Справа № 211/8068/23
Провадження № 2/211/730/24
іменем України
12 грудня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Юзефовича І.О.,
при секретарі Строгановій Е.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3 , представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Обґрунтовуючи свій позов тим, що з 2013 року по 2019 рік вона з ОСОБА_3 поживали, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась дитина - ОСОБА_5 . Батьком у свідоцтві про народження дитини зазначений відповідач. Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.01.2022 відповідача визнано батьком малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внесено зміни до актового запису №554 від 05.11.2015 про народження дитини, зазначено батьком дитини ОСОБА_3 ; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до осягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аліменти стягнуто з 27 вересня 2021 року. З відповідачем вони однією сім'єю не проживають, спільне господарство не ведуть. Їх син має інвалідність з дитинства, у зв'язку з чим потребує постійного догляду. Окрім звичних витрат, позивач несе додаткові витрати, пов'язані з лікуванням та розвитком дитини. Батько дитини від виконання своїх обов'язків ухиляється, додаткових коштів на утримання дитини не надає. Відповідно до медичного висновку №186 КП на дитину (підлітка) інваліда з дитинства в віці до 18 років, виданого КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» 23.08.2022 підлягає встановленню категорії дитина з інвалідністю підгрупи «А». Згідно форми індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда, що видається лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів №186 від 23.08.2022, малолітній ОСОБА_5 потребує повної медичної реабілітації 2 рази на рік, відновної терапії у реабілітаційних центрах України, санаторно-курортного лікування у супроводі батьків, повної психіатричної допомоги 2 рази на рік, соціальної та побутової реабілітації, зокрема, навчання основним соціальним навичкам, психолого-педагогічної реабілітації 1 раз на рік, зокрема, психолого-педагогічної діагностики 1 раз на рік, психолого-педагогічного патронажу 1 раз на рік, психологічної та педагогічної корекції, заняття з логопедом-дефектологом, нейро-психологом, фізичної реабілітації (за призначенням вузьких спеціалістів). Згідно висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 29.03.2023 №ІРЦ-85099/2023/394492 рекомендовано корекційно-розвиткові заняття фактичним з практичним психологом протягом навчального року 1 година на тиждень, корекційно-розвиткові заняття з вчителем-логопедом протягом навчального року 1 година на тиждень та вчителем-дефектологом протягом навчального року 2 години на тиждень. Відповідно до консультацій лікаря Багатопрофільного медико-діагностичного центру ОСОБА_7 від 12.02.2022, 18.08.2022, 04.11.2022, 27.01.2023, 08.04.2022, 08.07.2023 та рецептів лікаря від 11.11.2022 та 06.05.2023 малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребує постійного спостереження з боку вихователів і батьків, заняття з логопедом-дефектологом. Ліки за призначенням лікаря: когнум, неовітам, актовегін, риспетрил, гамалате В6, триметабол, депакін, сонопакс аміназин, діакарб, гліцін, магній В6, панангін, анантаваті кідс, фенібут, гліятон, тріметабол, вітамін В6, ерідон, вальпроком. У зв'язку з інвалідністю сина ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю у розмірі 7 131,00 грн., що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу №2151 від 21.08.2023. ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю та фактично знаходиться на її утриманні, оскільки відповідач додаткової матеріальної допомоги в добровільному порядку на утримання сина не надає. Позивач працює в ТОВ «Комбінат благоустрою» приймальником замовлень, її щомісячний розмір заробітної плати складає приблизно 10 000,00 грн. Крім того, остання має інвалідність 3 групи, клініко-функціональний діагноз - ураження центральної і периферичної нервової системи, отримує пенсію у зв'язку з інвалідністю в розмірі 2 760,00 грн. Для підтримання здоров'я сина позивач несе відповідні витрати та готова нести їх в дальшому, але при цьому вважає, що відповідач також зобов'язаний понести додаткові витрати на утримання їх сина. Нею у 2022-2023 р.р. були понесені додаткові витрати на лікування сина на загальну суму 45 140,84 грн., які складаються з: оплата за навчання «Говори зі мною» за період з серпня 2023 року по листопад 2023 року в сумі 7 800, 00 грн., занять з логопедом-дефектологом за період з січня 2023 року по липень 2023 року в сумі 9 600,00 грн., занять з нейро-психологом за період з січня 2023 року по липень 2023 року в сумі 7 750,00 грн.; енцефалограми за 18.01.2022 у розмірі 500,00 грн., за 19.05.2022 у розмірі 400,00 грн., за 16.08.2022 у розмірі 500,00 грн., за 11.11.2022 у розмірі 500,00 грн., за 01.02.2023 у розмірі 600,00 грн., за 04.05.2023 у розмірі 600,00 грн., за 28.09.2023 у розмірі 600,00 грн.; купівлю ліків за призначенням лікаря: анантаваті кідс, риспетрил від 09.06.2022 суму 496, 00 грн., гліцин фенібут від 02.09.2022 на суму 246,90 грн., фенібут від 12.09.2022 на суму 209,79 грн., гамалате В6, фенібут від 15.09.2022 на суму 558,01 грн., риспетрил від 21.09.2022 на суму 245,00 грн., фенібут від 12.10.2022 на суму 207,80 грн., риспетрил, гамалате В6, фенібут від 20.10.2022 на суму 1 010,20 грн., актовегін, когнум від 13.11..2022 на суму 687,00 грн., тріметабол від 16.11.2022 на суму 239,60 грн., актовегін від 22.11.2022 на суму 440,90 грн., гамалате В6, гліцин, ерідон, когнум, неовітам від 04.12.2022 на суму 878,40 грн., риспетрил від 22.09.2023 на суму 379,90 грн., гліцин, депакін, неовітам, магне В6, риспетрил, фенібут від 12.10.2023 на суму 1 030,90 грн., фенібут від 21.10.2023 на суму 251,80 грн., гліцин, риспетрил від 02.06.2023 на суму 454,50 грн., депакін, риспетрил від 26.06.2023 на суму 544,98 грн., риспетрил від 31.07.2023 на суму 356,44 грн., депакін, риспетрил від 19.08.2023 на суму 524,50 грн., риспетрил від 01.09.2023 на суму 364,90 грн., гамалате В6 від 05.01.2023 на суму 385,80 грн., риспетрил від 25.01.2023 на суму 246,00 грн., риспетрил, фенібут від 10.03.2023 на суму 493,63 грн., анантаваті кідс від 13.03.2023 на суму 314,90 грн., риспетрил від 31.03.2023 на суму 249,63 грн. риспетрил від 04.05.2023 на суму 249,63 грн., панангін, діакарб, аміназин від 06.05.2023 на суму 834,90 грн., риспетрил від 21.05.2023 на суму 249,63 грн., гліцин, депакін від 07.05.2023 на суму 238,90 грн. На утримання сина позивач витрачає в середньому біля 4 000,00 грн. щомісяця. Ці витрати носять постійний характер. Відповідно до принципу рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини ОСОБА_1 просить стягувати з ОСОБА_3 на її користь половину понесених нею додаткових витрат на утримання сина в сумі 2 000,00 грн. щомісяця, починаючи стягнення з дати подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
24.04.2024 відповідачем подано до суду відзив на позов, відповідно до якого ОСОБА_3 просить ухвалити рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 щодо стягнення з нього, ОСОБА_3 , додаткових витрат на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 2 000,00 грн., щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття - відмовити в повному обсязі за недоведеністю позовних вимог. Обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивачем в обґрунтування понесених нею витрат на лікування сина, які нею заявлені як «додаткові», долучені копії квитанцій на лікарські засоби за період 2022-2023 р.р., за її підрахунками загальною сумою на 45 140,84 грн. При цьому, позивачем зазначається наступне: «На утримання сина я витрачаю в середньому біля 4 000 грн. щомісяця». Дивним є те, що при поділі загально витраченої суми на 12 календарних місяців, маємо частку, яка становить (за приблизними підрахунками) - 3 800,00 грн. (ділимо 45 200 на 12 місяців), але ж позивач надає копії квитанції не за один рік, а за два роки - 2022 та 2023 роки. Відповідно, частка яка становитиме при поділі цієї суми на 2 буде вже (приблизно) 1 900,00 грн. на місяць, що у свою чергу, значно відрізняється від заявленої позивачем суми в 4 000,00 грн. щомісячно, з якої вона виходить для стягнення половини з нього, як з батька дитини, в якості додаткових витрат. ОСОБА_3 не погоджується із твердженням позивача про те, що дані витрати є додатковими витратами в розумінні ст.185 СК України, оскільки позивачем не наведено наявності особливих обставин для їх понесення, а тому, на його переконання, дані витрати охоплюються аліментними зобов'язаннями, які були стягнуті з нього на користь позивача рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.01.2022 у справі №211/6203/21 про визнання батьківства та стягнення аліментів. Так, при розгляді зазначеної справи, судом досліджувались: медичний висновок №82 від 08.09.2020, посвідчення серії НОМЕР_1 , висновок про психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, в якому дитина ОСОБА_6 є інвалідом з дитинства та потребує постійної медичної та психолого-педагогічної допомоги. В описовій частині рішення зазначено: «Враховуючи стан здоров'я дитини, з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню...» Відповідно, у 2020 році при винесенні зазначеного судового рішення, такі обставини як «необхідність медичної реабілітації та відновної терапії, санаторно-курортного лікування...» вже існували. Характеру «особливих» для позивача не мали, відповідно вже були заявлені у справі як такі, що вимагають додаткових витрат, а разом з цим збільшення суми аліментних платежів на сина, що й було враховано судом, який стягнув з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів мого заробітку, а не мінімально можливої частки, яка встановлена п.4 ч. 1 ст.161 ЦПК України! Більше того, вважаю необхідним звернути увагу Суду на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум в Україні на дитину від 6 до 18 років з 01.01.2024 встановлений на рівні - 3 196,00 грн. Виходячи з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №68900365, ОСОБА_3 щомісячно (в середньому) сплачується 4 000,00 грн. аліментних платежів в рахунок виконання рішення суду. Варто зазначити те, що в грудні 2023 року він був прийнятий на посаду слюсара-ремонтника в ТОВ «Криворізький турбовентиляторний завод», де почав отримувати сталий дохід, з якого зможе сплачувати аліментні платежі вчасно і в повному розмірі. Так сума щомісячного аліментного платежу з грудня 2023 року на користь позивача на утримання його сина складає 5 161,20 гри., що вже перевищує суму прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Окрім зазначеного, виходячи зі змісту позовної заяви, їх син отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю у розмірі 7 131,00 грн. щомісячно. Таким чином, сума щомісячного утримання сина складає: 5 161,20 + 7 131,00 = 12 292,20 грн. Більше того, позивач зазначає, що теж отримує самостійний дохід у вигляді заробітної плати, який складає приблизно 10 000,00 грн., а також пенсію у зв'язку з інвалідністю 2 760,00 грн., що загалом становить 12 760,00 грн. Оскільки за приписами ч. 1, ч. 2 ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, то частка позивача у матеріальному утриманні їхнього сина теж має складати не менш ніж 4 000,00 грн., відповідно сума на щомісячне утримання сина складає: 12 292,00 грн. + 4 000,00 грн. = 16 292,00 грн., що на глибоке переконання відповідача, має бути достатньою для забезпечення його гармонійного розвитку та можливості придбання необхідних курсів лікування та медикаментів (виходячи із розрахунку позивача за 2022-2023 роки, що складає щомісячно приблизно 1 900,00 грн.). Варто також зазначити те, що відповідно до норм ст. 