09 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/658/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,
за участю уповноважених представників Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Комунального підприємства "Харківводоканал"
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"(вх. №2693 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2024 у справі № 922/658/22
за позовом Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Комунального підприємства "Харківводоканал"
про стягнення 3 655 433,10 грн,-
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал", відповідач) про стягнення 3655433,10 грн штрафних санкцій (2398996,83 грн - пені та 1256436,27 грн - штрафу) за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.05.2019 №0463-01024 (далі - Договір).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості небалансів електричної енергії, що і стало підставою для нарахування пені та штрафу.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.02.2023 (суддя Хотенець П. В.) у справі № 922/658/22, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 (колегія суддів: Шутенко І. А., Гребенюк Н. В., Слободін М.М.) позов ПрАТ "НЕК "Укренерго" задоволено повністю; стягнуто з КП "Харківводоканал" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 3655433,10 грн штрафних санкцій та 54831,50 грн судового збору.
Постановою Касаційного господарського суду від 25.06.2024 касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 922/658/22 скасовано.
Справу № 922/658/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2024 у справі №922/658/22 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги зазначає, що:
- суд першої інстанції не врахував, що договір та чинне законодавство (ст. 231 ГК України) передбачають нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань, зокрема пені (0,1% за кожен день прострочення) та штрафу (7% за прострочення понад 30 днів);
- судом першої інстанції не враховано постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024, в якій було застосовано норму ч.2 ст.231 ГК України у відносинах по врегулюванню небалансів електричної енергії в рамках вимог постанови № 332 НКРЄКП.
02.12.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без змін, а рішення суду першої інстанції без задоволення.
В обґрунтуванні свого відзиву зазначає, що:
- договір в редакції наказу НЕК «Укренерго» від 06.03.2020 №85, не містить умов щодо договору та бази нарахування пені, і у Правилах ринку у редакції від 28.02.2020 також не встановлено конкретного розміру (ставки), підстави для стягнення пені за невиконання відповідачем грошового зобов'язання відсутні;
- судом правильно встановлено, що п.16 ч.1 постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413 у відповідній редакції не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки вони виникли до періоду дії в Україні воєнного стану та звернення позивача до суду відбулося до початку введення воєнного стану в Україні.
Детально рух у справі відображено у процесуальних документах.
У судове засідання від 09.12.2024 року з'явились представники Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Комунального підприємства "Харківводоканал".
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини справи.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29 липня 2019 року, як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15 лютого 2019 року №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
Національна енергетична компанія "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2012 року № 802, пункту 3.2 Статуту Національної енергетичної компанії "Укренерго" .
Національна енергетична компанія "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Комунальним підприємством "Харківводоканал" надано згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0463-01024 від 10 травня 2019 року.
Відповідно до пункту 1.1. договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
Згідно пункту 1.2 договору на підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Відповідно до пункту 1.3. договору, за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Згідно пункту 1.4. договору, ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії та Правил ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307.
Відповідно до пункту 1.5. договору, врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Главою 2 договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, і що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії зазначається Правилами ринку.
Згідно пункту 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Згідно договору, Правил ринку у термін до 31 січня 2021 року включно виставлення рахунків за небаланси електричної енергії здійснюється щодекадно протягом місяця.
Відповідно до пункту 7.6.3. Правил ринку ОСП на щомісячній основі, у разі надання ППВДЕ послуги із зменшення навантаження у строк протягом 10 календарних днів після закінчення розрахункового періоду, надсилає такому ППВДЕ Акт плати за невідповідність виконання команд диспетчера на зменшення навантаження із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППВДЕ до ОСП за відповідний період. Згідно пункту 7.7.3. Правил ринку, оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Відповідно до процесу врегулювання, передбаченого додатком 10 Правил ринку для 2 версії даних комобліку - пункт 3.2. додатку 10 - Рух грошей врегулювання, отриманий від врегулювання, зараховується/списується з рахунку врегулювання і списується/зараховується на ринкові рахунки учасників ринку не пізніше ніж через 3 робочі дні після закінчення строку для подання заперечень або формування остаточних звітів про врегулювання розрахунків.
Згідно пункту 5.28.1 Правил ринку, щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Відповідно до пункту 5.28.2. Правил ринку, не пізніше третього робочого дня після торгового дня АР вносить усі зарахування і списання до щоденного звіту про розрахунки, що надається відповідним ППБ та СВБ.
