Справа № 210/7154/24
Провадження № 2-н/210/1161/24
іменем України
12 грудня 2024 року суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Літвіненко Н.А., вивчивши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
11 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу, згідно якої просила стягнути на її користь із ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до моменту припинення донькою навчання, але не більше ніж до 23 років.
Суд, ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 , дослідивши викладені у заяві вимоги і обставини, дійшов висновку про відмову їй у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу суддя відмовляє у видачі судового наказу (п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України).
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимоги про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до положень сімейного законодавства правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше (ч. 1 ст. 6 СК України, абз. 2 ст. 1 ЗУ «Про охорону дитинства»).
Однак усупереч цьому, ОСОБА_1 було заявлено вимогу про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання.
Слід зазначити, що СК України розмежовує обов'язки батьків з утримання дитини до досягнення нею повноліття (Глава 15 СК України) та обов'язки батьків з утримання повнолітніх дочки, сина (Глава 16 СК України). Відтак, вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини і вимоги про стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина мають різні правові підстави, і не можуть бути ототожненими.
Враховуючи, що однією з обов'язкових умов, визначених у п.п. 4,5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України при видачі судового наказу є вимога про стягнення аліментів саме на дитину (дітей), а тому вимоги про стягнення аліментів на повнолітню дочку не можуть бути задоволеними у порядку наказного провадження, і у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України - у зв'язку з заявленою вимогою, що не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених в пунктах 3-6 частини 1 статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 161, 165, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання.
Повернути заявнику заяву та додані до неї документи.
Роз'яснити заявнику її право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, може подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко