Справа № 496/7063/23
Провадження № 2/496/143/24
06 листопада 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пасечник М.Л.,
за участю секретаря - Черних Т.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шляпіної Л.М. про призначення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом.
Від представника позивача - адвоката Шляпіної Л.М. 06.11.2024 року на електронну адресу Біляївського районного суду Одеської області надійшла заява про повторне призначення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, в якому зазначено прохання щодо доручення її проведення в Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, що розташоване в м. Київ, вул. Докучаєвська, 4.
Адвокат Шляпіна Л.М. до судового засідання не з'явилась, але від неї надійшла заява в якій вона наполягала на заяві про призначення експертизи та просила розглянути вказане питання без присутності сторони позивача..
Від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява в якій вона вказала, що не заперечує проти призначення експертизи, але звернула увагу, що оскільки вона з дитиною має особисто прибути до м. Київ для надання зразків та просила суд зобов'язати позивача забезпечити оплату дороги, в разі необхідності перебування в м. Київ та супутніх витрат.
Представник відповідача Бородавка Н.П. до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату та час слухання справи, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань від неї не надходило.
Дослідивши клопотання та матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає необхідним призначити по справі судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу.
В силу ч.1-4 ст. 12 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом 28.05.2024 року по вказаній цивільній справі вже була призначена судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза, виконання якої було доручено експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (пров.Валіховський,4, м. Одеса).
Однак листом Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 21.06.2024 року суд був повідомлений, що у відділенні судово-медичних молекулярно-генетичних експертиз лабораторії Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» молекулярно-генетичні експертизи з метою біологічного споріднення між бабусею (біологічною матір'ю передбачуваного батька дитини), дідусем (біологічним батьком передбачуваного батька дитини) та передбачуваною онукою не проводяться у зв'язку з відсутністю обладнання, реагентів і методик, необхідних для їх виконання.
Положення ст.ст. 76, 102 113 ЦПК України визначають висновки експертів як один із засобів встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
За п.9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.
ЄСПЛ вказував у своїй практиці, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009).
Висновок судово - медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку на підтвердження або спростування батьківства. Експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об'єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька (чи його родичів) і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 399/1029/15-ц, від 25.08.2020 року у справі № 478/690/18, від 15.04.2021 року у справі № 645/1098/18, від 19.05.2021 року в справі № 207/789/19.
Суд, враховуючи, що для вирішення справи потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з метою повного та всебічного розгляду справи, вважає за необхідне призначити для визначення батьківства судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу, з метою визначення, чи є кровна спорідненість між особами.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Суд вважає, що для всебічного з'ясування обставин справи, можливо залишити раніше поставлені питання, які були визначені при постановлені попередньої ухвали про призначення експертизи.
Стосовно прохання відповідача щодо відшкодування витрат на проїзд, проживання та супутніх витрат для відвідування експертної установи, слід зауважити, що нормами ЦПК України визначено порядок відшкодування судових витрат, тобто передбачених законом витрат (грошових коштів) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Відповідно до ч.2. ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи і настають наслідки, передбачені за ухилення від участі в експертизі. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.
Пунктом 1.13 Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об'єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення. Отже, проведення експертизи спеціалізованими установами у цивільному судочинстві здійснюється на платній основі за рахунок замовника, така оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року у разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 252 ЦПК України, суд -
Клопотання представника позивача - адвоката Шляпіної Л.М. про призначення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи - задовольнити.
Призначити по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу на розгляд якої оставити наступні питання:
- чи є кровна спорідненість між рідними позивача: сестрою позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
- якщо так, то чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі проведеної судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи?
В розпорядження експертам надати матеріали цивільної справи.
Виконання судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи доручити експертам Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи (03038, Київ вул. Докучаєвська, б.4), попередивши експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Оплату судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи покласти на ОСОБА_1 роз'яснивши йому положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Зобов'язати сестру позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батька позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з'явитись у визначений експертами день та час для відібрання біологічних зразків та проведення експертного дослідження.
Провадження по цивільної справі зупинити на час проведення експертизи.
Роз'яснити сторонам, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя М.Л. Пасечник