Справа № 147/1505/24
Провадження № 1-кп/147/150/24
іменем України
12 грудня 2024 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024025120000060 від 09.11.2024 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_4 у лютому 2023 року умисно, з метою пособництва для замовлення підробленого посвідчення водія, достовірно знаючи про процедуру оформлення офіційного документа, а саме посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії «В», перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , за допомогою соціальної мережі «Facebook» зв'язався із невстановленою досудовим розслідуванням особою та домовився про виготовлення посвідчення водія на своє ім'я, категорії «В», за грошові кошти в сумі 8000 грн. При цьому, ОСОБА_4 надав на вимогу невстановленої досудовим розслідуванням особи, свої повні анкетні дані, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, зразок власного підпису, власну фотокартку. В подальшому, виконавши вищевказані дії, у лютому 2023 року ОСОБА_4 отримав посилку з підробленим офіційним документом, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, а саме посвідчення водія видане органом ТСЦ 0541 на його ім'я, серія НОМЕР_1 , дата видачі 03.05.2023, терміном дії до 03.05.2025, яке не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, яке перебуває в офіційному обігу на території України, попередньо сплативши за замовлену посилку грошові кошти у сумі 8000 грн через банківський термінал.
Таким чином, ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України, тобто у пособництві в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права з метою використання його іншою особою.
Крім того, ОСОБА_4 , маючи намір для подальшого використання завідомо підробленого посвідчення водія для пред'явлення уповноваженим особам на підтвердження права керувати транспортними засобами, якого у останнього не було, 09 листопада 2024 року о 21 год. 29 хв., будучи зупиненим на автомобілі «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_2 , на вул. Наконечного, навпроти автозаправної станції «NG» в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області, під час перевірки документів інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, маючи умисел, направлений на використання завідомо підробленого офіційного документа, а саме, посвідчення водія видане органом ТСЦ 0541 на його ім'я, серія НОМЕР_1 , дата видачі 03.05.2023, терміном дії до 03.05.2025, достовірно знаючи, що він його не отримував у встановленому законом порядку, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою підтвердження права керування транспортним засобом, пред'явив інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області вказане підроблене посвідчення водія, яке виготовлено не за технологією та не в умовах поліграфічного підприємства, що здійснює випуск аналогічних документів, тобто використав завідомо підроблений документ.
Таким чином, ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.
У кримінальному провадженні № 12024025120000060 від 09.11.2024, 22 листопада 2024 року між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст. ст. 468, 469, 472 КПК України. Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у пособництві в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права з метою використання його іншою особою та у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України. Сторони підтвердили, що в результаті вчинення зазначених кримінальних правопорушень ОСОБА_4 майнова шкода державі не заподіяна. Обставиною, що згідно зі ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття. Обставини, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено. Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання: за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень; за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень; на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень. ОСОБА_4 дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання та зобов'язується виконувати покладені на нього обов'язки. Крім того, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 просить затвердити укладену угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання, а також вирішити питання судових витрат та речових доказів.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди про визнання винуватості, зобов'язання. Угоду уклав добровільно і примусового тиску під час укладання угоди на нього не було. У вчиненому щиро кається.
Захисник ОСОБА_5 просить затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та його підзахисним, оскільки така укладена добровільно в його присутності, ОСОБА_4 має можливість виконати узгоджене покарання. Угода була укладена за ініціативи сторони захисту.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_4 під час кримінального провадження не подавав.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України є правильною. Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнає себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальними проступками, що в силу вимог ч.4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угод про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання ними.
З огляду на викладене, враховуючи пом'якшуючу покарання обставину, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу ОСОБА_4 , а також те, що воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінальних правопорушень і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, суд, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаних кримінальних правопорушень, спосіб їх вчинення, мету та мотив вказаних діянь, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, під наглядом в психіатричному кабінеті КНП «Тростянецька лікарня» не перебуває, за наркологічною допомогою в КНП «Тростянецька лікарня» не звертався, обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та приходить до висновку про призначення покарання: за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень; за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень; на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 3407,76 грн.
Згідно з ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 374-376, 473-475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 22 листопада 2024 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень;
ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 3407,76 грн (три тисячі чотириста сім гривень 76 коп.).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2024 року на посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 03.05.2023 органом ТСЦ 0541 на прізвище ОСОБА_4 , термін дії до 03.05.2025.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - посвідчення водія видане органом ТСЦ 0541 на ім'я ОСОБА_4 , серія НОМЕР_1 , дата видачі 03.05.2023 терміном дії до 03.05.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст. 394 КПК України:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1