ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
11.12.2024Справа № 911/2705/24
Суддя Щербаков С.О., розглянувши позовну заяву Панті Юлії Вадимівни
до ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 )
про захист авторського права,
Фізична особа Пантя Юлія Вадимівна (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) (далі - відповідач), в якому просить суд визнати дії відповідача порушенням авторських прав позивача; зобов?язати відповідача припинити порушення авторських прав позивача шляхом заборони подальшого несанкціонованого використання її ілюстрацій відповідачем на його Youtube каналі або будь-якій іншій платформі та видалити всі відео з незаконним використанням ілюстрацій позивача; винести розпорядження про припинення діяльності відповідача, що порушує авторські права позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним та неправомірним використанням відповідачем ілюстрацій, автором яких є позивач, на своєму Youtube каналі у комерційних цілях.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.10.2024 позовну заяву б/н від 06.10.2024 р. (вх. № 3721/24 від 07.10.2024 р.) Фізичної особи - підприємця Панті Юлії Вадимівни до фізичної особи ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) про захист авторського права та додані до неї матеріали передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Вказуючи в ухвалі від 14.10.2024 про непідсудність даного спору Господарському суду Київської області, суд виходив з того, що позовні вимоги у даному позові обґрунтовані позивачем безпідставним та неправомірним використанням відповідачем ілюстрацій, автором яких є позивач, на своєму Youtube каналі у комерційних цілях, тобто з використанням мережі Інтернет, а тому такий спір підлягає розгляду судом за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, а місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, - Міністерства економіки України, є місто Київ.
20.11.2024 матеріалі позовної заяви Панті Юлії Вадимівни надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Щербакова С.О.
Дослідивши матеріали позовної заяви Панті Юлії Вадимівни , суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Так, предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, перелік яких наведений у ч. 1 ст. 20 ГПК України.
Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема:
1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;
2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов'язані з ними законні інтереси;
3) справи про визнання торговельної марки добре відомою;
4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;
5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;
6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов'язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.
Відповідно п.п. 15, 16 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, Вищий суд з питань інтелектуальної власності починає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності; до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Оскільки Вищий суд з питань інтелектуальної власності роботу не розпочав, справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності ГПК України у редакції Закону України від 03.08.2017 №2147- VIII.
Відповідно до приписів ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 03.08.2017) господарським судам підвідомчі справи щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет.
Таким чином, суд зазначає, що розгляд справ у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності віднесено до юрисдикції господарських судів, й такі справи розглядаються з урахуванням приписів статті 16 ГПК України в редакції від 03.08.2017.
Згідно п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», господарським судам підвідомчі справи у спорах, пов'язаних з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). До кола підвідомчих господарському суду спорів слід відносити й спори, пов'язані з визнанням недійсними документів, які засвідчують право на об'єкти інтелектуальної власності (свідоцтва, патенти), стосуються питань права власності на відповідні об'єкти і за своїм характером є цивільно-правовими чи господарсько-правовими й не належать до числа публічно-правових спорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Суд зазначає, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, за загальним правилом господарські суди розглядають справи у спорах за участю юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Участь фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності допускається лише у випадках, передбачених законодавчими актами України. Такий випадок передбачений, зокрема, ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, яка відносить до підвідомчості господарських судів справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що кредитор може подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують лише у тому випадку, коли відкрито провадження у справі про банкрутство щодо боржника.
Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.
Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі №367/4695/20).
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.
Як вбачається з позовної заяви, Пантя Юлія Вадимівна вказує, що вона є автором і законним власником ілюстрацій (розмальовок), створених і вперше опублікованих на її YouТube-каналі ІНФОРМАЦІЯ_1.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви не вбачається, що Пантя Юлія Вадимівна звертається до суду, як фізична особа-підприємець, а лише зазначає, що вона оформлена як ФОП, має відповідні КВЕДи та сплачує податки.
При цьому, позивачем визначено відповідачем у справі також фізичну особу ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), який не є резидентом України, місцезнаходження відповідача вказано: АДРЕСА_1.
Проте, як зазначено судом вище, господарським судам підвідомчі справи у спорах, пов'язаних з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції кодексу від 15.12.2017 стаття 4), проте за суб'єктиним складом сторін даний спір не підлягає розгляду Господарським судом міста Києва, оскільки і позивач і відповідач є фізичними особами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, зважаючи на викладене, судом не встановлено обставин, які, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про міжнародне приватне право", можуть бути підставою для розгляду даного спору у господарських судах України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Тож, за наведених обставин суд дійшов висновку, що позовна заява фізичної особи Панті Юлії Вадимівни до фізичної особи ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) про захист авторського права не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом фізичної особи Панті Юлії Вадимівни до фізичної особи ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) про захист авторського права.
В той же час, суд звертає увагу заявника на те, що він не позбавлений можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити Панті Юлії Вадимівні у прийнятті позовної заяви.
2. Позовну заяву з додатками повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 11.12.2024.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Щербаков С.О.