Справа № 206/2994/22
Провадження № 1-кп/206/23/24
"12" грудня 2024 р. м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:
головуюча суддя ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
його законного представника ОСОБА_8
захисника адвоката ОСОБА_9
потерпілого ОСОБА_10
його законного представника ОСОБА_11
обвинуваченого ОСОБА_12
його захисника ОСОБА_13
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за № 12021046700000148 від 18.06.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кировобад, Азербайджан, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не працюючого, розлученого, не маючого на утриманні малолітніх дітей або непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 09.12.1993 Дзержинським районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 144, ч. 2 ст. 144, ч. 2 ст. 206 КК України до 3 років позбавлення воліз конфіскацією 1/6 майна;
- 18.11.1997 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 145, ч. 2 ст. 206 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 15.11.2005 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 28.03.2011 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
- 02.10.2013 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 05.04.2017 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 01.03.2018 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. 10.04.2020 звільнений з П'ятихатської виправної колонії Дніпропетровської області (№122) по відбуттю покарання,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст.15 ч. 4, ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України,-
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_12 і визнане судом доведеним.
ОСОБА_12 , будучи раніше неодноразово судимим на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та маючи
не зняті і не погашені у встановленому законом порядку судимості, вчинив нові умисні кримінальні правопорушення.
Так, 12.06.2021 у період часу з 21 години 30 хвилин до 22 години
10 хвилин ОСОБА_12 разом зі своїми раніше знайомими неповнолітнім племінником ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
та неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували на зупинці громадського транспорту, яка розташована навпроти магазина «Делві», поблизу будинку №78А по вулиці Андрія Сахарова в м. Дніпро.
У зазначений день, час та місці, ОСОБА_12 побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_15 , який сидів на лавці біля зупинки громадського транспорту та тримав у лівій руці свій мобільний телефон марки «LGV20» сірого кольору, у зв'язку з чим, у ОСОБА_12 виник злочинний корисливий умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В цей же день та час, перебуваючи у вищезазначеному місці, ОСОБА_12 реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, за попередньою змовою групою осіб, запропонував своєму неповнолітньому племіннику
ОСОБА_14 підійти до незнайомого їм ОСОБА_15 та вирвати у нього
з рук мобільний телефон марки «LGV20» сірого кольору, на вказану пропозицію неповнолітній ОСОБА_14 відповів відмовою.
Однак, бажаючи реалізувати виниклий направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_12 12.06.2021 приблизно
о 22 годині 00 хвилин, знаходячись біля магазина «Делві» неподалік
від зупинки громадського транспорту, яка розташована, поблизу будинку №78А по вулиці Андрія Сахарова в м. Дніпро, діючи всупереч вимог
ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-ІІІ
(із змінами та доповненнями), згідно якої держава здійснює захист дітей
від усіх форм насильства, залучення до вчинення злочинів тощо, посягаючи на основні принципи суспільного виховання неповнолітніх у сфері морального розвитку і виховання, достовірно знаючи та усвідомлюючи,
що ОСОБА_10 , є неповнолітнім, переслідуючи власний корисливий мотив, шляхом погроз та психічного впливу на неповнолітнього, який виразився
в примушуванні до вчинення злочину, словесно впливаючи на його свідомість, залучив останнього до відкритого викрадення мобільного телефону марки «LGV20» сірого кольору, власником якого являється
ОСОБА_15 , запропонувавши неповнолітньому ОСОБА_10 , підійти до незнайомого їм ОСОБА_15 , вирвати у нього з рук мобільний телефон марки «LGV20» сірого кольору та втекти.
Враховуючи те, що для неповнолітнього ОСОБА_10 , ОСОБА_12 мав певний авторитет, почувши обіцянку останнього, що у випадку виникнення проблем із законом ОСОБА_12 за допомогою відповідних зв'язків все вирішить, неповнолітній ОСОБА_10 , погодився на пропозицію ОСОБА_12 вчинити відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а саме мобільного телефону марки «LGV20» сірого кольору, який належить незнайомому йому
ОСОБА_15 , за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
В цей же день та час, перебуваючи у вищезазначеному місці, ОСОБА_12 , отримавши згоду неповнолітнього ОСОБА_10 , на вчинення протиправного діяння, а саме відкритого викрадення мобільного телефону марки «LGV20» сірого кольору, який належить ОСОБА_15 , за попередньою змовою групою осіб, повідомив неповнолітньому ОСОБА_10 , що буде чекати його з викраденим мобільним телефоном марки «LGV20» сірого кольору, який належить ОСОБА_15 , на перехресті вулиці Героїв Дніпра та вулиці Прохорова в м. Дніпро.
ОСОБА_12 реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений
на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, з корисливих мотивів, діючи в групі
з неповнолітнім ОСОБА_10 , 12.06.2021 приблизно о 22 год. 10 хв., стоячи ліворуч від споруди зупинки громадського транспорту, яка розташована, поблизу будинку №78А по вулиці Андрія Сахарова в м. Дніпро, залишаючись непоміченим для потерпілого, можливих свідків та очевидців події, став слідкувати за обстановкою та діями неповнолітнього ОСОБА_10 , тим самим контролюючи виконання неповнолітнім ОСОБА_10 , спільного злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, забезпечуючи своєю присутністю психологічну підтримку та безперешкодне вчинення злочину співучасником, спостерігаючи за оточуючою обстановкою з метою попередження неповнолітнього ОСОБА_10 , у разі появи сторонніх осіб.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою діючи в групі з ОСОБА_12 , неповнолітній ОСОБА_10 , 12.06.2021 приблизно о 22 год. 10 хв., перебуваючи на зупинці громадського транспорту поблизу будинку 78А по вулиці Андрія Сахарова в м. Дніпро, підійшов ззаду до раніше незнайомого ОСОБА_15 та під надуманим приводом запитав у останнього «котра година». В свою чергу, потерпілий ОСОБА_15 , не будучи обізнаним про дійсні злочинні наміри неповнолітнього ОСОБА_10 , тримаючи мобільний телефон «LGV20» сірого кольору, у своїй лівій руці, повернув екран телефона в бік неповнолітнього ОСОБА_10 , з метою надання інформації про дійсний час.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, направлений
на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб,
в цей же день та час, перебуваючи у вищезазначеному місці неповнолітній ОСОБА_10 , у групі з ОСОБА_12 , з корисливих мотивів,
стоячи за спиною у безпосередній близькості до потерпілого ОСОБА_15 , передбачаючи спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер шляхом ривка вихопив мобільний телефон «LGV20» сірого кольору, з руки потерпілого ОСОБА_15 .
Після чого, потерпілий ОСОБА_15 , повернувшись в бік до неповнолітнього ОСОБА_10 , почав кричати, щоб йому повернули вищевказаний мобільний телефон.
Неповнолітній ОСОБА_10 , усвідомлюючи той факт, що викрадення ним мобільного телефону «LGV20» сірого кольору, є очевидним для потерпілого, однак бажаючи довести спільний злочинний умисел на відкрите заволодіння майном, за попередньою змовою групою осіб, до кінця, діючи у групі з ОСОБА_12 , не реагуючи на оклики ОСОБА_15 , не зупинився
та продовжив тікати від нього, утримуючи викрадений мобільний телефон «LGV20» сірого кольору, IMEI: НОМЕР_1 в своїй правій руці.
Доводячи спільний злочинний умисел до кінця, діючи у групі
з ОСОБА_12 ,неповнолітній ОСОБА_10 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, у подальшому ОСОБА_12 та неповнолітній ОСОБА_10 , розпорядились викраденим майном на власний розсуд.
Умисними злочинними діями ОСОБА_12 та неповнолітнього ОСОБА_10 , потерпілому ОСОБА_15 спричинено матеріальну шкоду, яка відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2209/21 від 29.06.2021 щодо вартості мобільного телефону «LGV20» сірого кольору,
IMEI: НОМЕР_1 , складає 3620 гривень 20 копійок.
Крім того, 12.06.2021 у період часу з 21 години 30 хвилин до 22 години 10 хвилин ОСОБА_12 , бажаючи реалізувати виниклий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, знаходячись біля магазину «Делві» неподалік від зупинки громадського транспорту, яка розташована, поблизу будинку №78А по вулиці Андрія Сахарова в м. Дніпро, діючи всупереч вимог ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-ІІІ (із змінами та доповненнями), згідно якої держава здійснює захист дітей від усіх форм насильства, залучення до вчинення злочинів тощо, посягаючи на основні принципи суспільного виховання неповнолітніх у сфері морального розвитку і виховання, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ОСОБА_10 є неповнолітнім, матеріали у відношенні якого виділено в окреме провадження, переслідуючи власний корисливий мотив, шляхом погроз та психічного впливу на неповнолітнього,
який виразився в примушуванні до вчинення злочину, словесно впливаючи на
його свідомість, залучив останнього до відкритого викрадення мобільного телефону марки «LGV20» сірого кольору, власником якого являється ОСОБА_15 , запропонувавши неповнолітньому ОСОБА_10 , підійти до незнайомого їм ОСОБА_15 та вирвати у нього з рук мобільний телефон марки «LGV20» сірого кольору.
Враховуючи те, що для неповнолітнього ОСОБА_10 , ОСОБА_12 мав певний авторитет, почувши обіцянку останнього, що у випадку виникнення проблем із законом, ОСОБА_12 за допомогою відповідних зв'язків все вирішить, неповнолітній ОСОБА_10 , погодився на пропозицію ОСОБА_12 вчинити відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, а саме мобільного телефону марки «LGV20» сірого кольору, який належить незнайомому йому ОСОБА_15 .
В цей же день та час, перебуваючи у вищезазначеному місці, ОСОБА_12 , отримавши згоду неповнолітнього ОСОБА_10 , на вчинення протиправного діяння, а саме відкритого викрадення мобільного телефону марки «LGV20» сірого кольору, який належить ОСОБА_15 , за попередньою змовою групою осіб, повідомив неповнолітньому ОСОБА_10 , що буде чекати його з викраденим мобільним телефоном марки «LGV20» сірого кольору, який належить ОСОБА_15 , на перехресті вулиці Героїв Дніпра та вулиці Прохорова в м. Дніпро.
ОСОБА_12 реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений
на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, з корисливих мотивів, діючи в групі
з неповнолітнім ОСОБА_10 , 12.06.2021 приблизно о 22 год. 10 хв., стоячи ліворуч від споруди зупинки громадського транспорту, яка розташована, поблизу будинку №78А по вулиці Андрія Сахарова в м. Дніпро, залишаючись непоміченим для потерпілого, можливих свідків та очевидців події, став слідкувати за обстановкою та діями неповнолітнього ОСОБА_10 ,матеріали у відношенні якого виділено в окреме провадження, тим самим контролюючи виконання неповнолітнім ОСОБА_10 , спільного злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, забезпечуючи своєю присутністю
психологічну підтримку та безперешкодне вчинення злочину співучасником, спостерігаючи за оточуючою обстановкою з метою попередження неповнолітнього ОСОБА_10 , у разі появи сторонніх осіб.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою діючи в групі
з ОСОБА_12 , неповнолітній ОСОБА_10 , приблизно о 22 год. 10 хв., перебуваючи на зупинці громадського транспорту поблизу будинку 78А
по вулиці Андрія Сахарова в м. Дніпро, підійшов ззаду до раніше незнайомого ОСОБА_15 та під надуманим приводом запитав у останнього «котра година». В свою чергу, потерпілий ОСОБА_15 , не будучи обізнаним про дійсні злочинні наміри неповнолітнього ОСОБА_10 , тримаючи мобільний телефон «LGV20» сірого кольору, у своїй лівій руці, повернув екран телефонув бік неповнолітнього ОСОБА_10 , з метою надання інформації про дійсний час.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, направлений
на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, неповнолітній ОСОБА_10 , діючи умисно, у групі з ОСОБА_12 , з корисливих мотивів, стоячи за спиною у безпосередній близькості до потерпілого ОСОБА_15 , передбачаючи спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер шляхом ривку вихопив мобільний телефон «LGV20» сірого кольору, з руки потерпілого ОСОБА_15 . Після чого, потерпілий ОСОБА_15 , повернувшись в бік до неповнолітнього ОСОБА_10 , почав кричати, щоб йому повернули вищевказаний мобільний телефон.
Неповнолітній ОСОБА_10 , усвідомлюючи той факт, що викрадення ним мобільного телефону «LGV20» сірого кольору, є очевидним для потерпілого, однак бажаючи довести спільний злочинний умисел на відкрите заволодіння майном, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, до кінця, діючи у групі з ОСОБА_12 , не реагуючи на оклики ОСОБА_15 ,
не зупинився та продовжив тікати від нього, утримуючи викрадений мобільний телефон «LGV20» сірого кольору, IMEI: НОМЕР_1 в своїй правій руці.
Доводячи спільний злочинний умисел до кінця, діючи у групі
з ОСОБА_12 ,неповнолітній ОСОБА_10 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, у подальшому ОСОБА_12 та неповнолітній ОСОБА_10 , розпорядились викраденим майном на власний розсуд.
Умисними злочинними діями ОСОБА_12 та неповнолітнього
ОСОБА_10 , потерпілому ОСОБА_15 спричинено матеріальну шкоду, яка відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2209/21 від 29.06.2021 щодо вартості мобільного телефону «LGV20» сірого кольору,
IMEI: НОМЕР_1 , складає 3620 гривень 20 копійок.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 17.06.2021, у невстановлені
у ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 20 години
30 хвилин, у ОСОБА_12 виник злочинний умисел, направлений
на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, щодо особи,
яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування), з метою задоволення статевої пристрасті, відносно раніше знайомого малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
що призведуть до порушення нормального фізичного, психологічного
та соціального розвитку малолітнього потерпілого.
З метою реалізації раніше виниклого злочинного умислу, ОСОБА_12 17.06.2021 близько 16 години 00 хвилин не повідомляючи про свої дійсні наміри, під надуманим приводом попрохав неповнолітніх ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та свого племінника - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запросити раніше знайомого їм малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до нього в гості, за місцем тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_2 . Довіряючи своїм неповнолітнім знайомим, малолітній ОСОБА_7 на вказану пропозицію погодився.
17.06.2021 приблизно о 18 годині 00 хвилин малолітній ОСОБА_7 прийшов до будинку АДРЕСА_2 , в компанії
ОСОБА_10 - сина власниці будинку, неповнолітнього ОСОБА_14 ,
де на них заздалегідь чекав раніше знайомий йому ОСОБА_12 .
В цей же день та час, перебуваючи в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_12
став пригощати спиртним напоями свого неповнолітнього племінника ОСОБА_14 та неповнолітнього ОСОБА_10 , в присутності малолітнього ОСОБА_7 .
У подальшому, цього ж дня, у вечірній час доби, в період часу
з 18 години 20 хвилин до 20 години 30 хвилин, більш точний час не виявилось за можливе встановити, ОСОБА_12 , перебуваючи в приміщенні кухні за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності неповнолітнього ОСОБА_10 та неповнолітнього ОСОБА_14 , почав нав'язливо спонукати малолітнього ОСОБА_7 вживати спиртні напої,з метою приведення останнього у безпорадний стан для
безперешкодної реалізації раніше виниклого злочинного умислу, направленого на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, з метою задоволення статевої пристрасті. В свою чергу, малолітній ОСОБА_7 внаслідок вікової особистісної і вольової несформованості не міг у повному обсязі чинити опір дорослому та почав вживати алкоголь.
В цей же день та час, перебуваючи у вищевказаному місці,
ОСОБА_12 достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ОСОБА_7
є малолітнім, переслідуючи раніше виниклий злочинний умисел спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних
із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, з метою задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та статевої свободи
і недоторканості, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків,
у вигляді спричинення шкоди нормальному фізіологічному, психічному, соціальному становленню та формуванню антиморальних поглядів
у малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що малолітній потерпілий ОСОБА_7 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, використовуючи його безпорадний стан, ОСОБА_12 запропонував останньому під надуманим приводом розмови піти до сусідньої кімнати,
на що малолітній ОСОБА_7 , не здогадуючись про дійсні наміри
ОСОБА_12 , погодився.
Після чого, не зупиняючись на досягнутому, у вищевказаний день та час, ОСОБА_12 перебуваючи разом з малолітнім ОСОБА_7
в приміщенні спальної кімнати за місцем свого тимчасового мешкання
за адресою: АДРЕСА_2 , свідомо, скориставшись безпорадним станом останнього, обумовленого його малолітством та станом алкогольного сп'яніння, намагався поцілувати малолітнього ОСОБА_7 та запропонував останньому за грошову винагороду, з метою задоволення статевої пристрасті, вступити з ним у статеві зносини пов'язані із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, на що малолітній ОСОБА_7 відмовився, злякавшись розплакався та почав просити ОСОБА_12 відпустити його додому.
Однак, ОСОБА_12 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи те, що малолітній ОСОБА_7 через свій вік необізнаний
у даних аспектах життя, застосовуючи стосовно нього психологічний тиск
у вигляді погроз не випустити з будинку, запропонував малолітньому ОСОБА_7 знову піти на кухню, де перебуваючи за столом
із застосовуванням до малолітнього ОСОБА_7 фізичного насильства,
яке виразилось у завданні побоїв та мордувань, а саме ляпасів по обличчю
та потилиці малолітньому потерпілому, продовжив примушувати останнього вживати спиртні напої з метою подальшого приведення малолітнього ОСОБА_7 у безпорадний стан для безперешкодної реалізації раніше виниклого злочинного умислу, направленого на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, з метою задоволення статевої пристрасті. Малолітній ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12 про своє погане самопочуття, однак перебуваючи
у безпорадному стані та не маючи будь-якої змоги чинити опір, продовжив вживати алкоголь.
Цього ж дня, близько 20 години 30 хвилин додому прийшла власниця будинку - ОСОБА_11 , побачивши збентеженим свого неповнолітнього сина ОСОБА_10 , неповнолітнього ОСОБА_14
та заплаканого малолітнього ОСОБА_7 в компанії ОСОБА_12 ,
під час розпиття ними алкогольних напоїв, зробивши зауваження
ОСОБА_12 , запропонувала малолітньому ОСОБА_7 піти додому, тим самим завадила ОСОБА_12 реалізувати раніше виниклий злочинний умисел, направлений на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, щодо малолітнього ОСОБА_7 з використанням безпорадного стану потерпілого, з метою задоволення статевої пристрасті.
За таких обставин, ОСОБА_12 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця,
з причин, які не залежали від його волі.
ОСОБА_12 в судовому засіданні вину не визнав та показав, що жодних протиправних дій не вчиняв. Дійсно деякий час проживав разом із ОСОБА_16 в будинку по вул. Прохорова. Там все було в жахливому стані, тож він допомагав з ремонтом, працював, забезпечував їх їжею. З сином ОСОБА_17 були нормальні стосунки, кілька разів могли випити пива разом із своїм племінником ОСОБА_18 . Нонна ОСОБА_17 вживає наркотики, йому це не подобалось, тож за деякий час він переїхав до свого знайомого ОСОБА_19 проживати. Ніяких телефонів не продавав, нікого не змушував нічого і ні в кого відбирати. Грошей за телефон також ніяких не отримував. Телефон міг вкрасти ОСОБА_20 , він постійно таке робив, тож йому довелось виганяти племінника від ОСОБА_17 через його вчинки. Хлопцям не погрожував і не сварив, міг ОСОБА_21 сказати, аби той прибрав після себе чи мусор виніс, коли проживав у ОСОБА_17 . До ОСОБА_22 взагалі ніяких справ не мав. ОСОБА_23 постійно брав горілку для своєї мами. Здається в червні 2021 року прийшов до ОСОБА_17 , на кухні сиділи ОСОБА_20 та ОСОБА_24 , пили пиво, потім покликали ОСОБА_25 . Вони випили той самогон на кухні, а він в той час собі спав в іншій кімнаті, розбудила його поліція. Ніяких пропозицій ОСОБА_23 не робив, неправдиві свідчення певно просила давати його мати, оскільки позичила у нього кошти на наркотичні засоби, які не віддала.
Незважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_12 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, його вина повністю доведена наступними та безпосередньо дослідженими колегією суддів доказами.
По епізоду за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України:
- показами потерпілого ОСОБА_7 , який суду показав, що все сталось десь за два місяці до його дня народження, в червні. До ОСОБА_26 його покликали ОСОБА_27 та ОСОБА_20 , які були старші за нього, вчились в одній школі, сказавши що «потрібно поговорити». Пішов добровільно, це приватний будинок, адресу не пам'ятає. Коли прийшли до ОСОБА_21 до дому, ОСОБА_26 ще не було. Коли ОСОБА_28 з'явився, то спочатку казав, що в нього день народження і пропонував випити. Він знав його раніше, так як певний час його мати і ОСОБА_29 мали стосунки. Спочатку відмовлявся вживати алкоголь, так як раніше не вживав, але ОСОБА_29 дуже наполягав, тож випив горілку. Усі сиділи на кухні, спочатку алкоголь пив добровільно, а потім ОСОБА_29 змушував, а коли він відмовлявся пити - бив. Випив багато. ОСОБА_30 та ОСОБА_27 теж перебували на кухні і вживали алкоголь. Коли закінчилась перша пляшка, то пішли до сусіда, знайомого мами ОСОБА_21 , та він приніс ще пляшку горілки. ОСОБА_31 просив ОСОБА_21 і ОСОБА_32 допомогти йому, але ті відмовились із посиланням на те, що у них будуть проблеми. Коли пішли до іншої кімнати ОСОБА_28 почав його цілувати та обнімати, його такі дії стурбували і він відштовхнув ОСОБА_26 . Далі ОСОБА_29 почав торкатись інтимних зон. Що відбувається він зрозумів, коли ОСОБА_29 напряму запропонував вступити в сексуальні відносини. Він сказав ОСОБА_33 , що хоче піти звідти, на що той відповів, що у нього є гроші і в нього будуть інтимні відносини, тож в хлопця або будуть гроші, або ні, а у ОСОБА_26 точно будуть інтимні відносини. Коли повернулись на кухню, прийшла мати ОСОБА_21 . Вони почали сваритись з ОСОБА_29 , що той розпиває алкогольні напої з неповнолітніми, тож в цей момент він втік. Пішов до реабілітаційного центру і розповів усе мамі, йому було дуже зле і хотілось спати.
- показами свідка ОСОБА_14 , який суду показав, що ОСОБА_22 знає, так як вчились в одній школі, але ОСОБА_27 його знав краще. В червні 2021 року, точну дату не пам'ятає, вони йшли з дядьком та ОСОБА_21 . Нерсесян ОСОБА_29 був дуже п'яний, падав по дорозі, тож вони його ледь притягли до будинку ОСОБА_34 стояв біля калітки, а ОСОБА_23 прийшов до сусіда ОСОБА_17 по горілку для мами. ОСОБА_29 наказав їм покликати ОСОБА_35 на чай, аби розпитати як мама. Усі прийшли в будинок та сіли на кухні, ОСОБА_29 дістав з холодильника горілку. ОСОБА_36 не пив, ОСОБА_21 випив 2-3 стакани, А ОСОБА_37 не хотів пити, але ОСОБА_29 його заставляв, спочатку пити по пів стакана, а потім повні стакани, якщо той відмовлявся - бив по обличчю. Потім ОСОБА_38 пішов поговорити в зал по телефону і сказав покликати туди ОСОБА_35 . Дверей в зал не було. Вони чули з ОСОБА_21 , як ОСОБА_38 запитував про маму ОСОБА_35 , пригощав цигаркою, казав, що хлопець йому подобається і пропонував за гроші вступити в оральний зв'язок по типу феляція. ОСОБА_39 натомість просив його відпустити. Коли повернулись на кухню знову почали пити. ОСОБА_39 був дуже п'яний, плакав, просив його відпустити, а ОСОБА_38 не ОСОБА_40 і заставляв його пити ще, кричав на нього. За деякий час прийшла мати ОСОБА_21 і почала сваритись з ОСОБА_41 , тож в цей момент вони сказали ОСОБА_42 тікати, ОСОБА_29 побіг за хлопцем, але не наздогнав;
- показами свідка ОСОБА_11 , яка суду показала, що 17 червня 2021 року приїхала з підробітків до дому десь о 21 год. Двері були зачинені, тож вона постукала, двері відчинив син. Вона зайшла на кухню, де за столом побачила ОСОБА_43 та ОСОБА_32 , і ще невідомого їй хлопця. Вона запитала в хлопця, хто він і що робить, на що останній відповів, що звати його ОСОБА_37 і він прийшов привітати ОСОБА_26 з днем народження, на що та відповіла, що у ОСОБА_29 день народження 5 червня. Вона не помітила, що ОСОБА_39 був випившим. Натомість ОСОБА_29 був добре п'яним. На столі стояла порожня пів літрова пляшка. ОСОБА_29 був одягнутий в шорти та футболку, а також в спортивну кофту. ОСОБА_37 запитав її, чи можна йому піти до дому, на що вона відповіла ствердно. ОСОБА_31 пішов, за ним вийшов на вулицю ОСОБА_29 .
Десь за годину, як пішов ОСОБА_39 , приїхало кілька хлопців з реабілітаційного центру. Вони приїхали бити ОСОБА_26 за те, що той хотів ОСОБА_25 змусити то статевих зносин. Вони побили ОСОБА_29 , та хтось викликав поліцію, хто не знає, яка і забрала ОСОБА_29 . З того часу ОСОБА_26 більше не пускала в своє житло.
ОСОБА_26 вона знає давно. Він почав проживати у неї, пообіцявши, що допоможе з ремонтом. Нерсесян ОСОБА_29 заселився до неї в кінці березня 2021 року, допомагав по господарству. Коли вона була вдома, ОСОБА_29 нікого не приводив, періодично випивав. Зі слів ОСОБА_29 дізналась, що він колись проживав з матір'ю ОСОБА_23 , тобто точно знав скільки хлопцеві років;
-показами свідка ОСОБА_44 , яка працює директором КЗСЗ ЦСПДС «Барвінок» ДМР та суду показала, що ОСОБА_7 потрапив до дитячого закладу, оскільки батьки не виконували свої батьківські обов'язки. Мати померла, а батько позбавлений батьківських прав. Він поводив себе нормально та адекватно, конфліктів з іншими дітьми не мав. ОСОБА_37 їй розповідав, що мав такий інцидент, що десь там розпивали спиртні напої і дорослий чоловік намагався його поцілувати, і нав'язати сексуальні відносини. Йому було соромно і неприємно. На даний час психологічний стан ОСОБА_22 стабільний, він не згадує нічого неприємного;
- показами свідка ОСОБА_45 , яка показала, що працює медичною сестрою КНП «ДКМЛ №6» ДОР. ОСОБА_37 поступив до лікарні на її зміну - 18 червня 2021 року в стані алкогольного сп'яніння, наркотичне було під питанням. Вона надавала йому допомогу і хлопчик в лікарні точно був добу. В нього було тяжке алкогольне отруєння, частково при свідомості. Йому знімали інтоксикацію, давали противоблювотні препарати. В діагнозі було вказано - отруєння сурогатами алкоголю;
- показами свідка ОСОБА_46 , який суду показав, що працює лікарем педіатром КНП «ДКМЛ №6» ДОР. 18 червня 2021 року на приймальне відділення по швидкій було доставлено дитину - ОСОБА_22 в середній ступені важкості, при свідомості. Від дитини було чутно запах алкоголю, він сказав, що якийсь чоловік заставляв його вживати алкогольні напої і схиляти до інтимної близькості. Діагноз поставили - отруєння сурогатами алкоголю, а наркотичне сп'яніння під питанням. Були взяти аналізи на алкогольне і наркотичне сп'яніння, але якими вони виявились йому не відомо, так як не був лікуючим лікарем хлопчика. При огляді тілесних ушкоджень на тілі не було. ОСОБА_47 пробув у лікарні добу і цього достатньо, щоб вивести алкоголь;
- показами свідка ОСОБА_48 , який в судовому засіданні показав, що є сусідом ОСОБА_49 , яка живе навпроти нього, це приватні будинки. Захарову Нонну знає десь 13 років. Нерсесян ОСОБА_29 періодично бував у неї. Разом кілька разів випивали алкогольні напої. 17 червня 2021 року його покликав ОСОБА_38 в будинок, де жила Захарова Нонна та попросив принести горілки. В кімнаті сидів ще якийсь хлопець років 14-15, ні ОСОБА_17 , ні її сина не було вдома. Той хлопець сказав, що прийшов привітати ОСОБА_29 з днем народження, але він знає, що день народження в того було раніше. Коли він приходив в той день, то двері відкривав ОСОБА_50 і вони сиділи на кухні. Він приніс в той день ОСОБА_33 літру горілки, з якої ОСОБА_29 налив йому трохи, хлопець не пив при ньому. ОСОБА_51 випив горілки тай пішов, хлопець та ОСОБА_38 залишились.
Крім показів свідків, вина ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю доведена наступними та безпосередньо дослідженими колегією суддів письмовими доказами, а саме:
- довідкою лікаря ОСОБА_46 про те, що 18 червня 2021 року о 00-25 хв. до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня №6» бригадою швидкої допомоги був доставлений ОСОБА_7 , 12 років з діагнозом отруєння сурогатами алкоголю. Наркотичне сп'яніння під питанням (Т.1 а.с. 16) . Аналогічний запис щодо діагнозу зазначений лікарем в записах лікаря приймального відділення (Т.1 а.с. 17);
-висновком спеціаліста, провідного фахівця, психолога - психотерапевта відділення психологічного забезпечення ВКЗ ДДУВС ОСОБА_52 щодо результатів роботи із потерпілим ОСОБА_7 в умовах «кризової кімнати дружньої до дитини» за методикою «Зелена кімната» (Т.І. а.с.62-75.) з якого слідує, що психологічний рівень розвитку неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зазначення прізвища ОСОБА_53 суд розцінює як описку) відповідає віковим нормам. Психічний розвиток відповідає віковому періоду. ОСОБА_7 потенційно здатен сприймати інформацію та надавати покази. На дату висновку у дитини психоемоційний стан не стабільний, наявність страхів, дитина усвідомлює повною мірою, що його схиляли до дій сексуального характеру. Також можна припустити схильність до афективного суїциду. Під час зустрічі з спеціалістом - психологом в умовах «кризової кімнати дружньої до дитини» за методикою «Зелена кімната» ОСОБА_7 дав такі ж покази як і в судовому засіданні та повідомив, що ОСОБА_38 заставляв його пити спиртне, коли той приходив до дому до ОСОБА_54 , коли той відмовлявся, бив його. Нерсесян ОСОБА_29 пропонував гроші за послуги сексуального характеру, примушував до орального сексу, цілував, руками торкався до інтимних зон ;
- висновком судово - психіатричного експерта №470 від 18 жовтня 2021 року з якого слідує, що ОСОБА_7 розладів психічної діяльності не виявляв та не виявляє у теперішній час. Рівень розумового розвитку потерпілого ОСОБА_7 у межах вікової норми. За формою викладення матеріалу, ОСОБА_7 не виявляє ознак схильності до патологічного фантазування. У ситуації, що досліджується ОСОБА_7 , за матеріалами справи знаходився у стані алкогольного сп'яніння, що виключає можливість кваліфікації будь-якого визначеного емоційного стану, яке істотно вплинуло на його свідомість, поведінку, діяльність. Враховуючи психологічні особливості ОСОБА_7 і його психічний стан, він міг формально розуміти характер і значення здійснюваних з ним дій. Враховуючи психологічні особливості ОСОБА_7 і його психічний стан, він не міг вчинити опір. У ситуації, що досліджується важливим є те, що неповнолітній внаслідок вікової особистісної і вольової не сформованості не міг у повному обсязі чинити опір дорослому. Спочатку коли той нав'язливо спонукав до вживання спиртного і пропонував кошти за послуги сексуального характеру, а у подальшому ще й застосував психологічне насилля у вигляді погроз, використовуючи стан сп'яніння підлітка. Тим більш, що будь-яка ситуація, яка неповинна бути у житті дитини є для неї психотравмуючою. У ситуації, що досліджується, ОСОБА_7 міг формально (зовнішню фактичну сторону подій) сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати правильні покази;
- висновком спеціаліста від 30 грудня 2021 року за наслідком проведення опитування за участю ОСОБА_14 та ОСОБА_10 в умовах «кризової кімнати дружньої до дитини» за методикою «Зелена кімната» з якого слідує, що психічний розвиток неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_14 відповідає віковому періоду та вони з урахуванням свого віку, потенційно здатні сприймати інформацію та надавати покази.Спроможні надавати оцінку діям ОСОБА_12 . Простежується схильність ОСОБА_10 та ОСОБА_14 до девіантної поведінки. З даного висновку слідує, що ОСОБА_10 повідомив, що у червні 2021 року він гуляв з ОСОБА_55 , зустріли ОСОБА_22 , запросили його з собою на прохання ОСОБА_26 . ОСОБА_56 запропонував усім випити, ОСОБА_39 погодився на одну чарку, а далі відмовлявся, проте ОСОБА_29 погрожував ОСОБА_42 та змушував пити. Вони випивали на кухні, за деякий час ОСОБА_29 взяв ОСОБА_25 за руку та повів до кімнати, а ОСОБА_21 та ОСОБА_57 сказав сидіти на кухні. ОСОБА_36 вирішив підслухати, що там відбувається та сказав, що чув як ОСОБА_39 плакав та просився до дому. А коли ОСОБА_28 пішов до туалету, ОСОБА_39 розповів ОСОБА_21 та ОСОБА_58 , що ОСОБА_29 пропонував йому зайнятися оральним сексом по типу феляція за гроші. Коли прийшла ОСОБА_59 , ОСОБА_39 зміг втекти.