Згідно пункту 5.30.1 Правил ринку, обчислення врегулювання обсягів електричної енергії, встановлені Кодексом комерційного обліку, призводять до кредитування/дебетування СВБ та представників навантаження залежно від масштабу і знака врегулювання обсягів електричної енергії.
Таке кредитування/дебетування обчислюється відповідно до Правил врегулювання, а відповідні суми списуються/зараховуються з/на рахунок A-F з ринкових рахунків СВБ.
Відповідно до пункту 5.30.3 Правил ринку, обчислення врегулювання не призводить до нового обчислення плати за невідповідність.
Згідно пункту 5.30.4 Правил ринку, рахунок A-F дебетується/кредитується за допомогою грошових потоків врегулювання на ринкові рахунки СВБ згідно з обчисленнями врегулювання і дебетується/кредитується з/на субрахунок UA-4. Чистий обсяг коштів на субрахунку UA-4 розподіляється кожній СВБ пропорційно до її даних обліку відбору електричної енергії відповідно до глави 5.28 цього розділу. (Пункт 5.30.4 глави 5.30 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2084 від 11.11.2020).
У Комунального підприємства "Харківводоканал" виникла заборгованість за основними зобов'язаннями за договором.
КП "Харківводоканал" повністю сплатив заборгованість за надані послуги, що не заперечується представником КП "Харківводоканал". Однак, така сплата відбулась із простроченням, що мало наслідком нарахування ПрАТ "Укренерго" штрафних санкцій. Станом на 31 січня 2022 року ПрАТ "Укренерго" нарахована заборгованість по сплаті штрафних санкцій у розмірі 2398996,83 грн - пені та 1256436,27 грн - штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з травня 2020 року по першу декаду вересня 2020 року включно, згідно виставлених рахунків по оплаті послуг за врегулювання небалансів електричної енергії та рахунків визначених процесом врегулювання (додаток 8 правил ринку) за якими сформувалась заборгованість.
Наведені обставини стали підставою для звернення ПрАТ "Укренерго" до Господарського суду Харківської області з позовом у даній справі, в якому він просив стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" штрафні санкції в розмірі 3655433,10 грн за порушення (прострочення) виконання зобов'язань.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Спірні правовідносини між сторонами виникли за Договором, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання з врегулювання небалансів електричної енергії, шляхом вчинення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 зі змінами та доповненнями внесеними постановою НКРЕКП від 28.02.2020 № 516 (далі Правила ринку).
В силу положень статей 525, 526 ЦК України статті 193 ГК України кожна сторона має обов'язок виконувати господарські зобов'язання належним чином.
Згідно з приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК України).
Отже, в силу наведених вище положень ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (висновки Верховного Суду, які викладено у постанові від 11.06.2024 у справі № 910/4263/22).
Подібні за змістом висновки також викладено у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).
Штрафними санкціями за приписами ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст. ст. 546, 547, 551 ЦК України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. ч.1, 4 ст. 231 ГК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписами ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічні приписи містяться у ч. 2 ст. 343 ГК України.
У постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 Велика Палата Верховного Суду, зазначила, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи у т.ч. зазначені вище положення законодавства, у справі №922/658/22 зробила висновок про те, що розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
У п.п. 3.1, 4.1 договору в редакції від 06.03.2020 № 85, передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307, Законом та чинним законодавством України. За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
У п. п. 7.7.2 - 7.7.5 Правил ринку у редакції від 28.02.2020 № 515, передбачено, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства. Пеня нараховується на грошові суми, що представляють різницю між сплаченою сумою та сумою, визначеною після вирішення суперечки (ініційованої в порядку п. 7.7.1 та п. 7.8.1 відповідної редакціі), і повинна бути сплачена ОСП (у якості АР) або сплачена йому в залежності від обставин. Запит платіжного документа обробляється відповідно до чинного законодавства. При розрахунках відповідно до запиту платіжного документа оплата повинна бути здійснена протягом трьох робочих днів з моменту вирішення суперечки. Після цієї дати пеня на непогашену суму нараховується за ставкою, що встановлюється відповідно до діючого законодавства.
Як встановлено судом першої інстанції, договір в редакції наказу НЕК "Укренерго" від 06.03.2020 № 85, не містить умов щодо розміру та бази нарахування пені, і у Правилах ринку у редакції від 28.02.2020 також не встановлено її конкретного розміру (ставки), підстави для стягнення пені за невиконання відповідачем грошового зобов'язання відсутні.
При цьому, судом враховано те, що у Правилах ринку у цій редакції міститься лише відсильна норма щодо нарахування пені "за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства". Водночас, така ставка (розмір) пені нормами ч. 6 ст. 231 ГК України, ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими врегульовано питання відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, не визначена(ий).
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за відсутності прямої договірної норми про розмір пені та конкретної ставки пені у правилах чи законодавстві, немає підстав для стягнення пені або штрафу з відповідача за невиконання грошового зобов'язання.
Стосовно доводів апелянта, що судом першої інстанції не враховано приписів абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, колегія суддів зазначає таке.
В абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг (подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного суду України від 04.02.2014 у справі №3-1гс14).
Тобто, передбачені абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України штрафні санкції застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Оскільки у справі, що розглядається, предметом спору є вимога позивача про стягнення боргу за врегулювання небалансів електричної енергії за договором приєднання (який не є державним контрактом), тобто спір у справі виник із грошового зобов'язання, то приписи абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України до правовідносин сторін не застосовуються.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норми абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України викладені у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 915/507/17, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 23.08.2022 у справі №910/9375/21, від 04.05.2023 у справі №910/21298/21.
Разом з тим, у постанові від 28.03.2024 у справі № 905/405/22 (предметом розгляду було питання стягнення коштів у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії і на заборгованість позивачем було нараховано пеню та штраф, передбачені у частині другій статті 231 ГК України) Верховний Суд викладав аналогічний висновок щодо застосування положень частини другої статті 231 ГК України). Справа, що розглядається і справа № 905/405/22 є тотожними за суб'єктним складом учасників відносин, за об'єктом та предметом правового регулювання, за фактичними обставинами та умовами застосування правових норм.
Таким чином, вимога позивача про стягнення пені у розмірі 2 398 996,83 грн та штрафу у розмірі 1 256 436,27 грн базується на положеннях ч. 2 ст. 231 ГК України, зокрема абз. 3, які встановлюють порядок застосування штрафних санкцій у разі порушення господарських зобов'язань є необґрунтованою. Адже зазначена норма стосується виключно негрошових зобов'язань, пов'язаних із обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт чи наданням послуг, з вартості яких визначаються розміри штрафних санкцій.
У справі, що розглядається, предметом спору є грошове зобов'язання, яке виникло у зв'язку із врегулюванням небалансів електричної енергії за договором приєднання. Грошові зобов'язання за своєю правовою природою не підпадають під регулювання положень абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, оскільки положення цієї норми прямо не поширюються на грошові зобов'язання. Таким чином, заявлена позовна вимога про стягнення пені та штрафу є юридично необґрунтованою.
Отже, суд першої інстанції, аналізуючи правову природу відносин сторін, обґрунтовано дійшов висновку, що положення абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України не застосовуються до даного спору.
Щодо застосування постанови НКРЕКП № 332 (у редакції від 26.04.2022) до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає таке.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП,регулятор) в межах своїх повноважень прийняв постанову від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (у редакції від 26.04.2022), яка містить рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій.
Зокрема, підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332 (доповненим згідно з постановою від 26.04.2022 № 413) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
За наслідками розгляду справи № 911/1359/22 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у справі № 922/1948/22, зокрема, з урахуванням уточнення такого змісту:
"Об'єднана палата констатує, що Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
При цьому, Об'єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".
Отже, суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як ті, що мають обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
Об'єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов'язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення".
Судами встановлено, що позивач здійснив нарахування пені та штрафу за період з травня 2020 року по першу декаду вересня 2020 року включно та заявив їх до стягнення 16.02.2022, коли звернувся з даним позовом до господарського суду, тобто до початку введення в Україні воєнного стану.
Таким чином, суд першої інстанції правильно вирішив питання, що пункт 16 постанови НКРЕКП № 332 (у редакції від 26.04.2022) не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки:
- спірні зобов'язання виникли та завершилися у 2020 році, до періоду дії воєнного стану;
- звернення позивача до суду також відбулося до початку дії воєнного стану;
- постанова НКРЕКП № 332 регулює правовідносини, які виникають під час дії воєнного стану, і не має ретроспективної дії щодо попередніх зобов'язань.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2024 у справі № 922/658/22 має бути залишене без змін.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2024 у справі № 922/658/22 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 12.12.2024
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян