вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.12.2024м. ДніпроСправа № 910/5887/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:
за позовом Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Маяк
про стягнення заборгованості за договором поставки №301-П-23 від 19.07.2023 у загальному розмірі 595 190,28 грн.
Представники:
від позивача: Ковтун Т.О., адвокат (поза межами суду);
від відповідача: Стрях Є.О., адвокат (поза межами суду).
13.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява за позовом Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №301-П-23 від 19.07.2023 у загальному розмірі 595 190,28 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 404 300,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 9 794,99, 3% річних у розмірі 5 936,58 грн., штраф за період прострочення у розмірі 111 338,00 грн., 7% штраф у розмірі 43 540,00 грн., витрати за тимчасове зберігання товару на території покупця у розмірі 20 280,71 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 вказана позовна заява з додатками, на підставі ст.ст. 31, 234 Господарського процесуального кодексу України направлена до Господарського суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.
01.07.2024 позовна заява Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" до Фізичної особи-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича про стягнення заборгованості за договором поставки №301-П-23 від 19.07.2023 у загальному розмірі 595 190,28 грн. надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
22.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача до суду надійшли до суду додаткові пояснення у справі.
05.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача до суду надійшло до суду клопотання про поновлення строків на подачу відзиву на позовну заяву.
05.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2024 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, поновлено Фізичній особі-підприємцю Сідлецькому Андрію Валерійовичу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву, здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 910/5887/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.10.2024 о 10:00 год.
16.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
25.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 клопотання представника позивача - Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та підготовче судове засідання, яке призначене на 02.10.2024 о 10 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
27.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
02.10.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
02.10.2024 перед початком судового засідання було оголошено повітряну тривогу, у зв'язку із цим судове засідання не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 призначено підготовче засідання на 16.10.2024 об 11:00 год., яке проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2024 о 11:00год., яке проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
28.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 задоволене клопотання представника відповідача - Фізичної особи-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та судове засідання з розгляду справи по суті, яке призначене на 30.10.2024 о 11 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.
В судовому засіданні, проведеному 30.10.2024 за участю представників обох сторін, судом не було розпочато розгляд справи по суті, з огляду на те, що під час проведення засідання, зокрема, у Дніпропетровській області було оголошено повітряну тривогу, з метою убезпечення учасників судового процесу, в засіданні було оголошено перерву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі до 27 листопада 2024 року о 11:00 год. в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.
27.11.2024 оголошено перерву до 03.12.2024 о 12:00 год.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 03.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов Договору поставки №301-П-23 від 19.07.2023 ним було здійснено передоплату у розмірі 404 300,00 грн., однак відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань поставив товар, який не відповідає розмірам (ширина, довжина), в зв'язку з чим позивачем направлено відповідачу вимогу про повернення попередньої оплати у розмірі 404 300,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Позиція відповідача
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позов зазначив, що не отримував офіційного замовлення відповідно до п. 5.1 Договору (ні на електронну пошту, ні поштовим листом), виробництво поточної партії замовленого товару відбулось із чітким дотриманням технічних вимог, оскільки товар є якісним, якість його відповідає умовам викладеним у розділі 1 Специфікації (технічні та якісні характеристики) та Договорі, не було жодного письмового повідомлення від Покупця про повернення суми попередньої оплати по договору, вимоги про стягнення 3% річних та нібито витрат за тимчасове зберігання товару є необґрунтованими та незаконними. Також відповідач у відзиві просить зменшити штрафні санкції.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
19.07.2023 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (далі - Покупець, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Сідлецьким Андрієм Валерійовичем (далі - Постачальник, Відповідач) укладено договір № 301-П-23 (далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1 розділу 1 Договору Постачальник зобов'язується, поставити та передати у власність Покупця у встановлений строк протипожежні дверні блоки, люки, ворота, код 44220000-8 "Столярні вироби" за ДК 021:2015 (далі - товар), згідно зі Специфікацією (Додаток 1) до Договору, що є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.
