Справа №629/4003/24 Головуючий 1 інстанції: Цендра Н.В.
Провадження №33/818/1496/24 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
11 грудня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Смірнової Н.А. на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 вересня 2024 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 22 червня 2024 року о 01-45 год. водій ОСОБА_1 в м.Лозова, по вул.Ломоносова, керував автомобілем ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» під відеофіксацію, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Смірнова Н.А. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також просить викликати в судове засідання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_4 транспортним засобом ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Водієм вказаного автомобіля була ОСОБА_2 , яка не мала водійського посвідчення, для уникнення відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка немає відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, було прийнято рішення пересісти ОСОБА_1 на водійське місце. Вказав, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про виклик свідків. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення.
Позиції учасників апеляційного провадження
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Смірнова Н.А., будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явилися. Захисник Смірнова Н.А. подала до Харківського апеляційного суду заяву про проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення без участі її та ОСОБА_1 , а тому апеляційний розгляд відбувся за їх відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання захисника Смірнової Н.А. про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки у суду є достатньо даних для їх аналізу.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №804390 від 22 червня 2024 року; результат тесту, проведеного за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6810», який складав 1,01 проміле; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння: почервоніння очей та запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння; дані відеозаписів з місця події від 22 червня 2024 року.
Доводи захисника Смірнової Н.А. про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_4 транспортним засобом ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , спростовуються наданими відеозаписами, якими чітко зафіксованорух транспортного засобу та його зупинка за кермом якого перебував ОСОБА_5 (відеозаписи Video 2024-06-25 at 12.25.59 (1), Video 2024-06-25 at 12.25.59).
Крім того, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_4 не заперечував факту керування ним транспортним засобом та не повідомляв про те, що пересів на водійське місце автомобіля замість ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги захисника про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, є безпідставними, оскільки винуватість ОСОБА_4 за ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом.
Змоменту вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_4 п.2.9а Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Смірнової Н.А. залишити без задоволення, а постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня