Справа № 211/1346/24
Провадження № 2/211/1336/24
іменем України
12 грудня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Юзефовича І.О.
за участю секретаря судового засідання - Строганової Е.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,-
встановив:
позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, обґрунтовуючи свій позов тим, що надає послуги з централізованого опалення відповідачеві за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідач у повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснював, в результаті чого виникла заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) за період з 01.10.2013р. по 31.12.2023р. у сумі 31 806,73 грн. Вказані суми заборгованості позивач, а також плату за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021р. по 31.12.2023р. - 382,99 грн., інфляційні втрати в сумі 9 576,76 грн. та 3% річних у сумі 2 690,07 грн., просить стягнути на свою користь з відповідача.
Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача відповідно до прохальної частини позову просив розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомила про причини неявки, відзиву не подала.
Згідно вимог статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання, не повідомили причини неявки, не подали відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 за відомостями з реєстру Криворізької міської територіальної громади, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затвердженими Постановою КМУ від 08.10.1992р. №572 (зі змінами), власник, наймач (орендатор) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 03.12.2020 № 1060-IX (далі - Закон № 1060-IX), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, до 01.05.2022 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII).
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» відповідно до тарифів на теплову енергію, постачається централізоване опалення до житла відповідача, однак останньою зобов'язання по оплаті за надану послугу здійснюються неналежним чином.
Так, згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу по оплаті за послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 складається з: заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) за період з 01.10.2014р. по 31.12.2023р. у сумі 34 461,81 грн. та плати за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021р. по 31.12.2023р. - 382,99 грн. Доказів на спростовування зазначеного відповідачкою не надано.
Крім того, згідно з частиною другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14.11.2011 у справі № 6-40цс11).
Як зазначено в Аналізі практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01.07.2014), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанови Верховного Суду України від 20.06.2012 у справі № 6-68цс12, від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат у сумі 9 576,76 грн. та 3% річних від простроченої суми в сумі 2 690,07 грн., нарахованих на суму несплаченої заборгованості. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Положеннями частини першої статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3 028,00 грн., сплачений ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача з врахуванням роз'яснень, викладених в пункті 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263, 265, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1, заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення), яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2013р. по 31.12.2023р. у сумі 31 806 (тридцять одна тисяча вісімсот шість) грн, 73 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021р. по 31.12.2023р. у сумі 382 (триста вісімдесят дві) грн., 99 коп., інфляційні втрати в сумі 9 576 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн., 76 коп. та 3% річних у сумі 2 690 (дві тисячі шістсот дев'яносто) грн., 07 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1, судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І.О.Юзефович