"20" листопада 2007 р.
10:15
Справа № 10/640/07
За позовом: Очаківського міськрайцентру зайнятості
(57500, Миколаївська обл., м.Очаків, вул.Леніна, 1)
до відповідача: Державного південно-виробничо-технічного підприємства
(54028, м.Миколаїв, вул.Кірова, 240-а)
Суддя Василяка К.Л.
при секретарі судового засідання Заболотній І.В.
від позивача: Величко Т.Д. -дов. №09-06-570 від 14.05.2007р.
від відповідача:
Суть спору: стягнення 396,04 грн. штрафу
На підставі розпорядження голови суду №726 від 19.11.2007р., справу слід прийняти до свого провадження.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що посада сторожа, яку обіймав вивільнений Біліченко В.В. не відноситься до виробничих професій, тому перенавчання та матеріальне забезпечення останнього має проводиться за рахунок служби зайнятості. Просить відмовити позивачу в позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд -
Очаківський міськрайцентр зайнятості (далі - позивач) звернувся у господарський суд з позовом до Державного південно-виробничо-технічного підприємства (далі - відповідач) про стягнення 396,04 грн., витрачених на професійну перепідготовку колишнього працівника відповідача гр..Біліченко В.В., якого було вивільнено у зв'язку із скороченням чисельності (штату) працівників.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з огляду на таке.
14.08.2006р. працівника підприємства-відповідача гр.Біліченко В.В. було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
05.09.2006р. гр.Біліченко В.В. було присвоєно статус безробітного та призначив виплату грошової допомоги.
У зв'язку з тим, що центр зайнятості не мав можливості працевлаштувати гр.Біліченко В.В. на підходящу роботу, позивач направив його професійне навчання на курсах цільового призначення за напрямком “Основи організації малого бізнесу», уклавши відповідний договір №153/06 від 17.11.2006р.
Після закінчення навчання гр.Біліченко В.В. було виплачено одноразову допомогу по безробіттю для відкриття підприємницької діяльності та знято з обліку у центрі зайнятості.
Оскільки протягом двох років, що передували вивільненню, гр.Біліченко В.В. не мав можливості підвищити свою кваліфікацію або одержати суміжну професію на підприємстві відповідача, то згідно з п.4 ст.26 Закону України “Про зайнятість населення» витрати, понесені центром зайнятості на ці заходи, проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
Загальна сума витрат, пов'язаних із навчанням гр.Біліченко В.В., склала 396,04 грн., з яких: 107,81 грн. -вартість навчання, 270,27 грн. виплачена матеріальна допомога під час навчання, 18,0 грн. кошти на проїзд.
Отже, відповідно до п.4 ст.26 Закону України “Про зайнятість населення» вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Заперечення відповідача стосовно того, що посада сторожа, яку обіймав вивільнений гр.Біліченко В.В. не відноситься до виробничих професій, тому перенавчання та матеріальне забезпечення останнього має проводиться за рахунок служби зайнятості, відхиляються судом як безпідставні, оскільки п.4 ст.26 Закону України “Про зайнятість населення» не містить будь-яких виключень.
На день розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 87, 94, 98, 160-163, 167, 254 КАСУ господарський суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного південно-виробничо-технічного підприємства, 54028, м.Миколаїв, вул.Кірова, 240-а (р/р 26004901025328 в МФ ПУМБ, МФО 326126, код ЄДРПОУ 14310796) на користь Очаківського міськрайцентру зайнятості, 57500, Миколаївська обл., м.Очаків, вул.Леніна, 1 (р/р 37176304800008 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 22441236) 396,04 грн. коштів витрачених на перенавчання безробітного.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Суддя
К.Л.Василяка