Пунктом 2.5. Договору передбачено, що приймання товару здійснюється уповноваженими представниками Покупця і Постачальника в місці поставки. Якщо інше не передбачено державними стандартами на виробництво товару, який визначений цим Договором, приймання-передача товару за цим Договором здійснюється Сторонами у відповідності до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-техпічного призначення і товарів народного споживання по кількості" затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6 з. змінами . Доповненнями "Інструкції про порядок приймання продукції виробннчо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості", затверджено, постановою Держарбітражу при Рад Міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7 зі змінами і доповненими, з урахуванням особливостей, перегачених цим Договором. В разі наявності розбіжностей між умовами Договору і Інструкціями П-6, П-7, перевага надається умовам Договору.
Ціна Договору складає 622 000,00 грн. (шістсот двадцять дві тисячі гривень 00 к.), без ПДВ (розділ XIV ст.293 п.293.3 пп.2ПКУ) (п. 3.3 розділу 3 Договору).
Розрахунок за товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 4.1 розділу 4 Договору).
Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 65% замовленої партії товару, що підлягає поставці, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури (п. 4.2 розділу 4 Договору).
Остаточний розрахунок у розмірі 35% замовленої вартості товару, здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання видаткової накладної (п. 4.3 розділу 4 Договору).
Поставка товару здійснюється партіями згідно з окремим письмовим замовленням Покупця, виходячи з його фінансових можливостей та/або виробничих потреб. Замовлення направляється Постачальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, при цьому копія замовлення направляється Покупцем Постачальнику електронною поштою, а Постачальник підтверджує факт отримання замовлення шляхом направлення на адресу електронної пошти Покупця письмового повідомлення про отримання замовлення з відміткою про отримання, із зазначенням дати його отримання (п. 5.1. розділу 5 Договору).
Передані засобами електронного зв'язку копії документів мають силу оригіналу до моменту отримання Сторонами оригіналів відповідних документів.
Адреса електронної пошти Постачальника та Покупця зазначені в розділі 13 цього Договору. Про їх зміну Сторони повідомляють одна одну завчасно у письмовому вигляді з оформленням таких змін відповідно до п. 11.3 Договору.
Кінцевий термін поставки товару за цим Договором - 30 листопада 2024 року.
Відповідно до п. 5.2 розділу 5 Договору поставка замовленої партії товару здійснюється протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з дати здійснення попередньої оплати Покупцем.
Місце поставки товару - склад Покупця служби колії, тунельних споруд і будівель, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 1-А, поштовий індекс 02100, тел.+38(044)238-51-19 (п. 5.3 розділу 5 Договору).
Згідно п. 7.2 розділу 7 Договору у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Покупцем, відповідно до п. 5.2 Договору, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.
Відповідно до п. 7.3 розділу 7 Договору у разі прострочення поставки товару більш як на один місяць понад строк, визначений пунктом 5.2 Договору, Покупець має право в односторонньому порядку припинити дію цього Договору (повідомивши про це Постачальника письмово) стосовно непоставленого товару без будь-якої компенсації за збитки, які Постачальник поніс або може понести через таке розірвання Договору.
У цьому разі та у випадку, передбаченому підпунктом 6.2.5 Договору, крім сплати штрафних санкцій, вся сума попередньої оплати, з урахуванням індексу інфляції, повертається Постачальником на поточний рахунок Покупця в триденний строк з дня вимоги.
Договір, відповідно до п. 10.1 розділу 10 Договору, набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та скріплення підписів печатками Сторін і діє до 31.12.2024 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
06.09.2023 КП "Київський метрополітен" направив Відповідачу лист № 27/08-130 про надання рахунку-фактури та поставку товару по Договору.
06.09.2023 Відповідач надав Позивачу рахунок на оплату №73.
11.09.2023 платіжною інструкцією №9370 Позивач здійснив перерахування попередньої оплати по Договору в розмірі 65%, що становить - 404 300 грн.
Згідно видаткової накладної від 22.11.202? № 120 Відповідач здійснив поставку товару.
