09 грудня 2024 року Справа № 991/1956/24
Провадження №11-сс/991/602/24
Окрема думка судді ОСОБА_1
на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
від 09 грудня 2024 року
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.08.2024 задоволено скаргу та скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 21.10.2022 у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016.
На ухвалу захисники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у інтересах ОСОБА_2 подали апеляційні скарги з клопотаннями про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У клопотаннях захисники зазначають, що апеляційні скарги подані у межах строку на апеляційне оскарження, адже такий рахується з дати отримання повного тексту судового рішення. Водночас, просять поновити строк у зв'язку з необізнаністю із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення до отримання повного тексту, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції вважатиме такий строк пропущеним.
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалою від 09.12.2024 задовольнила клопотання захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження та поновила строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Не погоджуючись із таким рішенням, користуюсь правом викласти окрему думку.
Так, відповідно до п.3 ч.2, 3 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).
Матеріалами провадження стверджується, що слідчий суддя постановив оскаржувану ухвалу та оголосив її резолютивну частину 20.08.2024, строк її апеляційного оскарження розпочався 21.08.2024 та закінчився 26.08.2024. Апеляційні скарги на це рішення захисники подали до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 02.09.2024, тобто після закінчення строку апеляційного оскарження.
Відтак, безпідставними є твердження клопотань захисників про те, що строк на апеляційне оскарження починається з дня отримання повного тексту судового рішення, а також, що він не пропущений.
Згідно із ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
При цьому використання захисниками у клопотаннях такої мовної конструкції, за якої вони одночасно стверджують про дотримання строку на оскарження та про можливість поновлення строку, зокрема й у разі відповідного волевиявлення колегії суддів, не може розглядатись як клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки в порушення засади диспозитивності вимагає від суду фактично самостійно ставити питання, ініціювання якого перебуває у виключній компетенції особи, яка подала апеляційну скаргу.
А тому, оскільки захисниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 подано апеляційні скарги після закінчення строку апеляційного оскарження і вони не порушують питання про поновлення строку, згідно з вимогами п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційні скарги підлягали поверненню.
Однак, при тому, що апеляційні скарги захисників призначені до розгляду, вважаю, що з підстав, передбачених п.4 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційне провадження за скаргами захисників слід було закрити (ухвала Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 №569/17036/18, провадження №51-598кмо19).
Суддя ОСОБА_1