Справа № 638/1497/24 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/1561/24 Цвіра Д.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
26 листопада 2024 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,
Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,50 грн.
Не погодившись з вказаною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді змінити в частині накладення стягнення, виключивши стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Не оспорюючи обставини вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 зазначає, що погоджується з висновками судді та не заперечує проти них, однак вважає, що суддя некоректно оцінив його наступні пояснення.
Він подав через канцелярію суду пояснення в яких зазначав про те, що поліцейські зупинили його безпідставно, без будь-яких пояснень щодо причин такої зупинки.
Не дивлячись на допущені з боку поліцейських порушення, він визнає провину про керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Просить звернути увагу на обставини, які його характеризують, а саме: за порушення ПДР України до відповідальності він не притягався, працює на посаді фахівці з сервісних послуг на підприємстві «ВІП-Рент», його робота пов'язана з експлуатацією транспортних засобів та на його утриманні знаходиться малолітня дитина. Позбавлення його права курування транспортними засобами призведе до втрати роботи, та як наслідок, доходу на який він утримує родини.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вину у вчиненні правопорушенні визнав, пояснив, що обставини керування автомобілем виникли у зв'язку з проханням матері привезти заспокійливе, оскільки на той час у місті розпочалася ракетна небезпека, просив не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки це потягне за собою негативні наслідки, тим паче в умовах воєнного стану, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Визнаючи винним та притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП суддя виходив з того, що вчинене ним адміністративне правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, що підтверджено зібраними у справі доказами.
З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судовим розглядом встановлено, що 12 січня 2024 року о 23:07 год. в м. Харкові по вул. Тобольська, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено поліцейськими на місці зупинки водія ОСОБА_1 , за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820». За результатами огляду вміст алкоголю у видихаємому повітрі у водія становив - 1,32 %0 (проміле).
Проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, відеозапис з якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 643624 від 12 січня 2024 року за порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» ПДР України.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя надав належну правову оцінку.
Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням, апеляційний суд зазначає, що відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Апеляційний суд зазначає, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 поліцейськими зупинено відповідно до пункту 7 частини 1 Закону України «Про Національну поліцію», який передбачає, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого Постановою КМУ № 573 від 8 липня 2020 року (з подальшими змінами) на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Згідно наказу Харківської обласної військової адміністрації № 199-В від 22.05.2022 комендантська година у м. Харкові запроваджена з 23:00 до 05:00 з забороною перебування громадян на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень, а також рух транспортних засобів.
Про підстави керування транспортним засобом у комендантську годину, ОСОБА_1 поліцейським, не повідомив.
Щодо обставин, які могли спонукати ОСОБА_1 допустити вчинення правопорушення, та його щире каяття, прохання призначити покарання без позбавлення права керування транспортними засобами, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційним судом не враховуються.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо застосування адміністративного стягнення.
Отже, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено основне і додаткове стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2024 року в частині застосованого додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 25, 33, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна