Справа № 442/10047/24
Провадження №3/442/2837/2024
Іменем України
12 грудня 2024 року суддя Дрогобицького міськрайоного суду Львівської області Крамар О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 24.11.2024 о 15-05 год. в м. Стебнику по вул. Трускавецька, 17, керував повторно протягом року транспортним засобом «Chery Easter», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, виражена блідість покриву шкіри). Від проходження огляду у встановленому законом порядку, на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі КНП «ДМЛ №1» ДМР - відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, про що було складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №181137.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 3 ст. 130 КК України - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані сп'яніння.
Правопорушник на виклик до суду не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Статтею 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП у випадку, якщо вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від правопорушника не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини його неявки до суду визнані неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності правопорушника на підставі наявних матеріалів.
Перевіривши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень пункту 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.9А ПДР України, забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 3 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП наступає в разі, якщо особу було двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року, який передує даті вчинення останнього правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, та про наявність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП - керування особою транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані сп'яніння.
Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначених правопорушень підтверджуються відомостями із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181137 від 24.11.2024.
Направлення на огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість в КНП «ДМЛ №1» ДМР від 24.11.2024, де вказано відмову ОСОБА_1 ..
На виконання вимог Закону поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відомості із таких матеріалів також підтверджують вказані обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення.
Протягом року ОСОБА_1 піддавався адміністративному стягненню за ст. ст. 126, 130 КУпАП неодноразово, в тому числі і за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази належності ОСОБА_1 транспортного засобу, суд призначає покарання в межах санкції статті без конфіскації транспортного засобу.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, а тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, які відносяться до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП - у виді адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.
З врахуванням вимог ст. 23 КУпАП, призначене судом адміністративне стягнення буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Згідно з ст.40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ч. 3 ст. 130 КУпАП, ст. 283-284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.В. Крамар