Справа № 953/8876/24
н/п 2/953/3766/24
05 грудня 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Муратової С.О.,
за участю секретаря - Драгана О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
встановив:
26.09.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 28.12.2012 Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за актовим записом №582.
На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі, зареєстрованому 28.12.2012 Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за актовим записом №582, з громадянкою ОСОБА_2 . Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який наразі мешкає разом з відповідачкою. Між сторонами сімейне життя не склалось, стосунки погіршились, в зв'язку з чим подальше підтримання шлюбних відносин стало неможливим. На даний час їх нічого вже не пов'язує, вони не підтримують подружніх стосунків вже більше чотирьох років, не проживають разом та спільне господарство не ведуть. На сьогоднішній день фактично шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, а шлюб існує формально. Причиною розірвання шлюбу є те, що позивач з відповідачкою зовсім різні люди за характерами, у них протилежні погляди на життя, різне відношення до сім'ї, що призвело до втрати взаєморозуміння та почуття любові один до одного. Позивач вважає, що зберігати шлюб немає сенсу, оскільки примирення між ними неможливе. Спору про поділ суспільного майна не має.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 10).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.10.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, із повідомленням сторін (а.с. 12).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 05.12.2024 до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він зазначає, що позов підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення. Розгляд справи проводити за його відсутності (а.с. 20).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, повідомлялася належним чином про час і місце судового розгляду справи (а.с. 18-19).
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не з'явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов, зокрема: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив.
Зі згоди позивача (а.с. 20) суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 01.03.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, який зареєстрований 28.12.2012 Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що було зроблено актовий запис за № 582 (а.с. 8).
Згідно позовної заяви, господарство та побут подружжя ведуть окремо один від одного, мешкають окремо. Майнового спору на час розгляду справи між сторонами не має.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 223, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 14, 24, 56, 110, 112 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 28.12.2012 Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що було зроблено актовий запис за № 582.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_5 залишити « ОСОБА_6 ».
Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя С.О. Муратова