22.11.2023 комісією в складі представників КП "Київський метрополітен" в складі начальника сектору постачання, провідного інженера з ЦЗ та ПБ, провідного інженера виробничого відділу старшого комірника та представника Відповідача Гацлана Г.Г. складено акт приймання-передачі протипожежних дверних блоків, люків, воріт за Договором.
Під час прийомки товару зафіксовано відсутність у всьому товарі технологічного паспорту, що є порушенням п. 2.3 додатку № 1 (Специфікація) Договору, також в акті зафіксовано відсутність з 22 по 56 позицію номеру виробу та з 21 по 56 номеру партії, крім того в акті зазначено, що відповідає умовам договору, окрім 1 одиниці - відсутня серцевина.
Також під час перевірки товару технічним та якісним характеристикам, зазначеним в Специфікації (Додаток 1) до Договору в присутності представника Відповідача Гацлана Г.Г. виявлено невідповідність розмірам (ширина, довжина) всього обсягу замовленого товару та передано всю інформацію представнику Відповідача.
27.11.2023 КП "Київський метрополітен" листом № 27/08-223 запросив Відповідача направити 30.11.2023 за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 1-а уповноваженого представника Постачальника для повторної перевірки факту виявлених недоліків або заміни неякісного товару на якісний, к разі неявки уповноваженого представника Постачальника в зазначений в листі строк, акт про виявлені недоліки, який складений в одностороньому порядку буде вважатись підставою для оформлення рекламації та застосування відповідних штрафних санкцій згідно умов Договору. При цьому, вищевказаним листом оригінал накладної від 22.11.2023 №120 повернуто Постачальнику та зазначено, що товар знаходиться на тимчасовому зберіганні у Позивача.
30.11.2023 Відповідач листом №3011-01 повідомив Позивача про те, що перемовини по прийняттю товару відбуватимуться в дистанційному форматі, тобто без участі представника Відповідача.
30.11.2023 комісією в складі представників КП "Київський метрополітен" в складі провідного інженера, двох старших майстрів тунельних складено акт №1 про фактичну якість та комплектність отриманої продукції, в якому зазначено, що фактично зовнішні розміри коробок протипожежних дверних блоків, люків, воріт не відповідають розмірам, що зазначені в Специфікації (Додаток 1) до Договору (весь товар на 40мм меншій по висоті і на 20мм меншій по ширині), що перевищує допустимі граничні відхилення зовнішніх розмірів.
Пакування товару не відповідає вимогам ДСТУ щодо його збереження від механічних пошкоджень: кожна одиниця товару обгорнута у поліетиленову плівку.
Вищезазначені недоліки є істотними дефектами, товар не відповідає ДСТУ В.2.6-77-2009 та умовам Договору, у зв'язку з чим, не може бути прийнятий за якістю та підлягає поверненню Постачальнику шляхом його заміни на неякісний.
КП "Київський метрополітен" листом 14.12.2023 № 27/08-252 направив Відповідачу акт від 30.11.2023 № 1 "Про фактичну якість та комплектність отриманої продукції", а також повідомив про те, що оскільки якість поставленого товару не відповідає умовам Договору, про що складений вищезазначений акт, відповідно до п. 6.2.3 Договору Покупцем прийнято рішення повернути неякісний товар Постачальнику та вимагав забрати неякісний товар протягом 30 календарних днів, але не пізніше 15.01.2024, замінити його на товар належної якості.
Відповідач листом від 28.12.2023 № 2812/2023 запропонувало Позивачу встановити спеціальні добори, що не змінює цілісність конструктивну.
КП "Київський метрополітен" листом 24.01.2024 № 27/08-38 повідомив Відповідача про те, що Позивач пропонує здійснити монтаж планок на одному з дверних блоків в якості зразка та надати готовий виріб на розгляд комісії для оцінки його відповідності умовам Договору.
Відповідач листом від 01.02.2024 № 13 повідомив Позивачу про те, що 05.02.2024 о 10:00 спеціаліст Відповідача прибуде до Позивача для монтажу планок на дверному блоці № 6799 з партії 879.
