність проведення в Росії та на тимчасово окупованих територіях, зокрема в АР Крим та місті Севастополі, повної мобілізації, переведення економіки на посилений режим роботи та до об'єднання зусиль задля підтримки армії РФ у збройній агресії проти України, що, під час виступу, виражене у імперативних конструкціях мовлення, а саме: «статус….. необходимо менять у СВО», «Мы должны мобилизовать все наши силы», «Мы должны быть солидарны с нашими ребятами которые… находяться…на фронте», «Общество долно быть консалидировано максимально и целеустремлено на победу», «Общество должно направить все свои усилия на победу». Використовуючи мовні засоби «СВО», «спецоперация», «мирным небом», у єдиному мовленнєвому контексті. Тим саме позиціонуючи збройну агресію РФ проти України як шлях до досягнення миру з метою переконування адресатів (цільової аудиторії ЗМІ) у тому, що розпочата РФ збройна агресія проти України має своє логічне пояснення та відповідні підстави, що країна агресор діє вимушено (виправдано), оскільки захищає інтереси російського суспільства.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
17.03.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 260 КК України.
26.06.2018 постановою старшого слідчого СВ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України оголошено у розшук.
29.04.2024 постановою прокурора відділу прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя було відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018010000000114 від 25.06.2018.
29.04.2024 постановою прокурора відділу прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя кримінальне провадження № 12018010000000114 від 25.06.2018 об'єднано з матеріалами кримінального провадження № 12024010000000096 від 29.04.2024.
06.05.2024 постановою першого заступника керівника прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя продовжено строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018010000000114 від 25.06.2018 до трьох місяців.
08.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри з ч. 5 на ч. 4 ст. 260 КК України та про нову підозру за ч.1 ст. 111 КК України.
08.05.2024 постановою слідчого СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі погодженої з прокурором відділу прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя досудове розслідування відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України - зупинено.
23.10.2024 постановою прокурора відділу прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018010000000114.
23.10.2024 року постановою прокурора відділу прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_7 кримінальне провадження № 12018010000000114 від 25.06.2018 об'єднано з матеріалами кримінального провадження № 12023010000000095 від 19.10.2024 та № 12024010000000162 від 22.10.2024.
На виконання доручення слідчого від 29.01.2024 за вих. № 409/100/06-2024 відповідно до листа СБ України від 08.03.2024 проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що розшукуваний ОСОБА_4 державний кордон України та адміністративної межі не перетинав, тобто на даний час знаходиться на ТОТ АР Крим.
Також, у ході розслідування отримано відомості, що розшукуваний ОСОБА_4 проживає на ТОТ Крим за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 проживає (перебуває) на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Відповідно до листа-роз'яснення Акціонерного товариства «Укрпошта», починаючи з 27.03.2014 поштові відправлення, які направлені УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м. Севастополя та повертаються у зворотному напрямку.
Відповідно до листа МЗС України від 13.10.2022 № 72/11-612/1-81401 «Щодо припинення дії міжнародного договору» - Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією припинив свою дію 24 лютого 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з статтею 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Відповідно до ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
На виконання вимог КПК України, з метою здійснення вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру, а також проведення слідчих та інших процесуальних дій відомості про його виклики було розміщено у черговому випуску газети «Урядовий кур'єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Так, ОСОБА_4 неодноразово викликався до слідчого, зокрема: повістки про виклик ОСОБА_4 06.05.2024 на 10 год. 00 хв, 07.05.2024 на 10 год. 00 хв, 08.05.2024 на 10 год. 00 хв. до СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» від 02.05.2024 № 90 (7750), а також розміщено на сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-novu-pidozru-sheremetu-m-s-ta-povistka-pro-vikliki-na-30-10-2024-31-10-2024-01-11-2024/.
Також, ОСОБА_4 неодноразово викликався до слідчого на 30.10.2024 о 10 год., 31.10.2024 о 10 год., 01.11.2024 о 10 год. до слідчого управління ГУНП в АР Крим та м. Севастополі за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114, відповідні повістки опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 26.10.2024 за № 218 (7878), а також розміщено на вебсайті Офісу Генерального прокурора за посиланням https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya.
