Справа № 639/8160/24
Провадження № 1-кс/639/1623/24
11 грудня 2024 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова
ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на майно -
встановив:
Поданим на розгляд слідчому судді клопотанні, прокурор порушує питання про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. П. Набойченка 92-А.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні СД ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024226250000304 від 05.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Новобаварська окружна прокуратура м. Харкова Харківської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.12.2024 року приблизно о 15:05 год. невстановлена особа перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 нанесла тілесні ушкодження гр. ОСОБА_4 1957 р.н.
Слідчим СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 04 грудня 2024 року в період часу з 16 год. 05 хв. по 16 год. 42 хв., проведено огляд місця події, за адресою: м. Харків, вул. П. Набойченка 92-А, було виявлено цеглину бежевого кольору зі слідами РБК.
В ході проведення досудового розслідування, був опитаний ОСОБА_4 , який пояснив, що 04.12.2024 року о 15 годині 05 хвилин за адресою: м. Харків, вул. П. Набойченка 92-А, невстановлена особа нанесла йому тілесні ушкодження, цеглиною бежевого кольору.
З метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, та враховуючи, що вказане вище майно в подальшому буде доказом по вказаному кримінальному провадженню, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність накладення арешту на вилучені речі, оскільки його не застосування може призвести до їх зникнення та настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Таким чином з метою проведення повного, об'єктивного, неупередженого досудового розслідування, найскорішого встановлення істини по справі, а також притягнення винних до відповідальності, виникла необхідність в накладенні арешту.
Встановлено, що вказане майно імовірно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та має бути використано для проведення подальших слідчих (розшукових) дій, має значення для подальшого встановлення кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На теперішній час триває проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відсутність рішення про накладення арешту на вилучене майно унеможливлює належне проведення слідчих (розшукових) дій з таким майном.
У зв'язку з чим з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання та для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та використання в подальшому в протиправній діяльності виникла необхідність в накладенні арешту.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Таким чином, встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, з метою повного, об'єктивного та всебічного встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, забезпечення в якості речових доказів вказаного майна, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
Завданням арешту вищевказаного майна є запобігання можливості особам у яких воно вилучено, приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, відчуження, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Тобто, в ході досудового розслідування встановлені відомості, які свідчать про те, що вилучене майно в ході огляду місця події, а саме: цеглина бежевого кольору зі слідами РБК становить суттєве значення для досудового розслідування.
Прокурор у судовому засіданні вимоги клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Фактичний власник майна на даній стадії досудового розслідування не встановлений.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши документи та надані до суду матеріали в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.
Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять вищевказані ознаки.
Постановою дізнавача від 05.12.2024 вищевказану цеглину бежевого кольору визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором у поданому клопотанні доведено, що вилучене майно, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, також має значення речових доказів по кримінальному провадженню, у звязку з чим клопотання останньої про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 167-174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12024226250000304 від 05.12.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на вилучену під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. П. Набойченка 92-А, цеглину бежевого кольору зі слідами РБК, фактичний власник якого на даній стадії досудового розслідування не встановлений.
Визначити місцем зберігання вказаного вище майна - камеру зберігання речових доказів ВП №1Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1