Справа №752/3003/24
Провадження №2/752/3507/24
12 грудня 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про визнання дій неправомірними, стягнення страхового відшкодування та пені,-
ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна») про визнання дій неправомірними, стягнення страхового відшкодування та пені.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 02.11.2023 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП), в якій був пошкоджений належний їй автомобіль Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 .
03.11.2023 вона подала заяву про виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «Євроінс Україна», де була застрахована відповідальність заподіювача шкоди.
ПрАТ «СК «Євроінс Україна» була встановлена сума страхового відшкодування в розмірі 11107, 36 грн. (без урахування франшизи) та їй було запропоновано підписати заяву про погодження зазначеної суми страхового відшкодування.
Сума відшкодування, розрахована страховиком, не достатня для відновлення стану автомобіля, який він мав до ДТП, оскільки вартість запасних частин, які підлягають заміні, та фактична вартість робіт з відновлення автомобіля значно більша від запропонованої суми, а тому вона не погодила запропонований розмір страхового відшкодування та звернулася до незалежного експерта, про що повідомила відповідача під час листування у Viber.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, зробленим на її замовлення, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 , визначеного за витратним підходом та з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,7) становить 24447, 88 грн.
Страховик не врахував висновки автотоварознавчої експертизи, яка була зроблена на її замовлення, і в односторонньому порядку (без згоди потерпілої сторони) 20.12.2023 перерахував страхове відшкодування в сумі 11107, 36 грн.
26.12.2023 вона звернулася до відповідача з заявою про доплату суми страхового відшкодування у розмірі, визначеному автотоварознавчою експертизою.
З урахуванням вищенаведеного, з відповідача підлягає стягненню різниця між отриманими страховими виплатами у розмірі 11107, 36 грн. разом з франшизою 2500 грн. та розміром відновлювального ремонту, який становить 24447, 88 грн., у розмірі 10840, 52 грн., а також вартість проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 3000 грн.
Станом на 01.02.2024 відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування в повному обсязі, а тому дії страховика є порушенням зобов'язання, та з останнього у відповідності до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню пеня за кожний день прострочення з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка станом на 01.02.2024 становить 15% річних.
Просила:
- визнати дії ПрАТ «СК «Євроінс Україна» щодо розрахунку суми страхового відшкодування на відновлення автомобіля Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 , після ДТП неправомірними;
- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на її користь страхове відшкодування в розмірі 10840, 52 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 3000 грн. та пеню у розмірі 8, 91 грн. за кожний день прострочки з 01.02.2024 по дату отримання повної виплати страхового відшкодування.
08.04.2024 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
21.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18.06.2024 представник відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» Пилипець А.Ю. подав відзив до суду, в якому заперечує проти позовних вимог. Зазначив, що з метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту із врахуванням фізичного зносу транспортного засобу Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідачем було замовлено проведення відповідних оцінювань в ТОВ «СЗУ Україна». Представником відповідача було проведено особистий огляд транспортного засобу, де при огляді була присутня позивачка.
Оцінювач ОСОБА_2 має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінювача за напрямом Оцінка об?єктів у матеріальній формі та спеціалізаціями в межах напряму 1.3 Оцінка дорожніх транспортних засобів, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №7404 від 20.02.2010, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 8155 від 18.03.2010, свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №297-ПК від 14.07.2020, сертифікат суб?єкта оціночної діяльності 599/21 від 09.08.2021, термін дії до 09.08.2024.
Сума страхового відшкодування у розмірі 11107, 36 грн. (за вирахування франшизи у розмірі 2500 грн.) була виплачена на користь позивача, що останнім не заперечується.
Крім того, у відповідача відсутній обов?язок приймати до уваги наданий позивачем звіт, оскільки Законом визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитку.
Відповідачем у передбачений Законом строк було організовано огляд транспортного засобу, про що складено відповідний акт огляду та здійснено страхове відшкодування. Позивач самостійно проставив свій підпис на акті огляду транспортного засобу, тобто погодився із переліком заподіяних пошкоджень транспортному засобу в результаті ДТП.
Зазначив, що відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій, оскільки 03.11.2023 відповідач отримав від позивача заяву про виплату страхового відшкодування, а 20.12.2023 страховик прийняв вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування у розмірі 11107,36 грн. та виплатив його.
Таким чином, відповідачем у межах встановленого строку, не пізніше 90 днів з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування, було прийнято рішення та виплачено страхове відшкодування, а тому підстави для стягнення з пені відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
02.11.2023 відбулася ДТП, в якій був пошкоджений належний позивачу автомобіль Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 .
Власником транспортного засобу Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Відповідальність водія Kia Sportage, д.н.з НОМЕР_3 , на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №212028867 від 15.11.2022, відповідно до якого забезпечено транспортний засіб Kia Sportage, д.н.з НОМЕР_3 . Страхова сума за даним полісом за шкоду, заподіяну майну складає 160 000 грн., за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 320 000 грн., а розмір безумовної франшизи складає 2 500 грн.
03.11.2023 позивач звернулася до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування.
03.11.2023 представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна» складено протокол (акт) огляду транспортного засобу, який був підписаний ОСОБА_1 .
09.11.2023 ОСОБА_3 перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 2500 грн.
Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №30708 від 14.12.2023, дата оцінки 02.11.2023, проведена оцінювачем ТОВ «СЗУ Україна» на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження, станом на дату оцінки, становить 15672, 83 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування), коефіцієнт фізичного зносу становить 0,70.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування №128879/1 від 14.12.2023 та страхового Акту № 128879/1/2023 від 20.12.2023, складених ПрАТ «СК «Євроінс Україна», розмір страхового відшкодування становить 11107,36 грн.
20.12.2023 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» листом №128879/1 від 20.12.2023 повідомило позивача про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 11107, 36 грн, який було зменшено на розмір франшизи 2500 грн.
20.12.2023 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» перерахувало позивачу страхове відшкодування у розмірі 11057, 36 грн., згідно Акту №128879/1/2023 від 20.12.2023.
Не погодившись із вищевказаною сумою, позивач звернулася до ФОП ОСОБА_4 з метою проведення незалежної оцінки.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №19927 від 04.12.2023, дата оцінки 02.11.2023, проведена ФОП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталося 02.11.2023, станом на 04.12.2023 складає 24447, 88 грн., коефіцієнт фізичного зносу становить 0,70. Вартість відновлювального ремонту КТЗ визначена за витратним підходом становить 42022, 10 грн.
26.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з заявою про доплату страхового відшкодування у розмірі 13890, 53 грн., оскільки страховик в односторонньому порядку (без згоди потерпілої сторони перерахував страхове відшкодування в сумі лише 11057,36 грн., що є менше, ніж розмір страхового відшкодування, встановлений автотоварознавчою експертизою, яка зроблена на замовлення позивача.
В матеріалах справи наявні скрін-шоти листування, в яких ОСОБА_1 зазначила, що сума страхового відшкодування, запропонована страховиком, не дозволить відновити стан автомобіля, який він мав до ДТП, а тому вона звернулася до незалежної експертизи.
З наданих позивачем скрін-шотів листування неможливо встановити, з ким саме вона спілкувалася.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Пунктом 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Пунктом 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ч.1 п. 1 ч. 2, 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Системний аналіз статті 22 ЦК України, частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.
Наданий позивачем звіт №19927 від 04.12.2023, зроблений за результатами незалежної оцінки ФОП СОД ОСОБА_4 судом не приймається до уваги, оскільки не є належним та допустимим доказом у розумінні ЦПК України, останній не містить попередження суб'єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
Також суд звертає увагу, що відповідно до пп. 34.1 - 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Отже, виходячи з наведених положень Закону, позивач мав право на самостійне обрання аварійного комісара, суб'єкта оціночної діяльності або експерта для визначення розміру шкоди лише у тому випадку, якщо представник страховика не з'явився у визначений пунктом 34.2 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у строк для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
При цьому, враховуючи, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направило свого представника для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, відтак позивач не набув права на самостійне обрання аварійного комісара, суб'єкта оціночної діяльності або експерта для визначення розміру шкоди.
В подальшому, після складення ремонтної калькуляції №128879к від 14.12.2023 та отримання страхового відшкодування 20.12.2023, позивач не скористався своїм правом та не заявив ПрАТ «СК «Євроінс Україна» клопотання про проведення оцінки, експертизи пошкодженого майна, однак звернувся до незалежного оцінювача, якого самостійно обрав, не маючи на це права.
За таких обставин, суд доходить висновку, що розмір завданої позивачу шкоди був оцінений страховиком та позивачу виплачене страхове відшкодування на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач не скористався своїм правом та не заявив клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи для перевірки розміру виплаченого відшкодування, не спростував визначеного страховиком розміру, а отже не довів, що розмір страхового відшкодування страховою компанією визначений неправильно.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 357/5725/16-ц (провадження № 61-13823св18) та у постанові 25 квітня 2018 року у справі № 301/1075/15-ц (провадження № 61-9399св18).
Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення страхове відшкодування в розмірі 10840, 52 грн.
Щодо позовних вимог позивача про визнання дій ПрАТ «СК «Євроінс Україна» щодо розрахунку суми страхового відшкодування на відновлення автомобіля після ДТП неправомірними, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
Ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, такий захист повинен бути повним, забезпечувати мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії, забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту
В даному випадку суд зазначає, що визнання дій відповідача щодо розрахунку суми страхового відшкодування неправомірними не є ефективним та належним способом захисту прав та інтересів позивача, оскільки задоволення цієї вимоги не забезпечить реалізацію права заявниці на отримання страхового відшкодування, у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Також суд зазначає, що оскільки відповідачем у межах встановленого строку, не пізніше 90 днів з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування, було прийнято рішення та виплачено страхове відшкодування, то відсутні підстави для стягнення з останнього пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування, оскільки таке прострочення не відбулося.
Суд зазначає, що оскільки у позивачки було відсутнє право самостійно робити звіт №19927 від 04.12.2023, який судом не було прийнято як доказ, то у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування понесених позивачем витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 3000 грн.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що у задоволенні вимог відмовлено в повному обсязі, тому судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна", місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, код ЄДРПОУ 22868348.
Рішення в повному обсязі складене 12.12.2024.
Суддя Ж. І. Кордюкова