Справа № 947/36725/24
Провадження № 1-кс/947/16179/24
04.12.2024 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000001417 від 12.11.2024 за ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні №12024160000001417 від 12.11.2024 за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 всупереч ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди за впив на прийняття рішення осою уповноваженою на виконання функцій держави.
Так, 06.11.2024 в м. Південне Одеської області ОСОБА_6 познайомився з ОСОБА_4 , де в ході особистої розмови останній запропонував ОСОБА_6 оновити для нього, шляхом впливу на посадових осіб РТЦК та СП, військово-обліковий документ, а саме тимчасове посвідчення військовозобов'язаного з зазначенням продовженої відстрочки від мобілізації на військову службу ОСОБА_6 , на що останній згодився.
Разом з цим, в ході розмови, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_6 про те, що має серед працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 знайомого ОСОБА_5 , який допоможе із впливом на посадових осіб вказаного державного органу.
В цей час, в ході розмови з ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_5 , в ході якого вказані особи визначили перелік документів які ОСОБА_6 має передати для оновлення військово-облікового документу, а також суму грошових коштів, що становлять неправомірну вигоду, за вплив вказаних осіб на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після зазначеної телефонної розмови ОСОБА_4 , діючи спільно з ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, в особистій розмові виказав ОСОБА_6 вимогу надання йому та ОСОБА_5 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 1300 доларів США, за здійснення ними впливу на посадових осіб РТЦК та СП, для виготовлення оновленого військово-облікового документу, з зазначенням у ньому продовженої відстрочки від мобілізації на військову службу ОСОБА_6 , попередивши при цьому останнього, що ненадання неправомірної вигоди унеможливить оновлення вказаного документу у встановлений Законом спосіб.
В подальшому, 13.11.2024 в телефонній розмові ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про те, що 14.11.2024 об 11:00 год. йому необхідно прибути для зустрічі з ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою передачі документів.
14.11.2024, о 11:00 год., в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході особистої зустрічі з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, роз'яснив останньому порядок, а також строки виготовлення оновленого військово-облікового документу, підтвердив необхідність передачі ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 1300 доларів США йому та ОСОБА_4 , при цьому наголосивши про те, що в подальшому при необхідності оновлення відміток про відстрочку від мобілізації на військову службу, ОСОБА_6 зможе надавати меншу суму неправомірної вигоди.
Після цього, 14.11.2024, о 13:33 год., в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 виказав останньому вимогу в наданні йому та ОСОБА_5 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 1300 доларів США, повідомивши, що вказане необхідно вчинити в ході особистої зустрічі 14.11.2024 у вечірній час.
14.11.2024, приблизно о 17:30 год., в телефонній розмові ОСОБА_4 повідомив, що зазначена вище зустріч відбудеться на території закладу харчування «Шафран», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 1-Д.
Цього ж дня, 14.11.2024, приблизно о 19:05 год., перебуваючи біля приміщення закладу харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: м. Одеса, вул.Академіка Сахарова, 1-Д, виконуючи вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_6 передав йому особисто неправомірну вигоду у розмірі 1300 доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 14.11.2024 складало 53 742 гривень) за здійснення ним та ОСОБА_5 впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою прийняття рішення про видачу ОСОБА_6 оновленого військово-облікового документу з зазначенням у ньому продовженої відстрочки від мобілізації на військову службу.
14.11.2024, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, в порядку ст.208 КПК України затримано громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якого проведено особистий обшук затриманого, в ході якого виявлено та вилучено наступні речі: мобільний телефон Samsung Galaxy S7, ІМЕІ НОМЕР_1 , бланки повісток про виклик у кількості 7 шт., грошові кошти в сумі 50 доларів США та 630 гривень (2 купюри номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень, 1 купюра номіналом 50 гривень, 4 купюри номіналом 20 гривень).
Постановою слідчого від 15.11.2024 вилучене в ході затримання майно визнано речовим доказом у кримінальному проваджені.
Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій клопотання підтримав, просив, у зв'язку із завантаженістю, розглянути у його відсутності.
Від захисника особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту, адвоката ОСОБА_7 надійшла заява, в якій вона просить клопотання розглянути за її відсутності та заперечує проти його задоволення з підстав недоведеності зговору між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути клопотання слідчого у відсутності власника майна та його захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Вилучене стороною обвинувачення під час затримання ОСОБА_5 майно, грошові кошти визнані речовими доказами тому є всі підстави вважати, що могло, бути предметом неправомірної вигоди, знаряддям вчинення злочину, а тому є важливими доказами можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.3962 КК України.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 15.11.2024 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Накладення арешту на мобільний телефон необхідне для проведення його огляду з метою встановлення наявності доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження, призначення відповідної судової комп'ютерно-технічної експертизи.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.3962 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання начальника подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000001417 від 12.11.2024 за ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 14.11.2024 в ході проведення особистого обшуку під час затримання в порядку ст.208 КПК України громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майно, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy S7, ІМЕІ НОМЕР_1 , бланки повісток про виклик у кількості 7 шт., грошові кошти в сумі 50 доларів США та 630 гривень (2 купюри номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень, 1 купюра номіналом 50 гривень, 4 купюри номіналом 20 гривень).
Виконання ухвали покласти на начальника подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1