На визначені дати виклику підозрюваний ОСОБА_4 до органу досудового розслідування не з'явився, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.276-279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Наведені обставини дають підстави вважати, що порядок виклику ОСОБА_4 для проведення певних процесуальних дій, передбачений КПК України, органом досудового розслідування був дотриманий, що дає слідчому судді підстави вважати, що ОСОБА_4 належним чином повідомлений про виклики до органу досудового розслідування та відповідно до положень ст. 42 КПК України набув статусу підозрюваного.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах, які досліджено слідчим суддею в ході розгляду клопотання, зокрема на: протоколі огляду відомостей інтернет-сайту у загальнодоступній мережі «Інтернет», а саме відеоматеріалу з відеохостингу «YouTube», опублікованому 13.04.2014, на якому ОСОБА_4 вручають медаль «За защиту Крима», як «командуючому полку народного ополчення»; протоколі допиту свідка ОСОБА_10 , який вказав місце, спосіб та час вчинення злочину ОСОБА_4 ; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 , під час проведення якого останній впізнав ОСОБА_4 як учасника подій, викладених в допиті; протоколі допиту свідка ОСОБА_11 , який вказав місце, спосіб та час вчинення злочину ОСОБА_4 ; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 , під час проведення якого останній впізнав ОСОБА_4 як учасника подій, викладених в допиті; протоколі допиту свідка ОСОБА_12 , яка вказала місце, спосіб та час вчинення злочину ОСОБА_4 ; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_12 , під час проведення якого останній впізнав ОСОБА_4 як учасника подій, викладених в допиті; протоколі огляду від 17.01.2024 відеозапису, розміщеного в мережі Інтернет на ютуб-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відеохостингу « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 », під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 »; протоколі огляду від 17.03.2024 відеозапису, розміщеного в мережі Інтернет на ютуб-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » відеохостингу « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 », під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 »; протоколі огляду від 08.03.2024 року офіційного сайту державної думи РФ, яким встановлено, що ОСОБА_4 є депутатом державної думи РФ від політичної партії «Единая Россия»; протоколі огляду від 17.03.2024 відеозапису, розміщеного в мережі Інтернет на ютуб-каналі під назвою « ОСОБА_13 » відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 » під назвою «В Симферополе созданы дружины самообороны» на якому ОСОБА_4 зі зброєю в руках білі будівлі Верховної Ради АР Крим; висновку експерта за результатами проведення судово-портретної експертизи № 4073/24-35 від 22.03.2024; протоколі огляду від 23.05.2024 аудіо-запису, розміщеному в мережі Інтернет на рутуб-каналі під назвою «ДНР_life» відеохостингу «RUTube» за посиланням«https:// ІНФОРМАЦІЯ_11 », а саме аудіо-запис під назвою «Полная мобилизация - необходимость для победы России в боевых дуйствиях на территории Украины»; висновку експерта № 6603/24-35 від 26.06.2024 за результатами проведення судової експертизи відео-,звукозапису; протоколі огляду від 05.09.2024 статті під назвою «Депутат Госдумы Шеремет призвал провести мобилизацию в РФ» та аудіо-запису з коментарем до нього «полная мобилизация необходима для полной победы РФ в спецоперации на Украине. Об этом корреспонденту URA.RU заявил член комитета Госдумы по безопасности Михаил Шеремет. «Без полной мобилизации, перевода на военные рельсы, в том числе и экономики, мы должных результатов не достигнем. Я говорю о том, что сегодня общество должно быть консолидировано максимально и целеустремлено на победу», - заявил депутат», розміщено в мережі Інтернет на сторінці ЗМІ «Інформаційно-аналітичного агентства URA.RU» 12.09.2022 року, за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; висновку експерта № 6702/24-36 від 10.10.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи.
Разом з тим, слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, та позбавлений можливості оцінки доказів на предмет їх належності та допустимості. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Проаналізувавши та оцінивши вищезазначені докази, що додані слідчим до клопотання, слідчий суддя вважає, що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України, оскільки доводять факти та обставини, що можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що має місце ризик переховування від органу досудового розслідування, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 постійно проживає на тимчасово окупованій території АР Крим та на материкову територію України не повертався, підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень.
Ризик незаконного впливу на свідків, продовження кримінального правопорушення, на якій посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя вважає недоведеним.
Згідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявних підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний переховується на тимчасово окупованій території. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, на даний час переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території АР Крим.
Згідно з ч. 4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 42, 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 276-279, 309 КПК України,
постановив:
клопотання старшого слідчого задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , підозрюваному у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою у кримінальному провадженні №12018010000000114 від 25.06.2018
У разі затримання ОСОБА_4 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження та може бути оскаржена з моменту її оголошення протягом 5 днів безпосередньо до Київського апеляційного суду, а підозрюваним - з моменту отримання ним копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 15.11.2024 о 17 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1