13.02.2024 комісією в складі представників КП "Київський метрополітен" в складі головного інженера служби колії, тунельних споруд і будівель, провідного інженера служби колії, тунельних споруд і будівель, старшого інструктора з протипожежної профілактики служби воєнізованої охорони, інженера 1 категорії служби воєнізованої охорони складено акт обстеження протипожежного дверного блоку № 6799, в даному акті зазначено, що комісією здійснено перевірку протипожежного дверного блоку № 6799 з партії № 879 (дослідний зразок) поставленого ФОП Сідлецьким А.В. на об'єкт КП "Київський метрополітен" та встановлено, що даний протипожежний блок № 6799 із зазначеної партії не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.6-77-2009 "Двері металеві протипожежні" та паспорту на виріб.
23.07.2024 КП "Київський метрополітен" направив Відповідачу лист-вимогу № 27/08-90 в якому вимагав Відповідача повернути попередню оплату з урахуванням індексу інфляції в триденний строк з дня цієї вимоги, але не пізніше 29.03.2024.
03.05.2024 КП "Київський метрополітен" направив Відповідачу лист-вимогу щодо сплати попередньої оплати в сумі 404 300 грн., 9 794 грн. 99 коп. інфляційних нарахувань, 5 804 грн. 02 коп. 3% річних, 152 390 грн. штрафних санкцій передбачених п. 7.2 розділу 7 Договору, 19 708 грн. 55 коп. компенсації витрат за тимчасове зберігання товару на території Покупця.
Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму та до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У відповідності до норм ч. ч. 1, 2 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що за умовами укладеного між сторонами Договору відповідач зобов'язався поставити позивачу протипожежні дверні блоки, люки та ворота.
Лист (замовлення) був отриманий ФОП Сідлецьким А.В. 06.09.2023, підтвердження чого є рахунок на оплату № 73 від 06.09.2023.
Згідно п. 5.2. Договору встановлено, що поставка замовленої партії товару здійснюється протягом 60 к.д з дати здійснення попередньої оплати Покупцем, тобто, в даному випадку, до 10 листопада 2023 року включно.
При цьому п. 5.1. Договору встановлений граничний кінцевий термін поставки товару за цим Договором, а саме до 30 листопада 2024 року.
11.09.2023 платіжною інструкцією №9370 Позивач здійснив, відповідно до п. 4.2. Договору, перерахування попередньої оплати по Договору в розмірі 65%, що становить - 404 300 грн.
Листом №1811/2023 від 18 листопада 2023 року Позивача було повідомлено про готовність Товару та орієнтовну дату його поставки.
Відповідно до умов вищевказаного Договору 22 листопада 2023 року на підставі акту приймання-передачі від 22.11.2023 та видаткової накладної №120 від 22.11.2023 Позивачу було доставлено вищевказаний товар.
22.11.2023 комісією в складі представників КП "Київський метрополітен" в складі начальника сектору постачання, провідного інженера з ЦЗ та ПБ, провідного інженера виробничого відділу старшого комірника та представника Відповідача Гацлана Г.Г. складено акт приймання-передачі протипожежних дверних блоків, люків, воріт за Договором.
Під час прийомки товару зафіксовано відсутність у всьому товарі технологічного паспорту, що є порушенням п. 2.3 додатку № 1 (Специфікація) Договору, також в акті завіксовано відсутність з 22 по 56 позицію номеру виробу та з 21 по 56 номеру партії, крім того в акті зазначено, що відповідає умовам договору, окрім 1 одиниці - відсутня серцевина.
Також під час перевірки товару технічним та якісним характеристикам, зазначеним в Специфікації (Додаток 1) до Договору в присутності представника Відповідача Гацлана Г.Г. виявлено невідповідність розмірам (ширина, довжина) всього обсягу замовленого товару та передано всю інформацію представнику Відповідача.
27.11.2023 КП "Київський метрополітен" листом № 27/08-223 запросив Відповідача направити 30.11.2023 за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 1-а уповноваженого представника Постачальника для повторної перевірки факту виявлених недоліків або заміни неякісного товару на якісний, к разі неявки уповноваженого представника Постачальника в зазначений в листі строк, акт про виявлені недоліки, який складений в одностороньому порядку буде вважатись підставою для оформлення рекламації та застосування відповідних штрафних санкцій згідно умов Договору. Також вищевказаним листом оригінал накладної від 22.11.2023 №120 повернуто Постачальнику та зазначено, що товар знаходиться на тимчасовому зберіганні у Позивача.
30.11.2023 Відповідач листом №3011-01 повідомив Позивача про те, що перемовини по прийняттю товару відбуватимуться в дистанційному форматі, тобто без участі представника Відповідача.
23.07.2024 КП "Київський метрополітен" направив Відповідачу лист-вимогу № 27/08-90 в якому вимагав Відповідача повернути попередню оплату з урахуванням індексу інфляції в триденний строк з дня цієї вимоги, але не пізніше 29.03.2024 року.
Листування надане сторонами до матеріалів справи свідчить про наявність спору між ними щодо якості поставленого товару.
Проте суд не надає оцінки доводам сторін щодо якості товару переданого відповідачем 27.11.2023. В даному випадку предметом доказування є факт виконання постачальником обов'язку з поставки товару та прийняття його покупцем.
Станом на час розгляду справи відповідачем не надано належних і допустимих доказів прийняття товару покупцем (позивачем).
Відтак, з огляду на встановлені та наведені вище обставини суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати виконаним обов'язок відповідача з поставки товару.
Відповідно до п. 7.3 розділу 7 Договору у разі прострочення поставки товару більш як на один місяць понад строк, визначений пунктом 5.2 Договору, Покупець має право в односторонньому порядку припинити дію цього Договору (повідомивши про це Постачальника письмово) стосовно непоставленого товару без будь-якої компенсації за збитки, які Постачальник поніс або може понести через таке розірвання Договору.
У цьому разі та у випадку, передбаченому підпунктом 6.2.5 Договору, крім сплати штрафних санкцій, вся сума попередньої оплати, з урахуванням індексу інфляції, повертається Постачальником на поточний рахунок Покупця в триденний строк з дня вимоги.
Відповідно до частини 6 ст. 193 ГК України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Згідно із пунктом 1 частини 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до частини 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Отже, суд, надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам та встановивши обставини порушення відповідачем умов договору щодо якості товару дійшов висновку про істотне порушення відповідачем умов договору, і позивач правомірно скористався своїм правом, закріпленим в силу положень статей 662, 673, 678, 693 ЦК України, статті 268 ГК України та вчинив дії щодо відмови від договору та вимоги повернути передоплату за поставлений неякісний товар, повідомивши відповідача, шляхом надіслання йому листів.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача сплаченої за товар попередньої оплати у розмірі 404 300,00 грн є обґрунтованою, законною та такою, яка належить до задоволення.
Щодо правомірності стягнення пені та штрафу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Відповідно до п. 7.2 розділу 7 Договору у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Покупцем, відповідно до п. 5.2 Договору, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожен день затримки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 111 338,00 грн за період з 11.11.2023 по 07.05.2024 та штраф у розмірі 43 540,00 грн.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки зазначених сум є арифметично вірними та відповідають умовам договору.
Щодо стягнення 3% річним та інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Тобто правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем, розмір якого підтверджується, зокрема, банківськими виписками, квитанціями, актами зарахування зустрічних однорідних вимог та актами звіряння взаєморозрахунків.
Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги п'ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Приписи розділу І книги п'ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, у тому числі як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги п'ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги п'ятої цього Кодексу).
При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України.
З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного суду у постанові від 22.09.2020 по справі №918/631/19
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати 3% річних та інфляційних втрат є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 5 936,58 грн за період з 11.11.2023 по 07.05.2024 та інфляційні втрати у розмірі 9 794,99 грн за період з листопада 2023 року по березень 2024 року.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Щодо покладення на відповідача витрат позивача у зв'язку із зберіганням товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 690 ЦК України якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним у розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві.
Також, згідно з ч. 3 ст. 690 ЦК України витрати покупця у зв'язку із зберіганням товару, його реалізацією або поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, одержані від реалізації товару, передаються продавцеві за вирахуванням сум, що належать покупцеві.
Прийняття товару на зберігання слід відрізняти від прийняття товару покупцем, що свідчить про факт виконання сторонами своїх договірних обов'язків (одна сторона передала товар, а друга його прийняла). Між тим зовні всі ці дії мають однаковий вигляд, адже і в тому, і в іншому випадку потребується огляд товару, підрахування його кількості, завантаження, перевезення та перевантаження тощо. Праву на відмову від прийняття товару кореспондує обов'язок покупця його зберігати, який забезпечує права продавця на цей товар. В іншому випадку дії покупця призвели б до пошкодження або знищення товару, який хоч і не належить йому й, можливо, поставлений всупереч умовам договору, але засади справедливості та добросовісності вимагають застосування заходів задля його збереження.
Згідно ст. 954 ЦК України положення глави 66 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Зберігання товару покупцем, який відмовився від його прийняття на підставі статті 690 ЦК України є різновидом зберігання за законом.
Відповідно до ст. 947 ЦК України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначалось вище, 27.11.2023 КП "Київський метрополітен" листом № 27/08-223 запросив Відповідача направити 30.11.2023 за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 1-а уповноваженого представника Постачальника для повторної перевірки факту виявлених недоліків або заміни неякісного товару на якісний, у разі неявки уповноваженого представника Постачальника в зазначений в листі строк, акт про виявлені недоліки, який складений в одностороньому порядку буде вважатись підставою для оформлення рекламації та застосування відповідних штрафних санкцій згідно умов Договору. При цьому, вищевказаним листом оригінал накладної від 22.11.2023 №120 повернуто Постачальнику та зазначено, що товар знаходиться на тимчасовому зберіганні у Позивача.
03.05.2024 КП "Київський метрополітен" направив Відповідачу лист-вимогу щодо сплати попередньої оплати в сумі 404 300 грн., 9 794 грн. 99 коп. інфляційних нарахувань, 5 804 грн. 02 коп. 3% річних, 152 390 грн. штрафних санкцій передбачених п. 7.2 розділу 7 Договору, 19 708 грн. 55 коп. компенсації витрат за тимчасове зберігання товару на території Покупця.
Позивачем здійснено розрахунок вартості зберігання товару, згідно з яким вартість зберігання Товару за період з 15.12.2023 по 07.05.2024 становить 20 280,71 за добу (з 15.12.2023 по 31.12.2023 - 124,39 грн (17 днів) та з 01.01.2024 по 07.05.2024 - 143,04 грн. (127 днів).
В обґрунтування цього розрахунку позивачем надано калькуляцію витрат, яка складена позивачем одноособово, доказів на підтвердження даних внесених до цієї калькуляції до матеріалів справи не надано. Отже суд не приймає такий доказ як належний та допустимий для визначення вартості зберігання не прийнятого товару.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем вчинялись юридично значимі дії щодо повідомлення позивача про відмову від прийняття товару, чи про прийняття товару на відповідальне зберігання.
У вказаних вищезазначених листах відповідача відсутні відомості про відмову від прийняття товару чи про прийняття товару на відповідальне зберігання.
За наведених обставин, вимога позивача про покладення на відповідача витрат позивача у зв'язку із зберіганням товару є безпідставна та не обґрунтована.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Щодо судового збору.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 8 623,64 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" (03056, м. Київ, про-т Перемоги, буд. 35, код ЄДРПОУ 03328913) у розмірі 404 300,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 9 794,99, 3% річних у розмірі 5 936,58 грн., штраф за період прострочення у розмірі 111 338,00 грн., 7% штраф у розмірі 43 540,00 грн., а також витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 8 623,64 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 12.12.2024.
Суддя В.Г. Бєлік