12 грудня 2024 року м.Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Михайлюка М.І., захисника Боднарюка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Боднарюка В.І. на постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 листопада 2024 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.204-1 КУпАП,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.
Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 гривні.
Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 07.08.2024 року о 18:15 год., незаконно поза пунктом пропуску вчинив спробу перетину кордону з України в Молдову та був виявлений прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку н.п. Лівинці Дністровського району України - н.п. Медвеже Бричанського району Республіка Молдова, на відстані 10000 метрів до державного кордону на території Хотинської ОТГ, спільно з громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 р., тобто своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану постанову захисник Боднарюк В.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
На обґрунтування своїх апеляційний вимог, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не містить жодних відомостей про те, якими саме діями ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону, у ньому не конкретизовано місце вчинення ОСОБА_1 діяння, яке ставиться йому у провину, не зазначено координати де ніби то здійснено спробу перетину державного кордону.
Вказує, що суду не надано схеми правопорушення, де зафіксовано умовні позначення місця правопорушення, маршрут руху, а також фото чи відео фіксацію факту вчинення правопорушення та у справі відсутні інші беззаперечні докази винуватості ОСОБА_1
ЄУНСС 717/2221/24 Головуючий в І інстанції: Єфтеньєв О.Г.
Номер справи 33/822/728/24 Суддя-доповідач: Марчак В.Я.
Звертає увагу, що у вину ОСОБА_1 ставиться вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, тобто спроба незаконного перетину державного кордону, вчинена групою осіб, однак у матеріалах справи відсутні відомості про осіб співучасників, які вказані у протоколі.
Вказує, що ОСОБА_1 прямував до р. Дністер, яка знаходиться у протилежному напрямку до державного кордону України, при цьому документом який посвідчував особу на той час був паспорт громадянина України у застосунку ДІЯ, тому перебування особи за декілька кілометрів на відстані від лінії державного кордону не може свідчити про намір незаконного його перетину.
Зазначає, що письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він визнає вину були надані ним під час пригніченого психоемоційного стану та стресу, спричиненого протиправним звинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Окрім того, апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яке мотивоване тим, що вказана постанова була винесена без повідомлення належним чином ОСОБА_1 про час та місце слухання справи, тому останній був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП. Вказує, що копія постанови не була надіслана чи вручена ОСОБА_1 протягом строку, визначеного КУпАП, а отримано її за заявою захисника тільки 20 листопада 2024 року.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча про час і дату апеляційного розгляду був належним чином повідомлений. Захисник підтримав апеляційну скаргу та не заперечив проти здійснення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 , оскільки його права при цьому не будуть порушені, а тому апеляційний суд на підставі ч.6 ст.294 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу без участі ОСОБА_1 .
Мотиви Суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду є обґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_1 отримав повістку про виклик в Хотинський районний суд Чернівецької області.
Тому з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та права на захист шляхом надання можливості взяти участь у судовому засіданні і надати пояснення, клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог не дотримався.
Обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП, районний суд зіслався на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 , пояснення начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 , схему маршруту.
Однак, досліджуючи матеріали справи в апеляційному порядку, суд вважає наявні докази недостатніми для обґрунтування вини ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом».
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №151325 від 07.08.2024 року, ОСОБА_1 , 07.08.2024 року о 18:15 год., незаконно поза пунктом пропуску вчинив спробу перетину кордону з України в Молдову та був виявлений прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку н.п. Лівинці Дністровського району України - н.п. Медвеже Бричанського району Республіка Молдова, на відстані 10000 метрів до державного кордону на території Хотинської ОТГ, спільно з громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 р., тобто своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП (а.с.1).
Даним протоколом у вину ОСОБА_1 ставиться порушення ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».
Водночас, вказані норми містять загальні поняття та є бланкетними і відсилають до спеціальних норм - підзаконних нормативно-правових актів, що передбачають порядок перетинання державного кордону.
Однак, в протоколі формально вказано про порушення ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» та не зазначено, які саме положення порядку перетинання державного кордону порушено ОСОБА_1 і які конкретні дії ним вчинено в порушення цих статей.
Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що у вину ОСОБА_1 ставиться вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП, тобто спроби незаконного перетину державного кордону вчинена групою осіб.
Разом з тим, матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б підтверджували осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про яких вказано у протоколі, їх пояснення, документи чи будь-які інші відомості на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 разом із вказаними особами вчинили спробу незаконного перетину державного кордону.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 був виявлений прикордонним нарядом на відстані 10000м до державного кордону та додано схему щодо виникнення обстановки в районі п/зн 0037 Дністровського району Чернівецької області.
Будь-яких інших беззаперечних доказів, фото чи відео фіксації, які б підтверджували обстановку, вказану на схемі та факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 в такий спосіб, який ставиться йому у провину, в матеріалах справи не міститься.
З матеріалів справи встановлено, що особу ОСОБА_1 , було встановлено за паспортом громадянина України у застосунку ДІЯ, який він мав при собі.
Постановою КМУ від 07 грудня 2023 року № 1292, якою внесено зміни до постанови КМУ від 27 липня 1998 року №1147 « Про прикордонний режим» передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.
Таким чином, перебування ОСОБА_1 в контрольованому прикордонному районі з паспортом громадянина України не може свідчити про наявність в нього умислу на перетин державного кордону.
Апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній протокол особистого огляду особи, огляду речей та вилучення документів, що свідчить про те, що у ОСОБА_1 не вилучались жодні речі та документи, які б могли вказувати про намір перетину ним державного кордону.
У своїй постанові районний суд вказав, що вина ОСОБА_1 підтверджується, зокрема
поясненнями начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 .
За змістом цих пояснень, 07.08.2024 року о 18 год 15 хв. було виявлено на території Хотинської ОТГ на відстані 10000 м від державного кордону трьох громадян України - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які рухалися в бік державного кордону об'їзною дорогою на напрямку н.п. Лівенці, з метою подальшого незаконного перетинання державного кордону поза пунктом пропуску з території України на територію Молдови та не мали документів на право перетинання державного кордону.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження цих пояснень. Зокрема, відсутні відомості про осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх пояснення.
Окрім цього, у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 не підтверджував намір незаконного перетину кордону та його особу було встановлено за паспортом громадянина України, при цьому інших документів у нього виявлено не було, що свідчить про відсутність наміру на незаконний перетин кордону.
Апеляційний суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення як і вказані пояснення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечними доказами на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що органом, що склав протокол не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч.2 ст.204-1 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас, докази, наявні у матеріалах справи, не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом як належні і достатні та свідчити про вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Наведене вище у своїй сукупності дозволяє зробити висновок про формальний підхід до підготовки матеріалів справи при складенні протоколу про адміністративне правопорушення і спрощений підхід суду першої інстанції до розгляду справи та дослідження доказів, а тому доводи апеляційної скарги є слушними.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд дійшов переконання, що в матеріалах відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП. Інших належних і допустимих доказів у встановленому законом порядку уповноваженими особами не надано.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
На переконання апеляційного суду, районний суд прийшов до передчасного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не навівши достатніх доводів на обґрунтування свого рішення, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 294 КУпАП апеляційний суд,-
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Хотинського районного Чернівецької області від 04 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Боднарюка В.І. - задовольнити.
Постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду [підпис] В.Я. Марчак
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ В.Я. Марчак
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
12.12.2024 року
(дата засвідчення копії)