Покази свідка ОСОБА_7 є послідовними, вцілому ( за винятком мети візиту ОСОБА_23 та вживання алкоголю) узгоджуються з показами ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , які чули розмови та пропозиції ОСОБА_60 , щодо вступу в статевий зв'язок типу «феляція». Також присутність ОСОБА_23 в помешканні ОСОБА_17 та розпиття алкоголю в за участю ОСОБА_26 підтверджують свідки ОСОБА_59 та ОСОБА_61 .
По епізодах відкритого заволодіння мобільним телефоном та втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність, вина ОСОБА_12 підтверджується:
- показами потерпілого ОСОБА_15 , який суду показав, що 12 червня 2021 року повертався з дачі до дому, очікував маршрутку на кінцевій зупинці, але її пропустив. Аби дістатись до дому, зателефонував племіннику аби той його забрав. На зупинці стояв ще якийсь хлопець. Була десь 23 год. Присів на паркан, він там низький, дивився щось у телефоні, очікуючи поки його заберуть. За деякий час підійшов хлопець та запитав котра година. Коли показував на телефоні, той вирвав телефон і побіг в темряву. За ним побіг хлопець, який теж був на зупинці. Чи був ще хтось в середині зупинки він не бачив, а телефон йому повернули;
- показами свідка ОСОБА_14 , який суду показав, що в червні 2021 року, точної дати не пам'ятає гуляли з ОСОБА_62 . Сиділи на зупинці маршрутних транспортних засобів, чекали ще одного друга, неподалік стояв старший чоловік, коли до них підійшов ОСОБА_38 . Останній сказав йому вкрасти телефон, на що той відмовився, адже мати заборонила ходити з ОСОБА_29 . Далі ОСОБА_29 заставив відібрати телефон у чоловіка ОСОБА_21 , той спочатку відмовлявся, але ОСОБА_29 на нього накричав. ОСОБА_21 жалівся ОСОБА_58 , що не задоволений тим, що ОСОБА_29 живе з ними, адже постійно кричить на хлопця та б'є. Нерсесян ОСОБА_29 сказав ОСОБА_21 , якщо все правильно зробити, то йому нічого не буде. Він йому сказав що робити, аби не було видно обличчя і куди тікати, та де ОСОБА_29 буде їх очікувати. Нерсесян ОСОБА_29 пішов, а вони з ОСОБА_21 залишились на зупинці. На виконання вказівок ОСОБА_29 , ОСОБА_21 підійшов до невідомого йому чоловіка на зупинці, запитав у нього щось, вихватив телефон і побіг, ОСОБА_36 побіг за ОСОБА_21 . Зустрілись з ОСОБА_29 на вулиці Прохорова та віддали йому телефон. Перед тим, як віддати телефон, ОСОБА_21 його розблокував, а ОСОБА_29 його продав якомусь чоловіку десь за 1000 грн. наступного дня, з яких купив їм цигарки.
Під час повторного допиту свідок ОСОБА_14 показав, що це він відібрав телефон в потерпілого, а ОСОБА_12 там взагалі не було і попередні покази він надавав під тиском прокурора ОСОБА_63
- показами ОСОБА_10 , який суду показав, що в червні 2021 року, точну дату не пам'ятає, десь між 21-22 год. пішли за пивом з ОСОБА_41 та ОСОБА_55 . Були на зупинці по вул. Романовського здається. На зупинці був ще чоловік, переглядав щось в телефоні. ОСОБА_29 сказав ОСОБА_58 відібрати в чоловіка телефон і втекти, ОСОБА_36 відмовився. Він же боявся ОСОБА_29 , так як той сварився на нього вдома, мав судимості і сказав, що йому нічого за те не буде, так як ОСОБА_29 має зв'язки в правоохоронних органах. ОСОБА_29 сказав що робити і куди бігти, а сам стояв за виноградом, який ріс поряд та все контролював. ОСОБА_21 відібрав у чоловіка телефон і побіг, з ОСОБА_29 зустрілись у визначеному місці за кілька хвилин і передали йому телефон, який продали наступного ж дня якомусь чоловіку за 600 грн. З цих грошей ОСОБА_29 купив їм цигарки;
- показами свідка ОСОБА_64 , який в судовому засіданні показав, що 12 червня 2021 року гуляв з собакою на масиві Ігрень та після 20 год. бачив на зупинці маршрутних транспортних засобів ОСОБА_14 та ще двох чоловіків. Він проходив біля магазину «Делві», який знаходиться навпроти зупинки, та бачив, що там між чоловіками щось відбувається. ОСОБА_14 знає, як хлопця, що живе на масиві, саме його знав та впізнав, а інших не запам'ятав;
- показами свідка ОСОБА_65 , який суду показав, що влітку 2021 року, точної дати не пам'ятає, проїжджав на моторолері по масиві Ігрень, як побачив ОСОБА_26 , зупинився, попросив закурити, розмовляли, коли ОСОБА_29 запропонував йому купити мобільний телефон LG, сірого кольору за 400 грн. чи 500. Він запитав чи не проблемний телефон у ОСОБА_29 , на що той відповів що ні, тож віддав гроші та забрав телефон. Про те, що телефон був крадений йому не було відомо;
- свідок ОСОБА_66 в суду показав, що ОСОБА_26 знає кілька років, сиділи разом, пили та проживали разом деякий час. 12 червня 2021 року ОСОБА_38 був у нього, він його забрав ще 11 червня та жили за адресою : АДРЕСА_3 . Цілий день були вдома і мама свідка теж разом з ними. Дату 11-12 червня попросив сказати ОСОБА_29 , адже він сам не пам'ятає коли саме це було, але він точно приїжджав до ОСОБА_17 і забирав ОСОБА_26 до себе.
Вказані покази свідка ОСОБА_67 суд вважає не спроможними, оскільки під час його допиту сам свідок зазначив, що конкретну визначену дату, в яку він начебто забирав до себе ОСОБА_12 погостювати трішки, назвав йому саме ОСОБА_38 , прохаючи свідчити на його користь. Крім того, на той час і сам ОСОБА_66 перебував в розшуку правоохоронними органами, що він в судовому засіданні і сам не заперечував та підтвердив.