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», діти з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування. Особи з інвалідністю першої і другої груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. Особи з інвалідністю і діти з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками, тощо. Згідно додатку до медичного висновку №186 від 23.08.2022 лікар призначив реабілітаційний курс для дитини, виходячи та вказавши наявні медичні комунальні заклади для можливості здійснення необхідних заходів, які є безоплатними для проходження курсу. Щодо витрат, понесених позивачем у зв'язку з лікувально-профілактичними оглядами дитини у приватних медичних закладах та занять з приватними вузькими спеціалістами, відповідач вважає, що такі витрати були самостійним рішенням позивача, яка не була позбавлена можливості проведення обстеження, діагностики та лікування дитини у державних чи комунальних закладах охорони здоров'я, а тому наполягає, що такі витрати не підлягають стягненню та включенню в розрахунок загальної суми, з якої вони вираховуються щомісячно, у зв'язку з недоведеністю їх понесення за особливих обставин. Більше того, позивач жодного разу не зверталась до нього ані в усній формі, ані письмово, з метою залучення його до питання необхідності придбання тієї чи іншої послуги з реабілітації. Таким чином, позивач проігнорувала його право на добровільну допомогу у знаходженні альтернативних варіантів щодо фахівців, які здійснюють необхідні для лікування сина послуги та позбавила його в праві здійснити моніторинг ринкових цін на них. Така ситуація вкрай суперечить нормі ст. 141 СК України щодо рівних прав батьків на дітей! У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи безпідставність позовних вимог щодо стягнення з нього витрат на утримання дитини, просить відмовити позивачу в задоволенні позову.
01.05.2024 представником позивача адвокатом Вовк Л.М. подано до суду відповідь на відзив. З відповіді на відзив вбачається, що представник звертає увагу суду на те, що відзив на позовну заяву з боку відповідача є нелогічним, непослідовним та суперечливим, оскільки, як зазначено у відзиві, аліменти на утримання дитини стягнуті за рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.01.2022 у справі № 211/6203/21, тобто на початку 2022 року. До свого позову позивач додала медичні документи датовані 2022 та 2023 роками, тобто ці витрати жодним чином не могли бути враховані при постановленні рішення про аліменти, тому що з'явилися пізніше.Доволі цинічно звучить у відзиві підрахунок витрат на потреби дитини з боку батька і матері, які мають відповідно до закону рівні права щодо матеріального утримання дитини. Однак, при цьому відповідач спотворює факти, оскільки сам же надає розрахунок про заборгованість по аліментам станом на 01.04.2024.Звертає увагу суду, що відповідно до довідки про працевлаштування, відповідач працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Криворізький турбовентиляторний завод» з 08.12.2023, тобто працевлаштувався він вже після того, як позивачем було подано позов про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.Відповідно до наданої довідки аліменти з нього почали утримувати лише у лютому 2024 року, при цьому лише у березні 2024 року погасили частину заборгованостіпо аліментам у сумі 20 752,00 грн., що значною мірою зменшило заборгованість станом на 01.04.2024. Відповідач не заперечує факт наявності хвороби у їхнього сина та необхідність витрат на його лікування, він просто намагається довести суду, що коштів, які він сплачує синові у якості аліментів, соціальної допомоги та її доходів достатньо для лікування дитини. При цьому він чомусь не акцентує увагу на тому, що він сплачує аліменти несистематично, має заборгованість по аліментам, що підтверджується документами. При цьому, крім витрат на лікування, позивач просить стягнути додаткові витрати, тому що дитина потребує задоволення елементарних потреб: їжі, одягу, іграшок, мобільного телефону, а, приймаючи до уваги, що їхня дитина особлива, для її гармонійного розвитку необхідно прикласти більше фізичних і моральних сил, матеріальних затрат, уваги до дитини з боку обох батьків. Позивач вважає, що документи, надані нею до позовної заяви повністю підтверджують позовні вимоги, до речі, як і документи, які надав відповідач до свого відзиву. Тому представник просить вважати відзив таким, що не спростовує доводи позовної заяви.
06.11.2024 представником відповідача адвокатом Сагайдак К.С. подано до суду письмові пояснення щодо заборгованості зі сплати аліментів по ВП №68900365, з яких вбачається, що 22.10.2024 представником відповідача до Довгинцівського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області ПМУ МЮ (м.Одеса) була направлена заява про надання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №68900365, оскільки відповідач був переконаний, що станом на дату подання заяви, боргу зі сплати аліментів на утримання його дитини, він не має.04.11.2024 відповідачу було вручено довідку-розрахунок ВДВС по виконавчому провадженню №68900365, в якій вказано, що залишок боргу становить 12 132,95 грн. Не погоджуючись із таким розрахунком відповідач звернувся до головного бухгалтера ТОВ «Криворізький турбовентиляторний завод», в якому він працює слюсарем-ремонтником з 08.12.2023, з метою проведення звірки по відрахуванням із його заробітної плати щомісячних аліментних платежів, згідно судового рішення по справі №211/6203/21.05.11.2024 ОСОБА_3 отримав довідку-розрахунок ТОВ «Криворізький турбовентиляторний завод», вих.№655 від 05.11.2024, в якій зазначені його заробітна плата, база для утримання аліментів (після податкових відрахувань), нараховані та утримані суми аліментів, №/дата платіжних доручень здійснених підприємством відрахувань. Всього на суму 91 135,52 грн. за період часу з грудня 2023 року по вересень 2024 року.Більш того, в цій довідці зазначено, що згідно постанови державного виконавця від 26.01.2024, яка була отримана підприємством у лютому 2024 року, з доходів ОСОБА_3 з 01.02.2024 проводилося щомісячне утримання боргу та 1/4 частини аліментів на утримання дитини. Разом з цією довідкою, відповідач отримав копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 26.01.2024, в якій дійсно, помилково зазначена частка відрахування, як , замість 1/3.Таким чином, відповідач дізнався, що 26.01.2024 виконавець при винесенні постанови про звернення стягнення на заробітну плату, зробила помилку невірно вказавши частку, яка мала б бути стягнута з його заробітної плати підприємством, в якому він працює.05.11.2024 повторно звернувшись зі всіма описаними вище документами до державного виконавця Масник А.І., яка здійснює примусове виконання судового рішення у справі №211/6203/21, відповідач отримав нову довідку-розрахунок ВДВС станом на 05.11.2024, вих.№165301, в якій сума заборгованості зазначена вже на рівні 27 638,61 грн., оскільки виконавець у цей же день перерахувала різницю за цей період між відрахованою часткою та часткою, яка мала б бути відрахована, згідно рішення суду.Таким чином, без жодної вини відповідача у цьому, сума заборгованості зросла через недбалість у діях державного виконавця, яка допустила помилку при прийнятті постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржникавід 26.01.2024.Більш того, представник вважаю необхідним наголосити на тому, що сума у розмірі 20 752,00 грн., яка була стягнута з боржника у березні 2024 року складається з відрахованих аліментів за березень 2024 року, а також вчасно не перерахованих підприємством аліментів за грудень 2023 року та січень 2024 року, про що чітко зазначено у довідці-розрахунку ТОВ «Криворізький турбовентиляторний завод», вих.№655 від 05.11.2024. Таким чином, грошові кошти в розмірі 20 752,00 грн. у цілому було зараховано органом ДВС в якості сплати аліментів за один місяць, а саме за березень 2024 року, а борг, що утворився раніше так і залишився несплаченим (на думку ДВС).На глибоке переконання відповідача його щомісячні аліментні платежі в середньому розмірі 9-10 тис.грн., з урахуванням наявної щомісячної державної соціальної допомоги, яка виплачується дитині державною, у розмірі 7 131,00 грн., а також при наявності аналогічного обов'язку у матері надавати матеріальне утримання їх спільній дитині, встановлене нормами СК України, є достатнім розміром забезпечення матеріальних потреб дитини.
Ухвалою суду від 19.01.2024 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Вовк Л.М. у судовому засіданні, кожна окремо, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив. У подальшому представник Вовк Л.М. подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, просила ухвалити рішення на підставі наявних управі доказів, на позовних вимогах наполягала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Сагайдак К.С. у судовому засіданні позовні, кожен окремо, позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов, врахувати письмові пояснення та долучені докази. У подальшому представник ОСОБА_4 надала до суду заяву про розгляд справи у відсутність відповідача та його представника, відповідач позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та наданих стороною відповідача письмових доказів.
Вислухав позивача та представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справ і, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.01.2022, яке не оскаржене та набрало законної сили 22.02.2022, справа №211/6203/21 (а.с. 12-15) та не заперечується сторонами у справі, у період з 2013 року до початку 2020 року ОСОБА_1 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_6 , відомості про батька дитини були записані відповідно до ст. 135 СК України. За рішенням суду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано батьком малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внесено зміни до актового запису №554 від 05.11.2015, здійсненого Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внесено зміни до актового запису №554 від 05.11.2015, здійсненого Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, - прізвище дитини змінено з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ». Також за рішенням стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Ухвалено аліменти стягувати з 27.09.2021, з дня звернення до суду з позовом.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що позивач у позові вказала на необхідність стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини доходу відповідача, не 1/4 частини, посилаючись на медичний висновок №82 від 08.09.2020 на дитину (підлітка) - інваліда з дитинства в віці до 18 років, посвідчення серії НОМЕР_1 , висновок про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, згідно яких дитина ОСОБА_6 є інвалідом з дитинства та потребує постійної медичної та психолого-педагогічної допомоги. При цьому відповідач не заперечував щодо частки стягнутих аліментів, визнавши позов. Тобто відповідач розумів, що їхня спільна з позивачем дитина потребує додаткових витрат на розвиток та лікування.
У подальшому позивач звернулася Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області ПМУЮ (м.Одеса), пред'явивши виконавчий лист №211/6203/21 до виконання. Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №68900365.
Згідно із частиною 1 статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до частини 2 статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Також, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічний правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №183/1679/17 (провадження №61-21662св18), від 12.12.2019 у справі №756/4947/17-ц (провадження №61-47858св18), від 01.04.2020 у справі №521/16268/18 (провадження №61-20458св19), від 20.03.2024 у справі №760/6988/22 (провадження №61-9366св23).
Позивач, як на підставу задоволення позову посилається на те, що нею у 2022-2023 р.р. були понесені наступні додаткові витрати на лікування сина на загальну суму 45 140,84 грн., які складаються з: оплата за навчання «Говори зі мною» за період з серпня 2023 року по листопад 2023 року в сумі 7 800,00 грн., занять з логопедом-дефектологом за період з січня 2023 року по липень 2023 року в сумі 9 600,00 грн., занять з нейро-психологом за період з січня 2023 року по липень 2023 року в сумі 7 750,00 грн.; енцефалограми за 18.01.2022 у розмірі 500,00 грн., за 19.05.2022 у розмірі 400,00 грн., за 16.08.2022 у розмірі 500,00 грн., за 11.11.2022 у розмірі 500,00 грн., за 01.02.2023 у розмірі 600,00 грн., за 04.05.2023 у розмірі 600,00 грн., за 28.09.2023 у розмірі 600,00 грн.; купівлю ліків за призначенням лікаря: анантаваті кідс, риспетрил від 09.06.2022 суму 496,00 грн., гліцин, фенібут від 02.09.2022 на суму 246,90 грн., фенібут від 12.09.2022 на суму 209,79 грн., гамалате В6, фенібут від 15.09.2022 на суму 558,01 грн., риспетрил від 21.09.2022 на суму 245,00 грн., фенібут від 12.10.2022 на суму 207,80 грн., гамалате В6 від 20.10.2022 на суму 368,00 грн., риспетрил від 20.10.2022 на суму 290,20 грн., фенібут від 20.10.2022 на суму 352,00 грн., актовегін, когнум від 13.11.2022 на суму 687,00 грн., тріметабол від 16.11.2022 на суму 239,60 грн., актовегін від 22.11.2022 на суму 440,90 грн., гамалате В6, гліцин, ерідон, когнум, неовітам від 04.12.2022 на суму 878,40 грн., риспетрил від 22.09.2023 на суму 379,90 грн., гліцин, депакін, неовітам, магне В6, риспетрил, фенібут від 12.10.2023 на суму 1 030,90 грн., фенібут від 21.10.2023 на суму 251,80 грн., гліцин, риспетрил від 02.06.2023 на суму 454,50 грн., депакін, риспетрил від 26.06.2023 на суму 544,98 грн., риспетрил від 31.07.2023 на суму 356,44 грн., депакін, риспетрил від 19.08.2023 на суму 524,50 грн., риспетрил від 01.09.2023 на суму 364,90 грн., гамалате В6 від 05.01.2023 на суму 385,80 грн., риспетрил від 25.01.2023 на суму 246,00 грн., риспетрил, фенібут від 10.03.2023 на суму 493,63 грн., анантаваті кідс від 13.03.2023 на суму 314,90 грн., риспетрил від 31.03.2023 на суму 249,63 грн., риспетрил від 04.05.2023 на суму 249,63 грн., панангін, діакарб, аміназин від 06.05.2023 на суму 834,90 грн., риспетрил від 21.05.2023 на суму 249,63 грн., гліцин, депакін від 07.05.2023 на суму 238,90 грн.
При цьому, як вказує позивач у позові, в цілому на утримання сина вона витрачає в середньому біля 4 000,00 грн. на місяць. Тобто за 2022-2023 р.р. вона мала витратити приблизно 96 000,00 грн., а не 45 140,84 грн.
Судом було здійснено дослідження доказів, долучених позивачем, та зроблено наступний висновок.
Щодо вимоги позивача оплати послуги логопеда-дефектолога та логопедом-дефектологом. Суд, частково враховуючи заперечення відповідача, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині оплати за навчання «Говори зі мною» за період з серпня 2023 року по листопад 2023 року в сумі 7 800,00 грн., занять з логопедом-дефектологом за період з січня 2023 року по липень 2023 року в сумі 9 600,00 грн., занять з нейро-психологом за період з січня 2023 року по липень 2023 року в сумі 7 750,00 грн. - загальна сума дорівнює 25 150,00 грн. Оскільки надані позивачем квитанції не можна вважати належними та допустимими доказами оплати останньою послуги логопеда-дефектолога та нейро-психолога, тому що суду не надані докази того, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ПІБ яких вказані у квитанціях, мають право надавати дані послуги та мають відповідну освіту.
Щодо вимоги оплати прийому лікаря та здійснення енцефалограм: за 18.01.2022 у розмірі 500,00 грн., за 19.05.2022 у розмірі 400,00 грн., за 16.08.2022 у розмірі 500,00 грн., за 11.11.2022 у розмірі 500,00 грн., за 01.02.2023 у розмірі 600,00 грн., за 04.05.2023 у розмірі 600,00 грн., за 28.09.2023 у розмірі 600,00 грн. Загальна сума 3 700,00 грн.
Щодо вимоги купівлі ліків за призначенням лікаря. Судом були перевірені надані позивачем чеки/квитанції, які свідчать про оплату ОСОБА_1 ліків за призначенням лікаря. А саме: анантаваті кідс, риспетрил від 09.06.2022 суму 496,00 грн., гліцин, фенібут від 02.09.2022 на суму 246,90 грн., фенібут від 12.09.2022 на суму 200,00 грн. (згідно чеку), гамалате В6, фенібут від 15.09.2022 на суму 558,00 грн. (згідно чеку), риспетрил від 21.09.2022 на суму 245,00 грн., фенібут від 12.10.2022 на суму 207,80 грн., гамалате В6 від 20.10.2022 на суму 368,00 грн., риспетрил від 20.10.2022 на суму 290,20 грн., фенібут від 20.10.2022 на суму 352,00 грн., актовегін, когнум від 13.11.2022 на суму 687,00 грн., тріметабол від 16.11.2022 на суму 239,60 грн., актовегін від 22.11.2022 на суму 440,90 грн., гамалате В6, гліцин, ерідон, когнум, неовітам від 04.12.2022 на суму 878,40 грн., риспетрил від 22.09.2023 на суму 379,90 грн., гліцин, депакін, неовітам, магне В6, риспетрил, фенібут від 12.10.2023 на суму 1 030,90 грн., фенібут від 21.10.2023 на суму 251,80 грн., гліцин, риспетрил від 02.06.2023 на суму 454,50 грн., депакін, риспетрил від 26.06.2023 на суму 544,98 грн., риспетрил від 31.07.2023 на суму 356,44 грн., депакін, риспетрил від 19.08.2023 на суму 524,50 грн., риспетрил від 01.09.2023 на суму 364,90 грн., гамалате В6 від 05.01.2023 на суму 385,80 грн., риспетрил від 25.01.2023 на суму 246,00 грн., риспетрил, фенібут від 10.03.2023 на суму 493,63 грн., анантаваті кідс від 13.03.2023 на суму 314,00 грн. (згідно чеку), риспетрил від 31.03.2023 на суму 249,60 грн. (згідно чеку), риспетрил від 04.05.2023 на суму 249,63 грн., панангін, діакарб, аміназин від 06.05.2023 на суму 834,90 грн., риспетрил від 21.05.2023 на суму 249,63 грн., гліцин, депакін від 07.05.2023 на суму 238,90 грн.
Загальна сума витрачених позивачем коштів на ліки становить 12 379,81 грн.
Отже, ОСОБА_1 протягом 2022-2023 років здійснено додаткові витрати на загальну суму 16 079,81 грн.
З огляду на викладене вище, з відповідача на користь позивача має бути стягнута половина витраченої за 2022-2023 роки суми 8 039,91 грн. Тобто дані витрати необхідно розподілити по місяцям на два роки. Відповідно 8 039,91 грн. / 2 роки / 12 місяців = 335 грн. на місяць. Крім того, слід зауважити, що з наданих суду чеків та квитанцій вбачається, що позивач не кожного місяця протягом двох років здійснювала додаткові витрати, пов'язані з лікуванням сина.
При цьому суд відхиляє заперечення сторони позивача з приводу наявності у відповідача заборгованості станом на 01.11.2024 у розмірі 37 583,55 грн. Оскільки як вбачається з наданого державним виконавцем розрахунку та з доказів, наданих стороною відповідача, досліджених судом та з якими суд погоджується, заборгованість виникла не з вини ОСОБА_3 . Крім того, державним виконавцем за січень 2024 року нараховано аліменти в розмірі 10 638,54 грн. та за період з 01.02.2024 по 31.10.2024 позивач в середньому отримувала 11 925,42 грн. на місяць аліментних платежів, сума яких, на думку суду, є достатньою для утримання дитини, та слушно зауважити, що вона також отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю на утримання малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 7 131,10 грн. на місяць (а.с. 20).
Враховуючи викладене вище, суд вважає вставленим, що позивач дійсно понесла протягом 2022-2023 років додаткові витрати на утримання дитини, які були витрачені на її лікування та розвиток, у сумі 16 079,81 грн. Однак, ОСОБА_1 просить стягнути додаткові витрати не за минулий період, а стягувати додаткові витрати, починаючи з 18.12.2023, при цьому саме у грудні 2023 року такі витрати позивачем не були понесені (як зазначалося вище додаткові витрати здійснювалися не кожного місяця). Крім того, стороною позивача також не доведено необхідність стягнення додаткових витрат, починаючи з січня 2024 року і до повноліття (дитина постійно проходить медичні обстеження, що, у свою чергу, впливає на призначені медичні препарати, процедури, тощо), та наразі розмір стягнутих аліментів покриває витрати на лікування та розвиток дитини, ба більше дитина отримує соціальну допомогу від держави. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за недоведеністю.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Так як позивач при поданні позову до суду про стягнення додаткових витрат на утримання дитини звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а позовні вимоги не підлягають задоволенню, то суд вважає за необхідне судові витрати віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І.О. Юзефович