Справа № 201/15555/24
Провадження № 1-кс/201/5548/2024
11 грудня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22023050000000021 від 02.01.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Угольний Колимського району Республіки Соха, Якутія, Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
У судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчим зазначено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокації у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у провадженні №22023050000000021 від 02.01.2023, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Встановлено, що Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту -ЗС РФ) на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
До участі у військовій агресії Російської Федерації проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 затвердженого Законом України № 2102 - IX від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб на всій території України.
В подальшому у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до змін внесеними Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ, Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ, Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ, Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3654-ІХ, Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX, Указом Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ, Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ воєнний стан неодноразово продовжувався.
Розуміючи вище наведені обставини, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній, чи інформаційній безпеці України, шляхом надання представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в інтересах держави, що здійснює збройну агресію проти України, 05.09.2022, більш точний час не встановлено, перебуваючи на території м. Бєлгород Російської Федерації погодився надавати допомогу представнику іноземної організації - військовослужбовцю ЗС РФ підполковнику ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом надання інформації щодо оборонних споруд, маршрутів руху та місць дислокації підрозділів та військової техніки Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території Краматорського району Донецької області.
На виконання завдань представника іноземної організації - військовослужбовця ЗС РФ підполковника ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній, чи інформаційній безпеці України, діючи в інтересах держави, що здійснює збройну агресію проти України, перебуваючи у м. Бєлгород Російської Федерації створив за мобільного застосунку «Telegram», агентурну мережу, до якої увійшли місцеві мешканці Краматорського району Донецької області: громадянин України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Слов'янська Донецької області, зареєстрований та проживаючий за адресою; АДРЕСА_2 , вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області №243/1592/24 від 05.03.2024 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч. 1 ст. 263 КК України та громадянин України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Краматорська Донецької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області №243/1591/24 від 04.04.2024 визнаний у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Перебуваючи на території м. Бєлгород Російської Федерації, більш точне місце не встановлено, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 19.11.2022, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, за допомогою вище наведеної агентурної мережі, для зв'язку з якою використовував обліковий запис мобільного застосунку «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 , на виконання завдання представника іноземної організації - військовослужбовця ЗС РФ підполковника ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпочав збір інформації щодо оборонних споруд, маршрутів руху та місць дислокації підрозділів та військової техніки Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з можливістю їх ідентифікації на місцевості, а саме на території Краматорського району Донецької області.
Отримані на виконання завдання дані, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України за допомогою власних облікових записів мобільного застосунку «Telegram», зареєстрованих за номерами мобільного зв'язку НОМЕР_1 , НОМЕР_2 надав представнику іноземної організації - військовослужбовцю ЗС РФ підполковнику ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обліковий запис мобільного застосунку «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_3 .
Так, у період з 19.11.2022 по 13.03.2023 громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні відомості:
- 19.11.2022 о 16 год. 55 хв. інформацію про розташування блок-посту Збройних Сил України;
- 25.11.2022 о 18 год. 17 хв., 18 год 26 хв. інформацію про розташування особового складу та техніки Збройних Сил України;
- 28.11.2022 о 20 год. 20 хв., 21 год. 16 хв. інформацію про розташування особового складу та транспортних засобів Збройних Сил України;
- 03.12.2022 о 15 год. 39 хв. інформацію про розташування трьох вантажівок, легкових транспортних засобів та особового складу ЗСУ;
- 13.12.2022 о 16 год. 00 хв. інформацію про розташування двох вантажівок ЗСУ з боєприпасами;
- 21.01.2023 о 17 год 48 хв. інформацію про рух військової техніки ЗСУ;
- 21.01.2023 о 17 год. 48 хв. інформацію про розташування особового складу ЗСУ;
- 21.01.2023 о 18 год. 09 хв. інформацію про розташування особового складу, легкої техніки та укріплень ЗСУ;
- 23.01.2023 о 17 год. 45 хв. інформацію про розташування особового складу ЗСУ;
- 05.02.2023 о 23 год. 27 хв. інформацію про розташування зенітно-ракетного комплексу ЗСУ;
- 13.03.2023 о 18 год. 28 хв. інформацію про розташування ЗСУ.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 02.01.2023;
- протоколом огляду Інтернет ресурсу від 02.01.2023;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 07.07.2023;
- протоколами обшуків від 10.01.2024;
- протоколами оглядів речових доказів від 10.01.2024
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 , від 11.01.2024;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 від 11.01.2024;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 , від 11.01.2024;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 від 11.01.2024.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням частини території України та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на території держави агресора тобто російської федерації та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 236 (7896) від 21.11.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 на 25.11.2024 о 10 год. 00 хв., 26.11.2024 о 10 год. 00 хв., 27.11.2024 о 10 год. 00 хв. за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22023050000000021 від 02.01.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 21.11.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України, повідомлення про підозру вручено адвокату ОСОБА_6 , який є захисником за призначенням.
Таким чином 21.11.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Постановою слідчого від 28.11.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до слідчого тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрювана на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрювану оголошено у розшук;
- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
- санкцією статі передбачено найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі строком від 15 років до довічного, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_5 , на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, активно співпрацює з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити скоєне ним кримінальне правопорушення, що надає йому можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник у судовому засіданні просив винести рішення на розсуд суду.
Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокації у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у провадженні №22023050000000021 від 02.01.2023, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням частини території України та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на території держави агресора тобто російської федерації та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 236 (7896) від 21.11.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 на 25.11.2024 о 10 год. 00 хв., 26.11.2024 о 10 год. 00 хв., 27.11.2024 о 10 год. 00 хв. за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22023050000000021 від 02.01.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 21.11.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України, повідомлення про підозру вручено адвокату ОСОБА_6 , який є захисником за призначенням.
Таким чином, 21.11.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Постановою слідчого від 28.11.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків, іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- неприбуття на виклик до слідчого тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрювана на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрювану оголошено у розшук;
- санкцією статі передбачено найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі строком від 15 років до довічного, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_5 , на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, активно співпрацює з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити скоєння кримінального правопорушення, у якому підозрюється, що надає йому можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входять до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22023050000000021 від 02.01.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 10:40 годині 12.12.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1