Крім показів свідків, вина ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю доведена наступними та безпосередньо дослідженими колегією суддів письмовими доказами, а саме:
- заявою потерпілого ОСОБА_15 , з якої слідує, що 12 червня 2021 року в м. Дніпрі по вул. Сахарова на кінцевій зупинці маршрутки №21 невідомий підліток вихватив у нього мобільний телефон і втік (а.п. 23 Т.2);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 червня 2021 року з якого слідує, що ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_14 , як особу, яка 12 червня 2021 року знаходилась на зупинці поряд з ним, під час відкритого заволодіння його мобільним телефоном (а.п. 31 Т.2);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 30 червня 2021 року за участю потерпілого ОСОБА_15 , відповідно до якого останній показав місце і спосіб заволодіння його мобільним телефоном (а.п. 33 Т.2);
- висновком за результатами проведення судово - товарознавчої експертизи від 29 червня 2021 року, згідно з яким ринкова вартість мобільного телефону марки «LG V20» з урахуванням ПДВ - 3620 грн. 20 коп., без урахування ПДВ - 3016 грн. 55 коп. (а.п. 46- 48 Т.2);;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 5 липня 2021 року, з якого слідує, що ОСОБА_15 впізнав мобільний телефон марки «LG V20», сірого кольору, як такий, який у нього відкрито відібрали, що належить йому на праві власності (а.п. 49-50 Т.2);
- протоколом огляду предмету від 5 липня 2021 року за участю потерпілого ОСОБА_15 від 5 липня 2021 року, а саме мобільного телефону марки «LG V20», сірого кольору, при розблокуванні якого у верхньому правому куті міститься допис ОСОБА_68 . При відкритті журналу дзвінків, виявлено, що останній збережений дзвінок датований 6 травня 2021 року (а.п. 51-53 Т.2);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 7 липня 2021 року за участю свідка ОСОБА_69 , який вказав, що впізнав ОСОБА_10 як особу, яка 12 червня 2021 року на кінцевій зупинці маршрутки №21 шляхом ривка заволодів мобільним телефоном у чоловіка та побіг у невідомому напрямку (а.п. 59 - 60 Т.2);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 7 липня 2021 року за участю свідка ОСОБА_69 , який вказав, що впізнав ОСОБА_14 , який 12 червня 2021 року близько 21 год. знаходився на кінцевій зупинці маршрутки №21 поряд з чоловіком у якого шляхом ривку заволоділи мобільним телефоном (а.п. 61- 62 Т.2);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 7 липня 2021 року за участю свідка ОСОБА_69 , який детально показав в якому місці стояв потерпілий та в якій руці тримав мобільний телефон, а також як його вирвали з рук і хто куди побіг (а.п. 63 - 64 Т.2);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 липня 2021 року за участю свідка ОСОБА_14 , який впізнав ОСОБА_70 , як особу, яка на кінцевій зупинці маршрутки №21відкрито, шляхом ривку, заволодів мобільним телефоном чоловіка (а.п. 72 Т.2);
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 , який показав в якому місці на зупинці транспортних засобів стояв потерпілий з мобільним телефоном та як до нього підійшов ОСОБА_27 , запитав котра година і коли чоловік дивився на телефон, ОСОБА_17 вирвав його у нього і побіг, за ним побіг, і сам ОСОБА_30 та в подальшому телефон вони передали ОСОБА_33 (а.п. 73 - 74 Т.2);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 25 липня 2022 року за участю ОСОБА_10 , який показав де саме сидів потерпілий з мобільним телефоном на зупинці маршрутних транспортних засобів, розповів, що саме ОСОБА_38 змусив його забрати мобільний телефон у потерпілого шляхом крику та погроз. ОСОБА_10 показав як підійшов ззаді до потерпілого, запитав котра година і коли потерпілий підняв руку, і повернув телефон екраном, ОСОБА_27 вихопив телефон та побіг вулицею, а за ним і ОСОБА_30 . ОСОБА_10 показав на якій вулиці домовлялись зустрітись з ОСОБА_41 , але останнього там не знайшли, а зустрілись на перехресті доріг ОСОБА_71 (а.п. 166 -170 Т.2);
- вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2022 року відносно ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 186 КК України, яким останнього визнано винуватим у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), а саме мобільного телефону, належного ОСОБА_15 , вчинений за попередньою змовою групою осіб та призначено покарання у виді позбавлення волі.
Свідки ОСОБА_72 та ОСОБА_73 не надали суду показів, які підтверджують чи спростовують обставини справи, при цьому свідок ОСОБА_73 вказав, що ОСОБА_12 та ОСОБА_74 проживали певний період однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Свідок ОСОБА_75 в судовому засіданні характеризувала ОСОБА_70 , як особу, щодо якого скарг не надходило та вказала, що відомих випадків брехні ОСОБА_17 не знає. Свідок ОСОБА_76 відмовився від дачі показів на підставі ст. 63 Конституції України.
При цьому, коли під час додаткового допиту свідок ОСОБА_14 змінив покази надані в суді, при цьому зазначив, що попередні покази давав не так як було, а під тиском прокурора ОСОБА_77 , оскільки боявся що потрапить в місця позбавлення волі як співучасник, тож свідчив так, як сказала прокурор. Вказав, що дійсно ОСОБА_23 був в ОСОБА_78 , але прийшов вже туди випивший. Мати ОСОБА_35 попросила його купити горілку, він купив і сам її випив. Ніхто його нікуди не кликав і не наливав. А телефон відібрали в чоловіка, він і ОСОБА_21 , а ОСОБА_79 попросили його лиш продати, він не знав, що телефон крадений. На зупинці ОСОБА_79 не було.
Суд не приймає до уваги зміну попередньо наданих показів ОСОБА_14 , як такі що суперечать висновку судово - психологічної експертизи від 30 жовтня 2024 року №СЕ-19/105-24/4582-ПС, відповідно до якого комунікативна діяльність свідка ОСОБА_14 у процесі відтворення ним обстановки та обставин подій 28 вересня 2021 року у «Зеленій кімнаті» Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ характеризується умовно вільною поведінкою свідка, активною увагою, відсутністю ознак м'язової скутості. ОСОБА_14 відкинув більшість випереджальних інформаційних посилок, сформулював змістовні акценти (щодо зменшення своєї ініціативності у ході описаних ним подій, вимушеності спільних із ОСОБА_29 дій, бажання повідомити про поведінку дядька). Сукупність перерахованих ознак указу на самостійність комунікативної діяльності свідка в переважній частині допиту. В процесі відтворення обстановки та обставин подій ОСОБА_14 теж виявляв самостійність комунікативної діяльності в переважній частині. 7 лютого 2023 року ОСОБА_14 самостійно під час допиту відтворював обстановку та обставини події у переважній його частині, за винятком: повідомлення ОСОБА_14 щодо форми спонукання (наказу) з боку ОСОБА_80 украсти телефон, та щодо застосування ОСОБА_29 фізичного насилля щодо ОСОБА_21 , які сформульовані внаслідок суттєвого впливу сугестивних питань. У відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій свідком ОСОБА_14 під час опитування 28 вересня 2022 року у «Зеленій кімнаті» Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за участю, відсутні ознаки здійснення на нього суттєвого психологічного впливу з боку особи, яка брала участь у проведені цієї слідчої дії у переважній частині опитування. У відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій свідком ОСОБА_14 під час проведення його допиту в судовому засіданні 7 лютого 2023 року ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які приймали участь у проведенні даної слідчої дії відсутні в переважній його частині. Виняток становлять повідомлення ОСОБА_14 щодо форми спонукання (наказу) з боку ОСОБА_80 украсти телефон та щодо застосування ОСОБА_29 фізичного насилля щодо ОСОБА_21 , які сформульовані не самостійно, а в результаті суттєвого впливу сугестивних питань.
Крім того, як ОСОБА_12 , так і свідок ОСОБА_19 підтвердили, що після звільнення ОСОБА_26 з під варти в зв'язку з внесенням застави, вони мали «бесіду» з свідком ОСОБА_55 щодо попередньо наданих показів, після якої, останній кардинально змінив покази в сторону виправдовування та захисту дядька.
Покази потерпілого та свідків по вищевказаних епізодах узгоджуються між собою, є послідовними та узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, а саме з протоколами впізнання, відтворення обстановки та обставин події. Крім того, телефон потерпілого було вилучено у свідка ОСОБА_65 , який підтвердив, що придбав його саме у ОСОБА_12 .
Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема події кримінальних правопорушень (час, місце, спосіб, наслідки їх вчинення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень поза розумним сумнівом.
При вирішенні питання доведеності винуватості ОСОБА_12 поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ураховує правові позиції Верховного Суду, викладені у справах № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387), а також в справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445).
Зокрема, рішення суду має відповідати стандарту доведення винуватості - поза розумним сумнівом, який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
При цьому, поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та його дії, враховуючи положення ст. 337 КПК України, суд кваліфікує за:
- ч. 2 ст. 186 КК України, як умисні дії, які виразились
у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно,
за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 1 ст. 304 КК України, як умисні дії, які виразились
у втягненні неповнолітнього у протиправну діяльність;
- ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України,як умисні дії, які виразились
у незакінченому замаху на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування).
Кваліфікуючи дії ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, колегія суддів враховує, що відповідно до постанови ВСУ ві 06.04.2021 у справі №758/13214/18, за ч. 2 ст. 156 КК передбачено кримінальну відповідальність за вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи або вчинення цих дій членами сім'ї чи близькими родичами, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього.
З об'єктивної сторони розбещення виражається у вчиненні різноманітних розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення потерпілих. Розпусні дії можуть бути як фізичними, так і інтелектуальними.
У свою чергу фізичне розбещення може проявлятися, зокрема, в оголенні статевих органів винної особи або потерпілого, поцілунках, непристойних дотиках, які викликають статеве збудження тощо.
У разі вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК, винний не намагається вступити у статевий акт з потерпілою особою будь-яким способом.
При призначенні покарання суд згідно зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Суд враховує, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який офіційно не працює, раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_12 , судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_12 є рецидив злочину (за епізодом заволодіння майном).
Вказані обставини характеризують обвинуваченого як особу, схильну до протиправних проявів, і це дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Колегією суддів враховується, що обвинувачений у відповідності до ст. 12 КК України вчинив особливо тяжкий та тяжкі злочини, свою вину у вчиненні злочинів обвинувачений не визнав, вчиняв дії, щодо забезпечення собі алібі підшукуючи свідків, які б свідчили на його захист, як у випадку зі свідком ОСОБА_19 , так і впливу на свідка, щодо вже наданих показів, як у випадку з показами свого племінника ОСОБА_26 . Здійснив спробу втечі після обрання йому запобіжного заходу, про що суд було повідомлено рапортом заступника командира роти з МПЗ, капітаном ОСОБА_81 (Т.4 а.с.27 на звороті). ОСОБА_12 було знайдено та затримано в лісі. Колегія суддів вважає, що така позиція обвинуваченого є обраною лінією захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На думку колегії суддів, поведінка обвинуваченого свідчить про чітко виражену антисоціальну спрямованість, зневажливе ставлення до закону та загальноприйнятих норм моралі, ОСОБА_12 становить особливо велику небезпеку для оточуючих людей і в цілому для суспільства.
При цьому, колегія суддів враховує і практику рішень Європейського суду з прав людини. Так, в справі Скополла проти Італії від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України»). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в цій справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Van de Hurk v. the Netherlands», «Boldea v. Romania», «MoreiraFerreirav. Portugal»).
При викладених обставинах, враховуючи тяжкість скоєного, наслідки, що настали, обставини, що обтяжують покарання, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, дані, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов до висновку, що призначення покарання ОСОБА_12 неможливе без ізоляції його від суспільства, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України із застосування ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_12 слід визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Про застосування такого принципу призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень заявив і прокурор.
На переконання суду виправлення і перевиховання ОСОБА_12 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і саме покарання у виді позбавлення волі буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Оскільки ОСОБА_12 засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально, не працює, не має постійного заробітку, ухилявся від суду, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність, ухилитись від суду та відбування покарання, тому останньому з метою забезпечення виконання судового рішення до набрання вироком чинності слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою. Лише такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» ОСОБА_12 в строк відбуття покарання слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 24.08.2022 року 14-00 год. до 5 грудня 2023 року та з 9 липня 2024 року по день набрання чинності вироком суду із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів в у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 186 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;
-за ч. 1 ст. 304 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;
В силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_12 остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.
Запобіжний захід ОСОБА_12 до набрання вироком чинності залишити попередній - тримання під вартою.
Зарахувати ОСОБА_12 в строк відбуття покарання час його попереднього ув'язнення з 24.08.2022 року 14-00 год. до 5 грудня 2023 року, та з 9 липня 2024 року по день набрання чинності вироком суду включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Включити інформацію про ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, як про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Речові докази: картонну коробку, пляшку від «Pepsi», пластмасовий білий флакон з жовтими таблетками, порожню пляшку від напою, які опечатані до спец пакету №INZ4069655, №INZ4069667,78 плоских таблеток- знищити;
- педіатричну картку, історію розвитку дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 повернути комунальному закладу соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Барвінок»;
- мобільний телефон «LG V20», сірого кольору вважати повернутим власнику ОСОБА_15 .
Стягнути з ОСОБА_12 на користь судового експерта ОСОБА_82 витрати на проведення судово - товарознавчої експертизи №2209/21 від 29 червня 2021 року в розмірі 320 грн.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави витрати за проведення судово - психологічної експертизи №СЕ-19/105-24/4582-ПС від 30.10.2024 року в розмірі 43 774 грн. 50 коп.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку,після його проголошення,негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2