Справа № 953/8777/24
н/п 2/953/3736/24
"10" грудня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зуба Г.А.,
секретаря судового засідання Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Чистякової Тетяни Олександрівни, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
24.09.2024 до Київського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Чистякової Т.О. до ОСОБА_2 , в якій представник позивачки просить розірвати шлюб, укладений між позивачкою та відповідачем, зареєстрований 15.08.2014 у Комінтернівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 659.
24.09.2024 до суду надійшла вказана позовна заява, та розподілена судді Зубу Г.А.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 30.09.2024 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано у позивача оригінал свідоцтва про шлюб та роз'яснено, що відповідно до п. 9 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору. Вимоги ухвали необхідно було виконати до 28.10.2024.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, 17.10.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.6 ст.95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала про відкриття провадження у цивільній справі від 30.09.2024, з вимогами про витребування доказу, була надіслана позивачці на адресу її місцеперебування, зазначену в позовній заяві, а саме АДРЕСА_1 та надіслана представнику позивачки - адвокату Чистяковій Т.О. на електрону пошту, зазначену нею у позові - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з цим, позивачка та її представник, без поважних причин, не надали на вимогу суду витребуваний доказ, зокрема, оригінал свідоцтва про шлюб, без якого розглянути спір по суті не представляється можливим, оскільки для розгляду справи по суті та ухвалення рішення про розірвання шлюбу оригінал свідоцтва про шлюб є доказом, що підтверджує існування шлюбу на час розгляду справи в суді, а представник позивачки надала до суду лише заяву про розгляд справи у їх відсутність.
При цьому, у зв'язку з ненаданням витребуваного доказу позивачкою, судовий розгляд було відкладено на 20.11.2024 та 10.12.2024, з повідомленням сторін, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні поштові конверти з відміткою про відсутність адресату (позивача) за адресою, зазначеною в позовній заяві, та наявні довідки про доставку електронного документу (судової повістки) представнику позивачки.
В силу ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи вищевикладене, осільки позивачка та її представник, будучи повідомленими про необхідність подання доказу, без поважних причин не надали його на вимогу суду в строки передбачені ЦПК України, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.223, п.9 ч.1 ст.257, ст.ст.258,260,261,354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Чистякової Тетяни Олександрівни, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2024.
Головуючий Г.А. Зуб