Кримінальне провадження №629/7465/24
Номер провадження 1-кп/629/389/24
12 грудня 2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Добринька Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, не заміжньої, працюючої оператором у ФОП « ОСОБА_6 », зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України
16.09.2024, близько 07:00 год. перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , в сумці для ноутбука побачила золоті сережки, належні ОСОБА_4 .
Після чого у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення вище вказаних золотих сережок.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), цього ж дня, у той же час, ОСОБА_5 , перебуваючи за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, умисно, з корисливого мотиву, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території України та в подальшому його дію продовжено, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, викрала належні ОСОБА_4 сережки, виконані з золота 585 проби, зі вставкою з каміння «Цирконій», загальною масою - 7,3 грамів, чистою масою золота - 5,1 грамів, вартістю 9972 гривень 69 копійок.
Після чого, утримуючи при собі викрадене майно ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 € майнову шкоду на вищевказану суму.
Прокурором пред'явлено обвинувачення, у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Потерпілою ОСОБА_4 пред'явлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17219,54 гривень, моральної шкоди у розмірі 10000 гривень, витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 гривень.
Обвинувачена в судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, надала покази, підтвердивши обставини вчинення кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 4 ст. 185 КК України була згодна, фактичні обставини вчинення злочину не оспорювала, щиро каялась у вчиненому, принесла вибачення потерпілій та просила суд суворо не карати. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17219,54 гривень визнала в повному обсязі, не визнала в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 гривень.
Враховуючи показання обвинуваченої, а також те, що вона не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої, дослідженням даних, які характеризують її особу, довідки про вартість висновку експерта, даних щодо речових доказів. У зв'язку з невизнанням цивільного позову в частині щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 гривень, стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 гривень судовий розгляд проведено у загальному порядку в частині дослідження доказів на підтвердження обставин, які підтверджують вимоги позову в цій частині, проведено допит потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_4 заявлений цивільний позов підтримала в повному обсязі, надала показання, що викрадені золоті сережки були їй подаровані батьками на честь отримання базової середньої освіти на пам'ять і мали для неї особливу цінність. Після того, як їй стало відомо від працівників поліції про те, що її сережки були здані в якості застави в ломбард, вона зверталася в цей ломбард із питанням щодо їх викупу, але через те, що вони були здані ОСОБА_5 з терміном дії договору лише у один день, то викупити їх не було можливим, оскільки їх вже не було в наявності. Матеріальну шкоду обвинувачена не намагалася відшкодувати, певний час заперечувала свою причетність. Внаслідок злочинних дій обвинуваченої вона була змушена змінити свій звичайний спосіб життя, витрачати свій час звертатися до правоохоронних органів, адвоката, суду. Вона мала приятельські відносини з обвинуваченою, довіряла їй, вчинок обвинуваченої завдав їй емоційний стрес, вона мала відчуття приниження і розгубленості.
Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачена скоїла тяжкий злочини.
Дослідженням особи обвинуваченої встановлено, що вона раніше не судима, працює, не заміжня, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, проживає за постійним місцем проживання, де характеризується формально.
При відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, обставиною, яка пом'якшує таке, суд визнає щире каяття.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченої, обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченої до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, які сприятимуть її виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового кримінального правопорушення.
Відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Враховуючи повне визнання обвинуваченою позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17219,54 гривень, суд задовольняє їх в повному обсязі.
Щодо вимог в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 гривень, стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 гривень, суд керується нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до вимог ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно із п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Способи відшкодування моральної шкоди передбачені ч. 1 ст. 1168 ЦК України, виходячи з яких, вона може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
При таких обставинах суд доходить висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка відповідно до вимог ч. 3 ст.23 ЦК України, повинна бути відшкодована одноразово грішми.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд враховує, що потерпілий, у відношенні якої безпосередньо було вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_5 завдано моральної шкоди, пов'язаної з перенесенням надмірних емоційних переживань та хвилювань. Через протиправні дії обвинуваченої наразі потерпіла змушена захищати свої майнові права, звертаючись до суду з цивільним позовом, відвідувати правоохоронні органи та суд. Всі ці обставини змінити звичайний спосіб життя потерпілої.
Дослідивши доводи, якими обґрунтовується цивільний позов, заслухавши потерпілу, на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, з'ясувавши характер і розмір моральної шкоди, заподіяної злочином, суд вважає заявлений потерпілою розмір грошового відшкодування моральної шкоди завищеним, а справедливим і відповідним обставинам справи і матеріальним можливостям винуватої суд визначає розмір у сумі 5000 гривень.
Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд доходить до такого.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 02.12.2024, укладеного між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_8 , предметом договору є послуги з представництва прав та законних інтересів Клієнта в тому числі в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 /п. 1.1./
Згідно акту приймання виконаних робіт від 10.12.2024, укладений між цивільним позивачем та адвокатом ОСОБА_8 , за умовами якого позивачем прийняті юридичні послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги від 02.12.2024, на загальну суму 3500 грн., які складаються з: надання усної консультації з вивченням документів (30 хвилин) - 500 гривень 00 копійок; складання цивільного позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди, підготовка всіх додатків до позову (2 години) - 2000 гривень; участь в суді першої інстанції (до 3-х судоднів) - 1000 гривень.
ОСОБА_9 сплатила адвокату ОСОБА_8 вартість наданих послуг у розмірі 3500 грн., що підтверджується довідкою-квитанцією від 10.12.2024.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також те, що обвинуваченою нічим не було обґрунтовано вимог щодо зменшення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, суд залишає до вступу вироку в законну силу.
Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/30072-ТВ від 14.10.2024 у розмірі 1193 гривні 85 копійок.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ строком на П'ЯТЬ років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на ОДИН рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді особистого зобов'язання, залишити до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 17219 /сімнадцять тисяч двісті дев'ятнадцять/ гривень 54 копійок, моральної шкоди 5000/п'ять тисяч/ гривень, витрат на оплату правничої допомоги 3500 /три тисячі п'ятсот/ гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Речові докази: копію товарного чеку на придбання золотих сережок, копію бирки виробника з вказанням проби, фотознімок з зображенням потерпілої ОСОБА_4 з сережкою у вусі, DVD-диск з відеозаписом з камер відеоспостереження з ломбарду «Скарбничка» від 16.09.2024, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити там же.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № СЕ-19/121-24/30072-ТВ від 14.10.2024 у розмірі 1193 гривні 85 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300.
Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_10