Справа № 953/8004/24
н/п 2/953/3467/24
05 грудня 2024 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю: секретаря судових засідань- Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовом до відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якого просить стягнути кошти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_2 в розмірі частки (але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) від заробітку відповідача щомісячно з дня пред'явлення даного позову і до моменту досягнення дитиною повноліття, а також допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що з 22 серпня 2009 року вона, ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з відповідачем, ОСОБА_2 , від якого сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що шлюб між ними розірвано згідно рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 серпня 2024 року.
Угоду про добровільну сплат аліментів між сторонами не досягнуто.
Зазначає, що донька проживає з нею, однак вона не в змозі самостійно утримувати її, тому дитина потребує матеріальної допомоги.
Так, відповідач інших осіб на утриманні не має, він офіційно працює в Управлінні патрульної поліції Харківської області, отримує стабільний дохід, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому вважає він може сплачувати аліменти.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024 справу передано для розгляду головуючій судді С.М. Лисиченко.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 05.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишено без руху, встановлено строк 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
18.09.2024 до суду подано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка у судове засідання призначене 05.12.2024 не з'явилася, про час, дату та місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить розглядати справу без її участі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно частини 4 статті 223 ЦПК України постановляє рішення на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, в дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до даних, які містяться у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , видане 08.11.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову №3 Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис за №5054. Батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому 22.08.2009 у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1466, шлюбі.
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 24.07.2024 у справі №953/5702/24 розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований 22.08.2009 у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1466. Після розірвання шлюбу неповнолітня дитина проживає з позивачкою.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР№ 789-XIIвід 27.02.1991 р. та яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов'язана забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно положень вказаної Конвенції кожна дитина має невід'ємне право на життя. Держава забезпечує у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частинами 1, 2 ст. 183 Сімейного Кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 цієї статті). Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Частиною 1 ст.191 Сімейного Кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , 2008 року народження, в розмірі частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд стягує судовий збір з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264-265, 280-284, 289, 351, 352, 354,355 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Відомості про учасників справи:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя - С.М. Лисиченко