Рішення від 09.12.2024 по справі 752/12982/24

cправа № 752/12982/24

провадження №: 2/752/5697/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Поряд.Ок. Управління та експлуатація нерухомості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року позивач Дочірнє підприємство «Поряд.Ок. Управління та експлуатація нерухомості», в особі представника Верхогляда М.Л., звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 03.04.2019 та договору від 10.04.2019, укладеного з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дипломат Хол», він є виконавцем послуг у багатоквартирному будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом, на його прилеглій прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , власником гаража, машиномісце у підземному гаражі № НОМЕР_1 багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що відповідач рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку, та відповідно до умов договору не виконує, а відповідач не оплачує.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідач заборгованість у загальній сумі 2368,60 грн за період з 01.03.2023 по 30.04.2024, з яких: 50188,50 грн - заборгованість з оплати за додаткові житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_2 , машиномісце № НОМЕР_1 , 21.91.грн - інфляційне збільшення, 16,20 грн - 3% річних, судовий збір.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.06.2024 року відкрито провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Поряд.Ок. Управління та експлуатація нерухомості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.04.2019 протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дипломат Хол» № 9/19.03. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» визначено управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується також договором з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дипломат Хол» від 10.04.2019 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Згідно із вказаним договором виконавець зобов'язався надавати співвласникам послуги управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати Замовнику послуги з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору.

Протоколом №20/17.12 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 02.01.2021 та відповідно до п. 10 Договору від 10.04.2019, Додаткової угоди № 1 від 04.01.2021 до Договору (додається до заяви), кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території з управління багатоквартирним будинком, встановлено розміри тарифу на послуги з управління будинку (договірна ціна послуги).

З 04.01.2021 року ціна за додаткові житлові послуги квартири (житлові приміщення) - 5,49 грн/l м2, додаткові житлові послуги (підземний гараж) - 11,76 грн./l м2.

Зазначені рішення зборів щодо встановлення тарифів за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, комунальної послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води та вивезення сміття на момент розгляду справи є чинними і не скасовані у визначений законом спосіб.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.11.2021 року та Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 року у справі №910/7780/21 доведено правомірність та законність проведених загальних зборів та результатів голосування співвласників від 03.04.2019 та 02.01.2021 року, оформлених Договорів щодо надання житлово-комунальних та послуг управління ТОВ «ПОРЯД. ОК. УН» в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . Рішення не оскаржені в касаційному порядку та є такими, що набрали законної сили.

Змістом положень ч. 4. ст. 82 ЦПК України, вказано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач на підставі свідоцтва на право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 18.09.2008, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 384521280000 являється власником квартири АДРЕСА_2 загальною площею 67,30 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: САЕ 807780, виданий 30.10.2012, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 38567852 являється власником гаража, машиномісце у підземному гаражі № НОМЕР_1 загальною площею 14.10 кв.м. багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом від 17.06.2024 Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер довідки 383147409.

Відповідач рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку не виконує, внаслідок чого загальна сума його боргу за період з 01.03.2023 по 30.04.2024 по квартирі АДРЕСА_2 та машиномісцю у підземному гаражі № НОМЕР_1 житлового будинку АДРЕСА_1 складає 2368,00 грн. На спростування вказаного відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з п. 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об'єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об'єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

В силу положень ч. 1 ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У постанові Верховного Суду від 18.05.2020 у справі №176/456/17 та у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15 зазначено правовий висновок про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційне збільшення в розмірі 2042,50 грн. та 3% річних в розмірі 625,61 грн., нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг, суд відзначає наступне.

На спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов'язання.

Проте слід врахувати, що 24.02.2022 з 5-30 год. в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено воєнний стан.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: - нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; - припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, позовні вимоги в частині інфляційних втрат в розмірі 21,91 грн. та 3% річних в розмірі 16,20 грн., нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг, підлягають задоволенню, оскільки нараховані правильно з урахуванням вимог вищенаведеної постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206.

Щодо стягнення правничої допомоги з відповідача на користь позивача, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2. ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, ст. 136 ч. 4 ЦПК України, встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 136 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру таабо порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат, понесених на правничу допомогу позивач до суду надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 001015 адвоката Верхогляд М.Л.

Разом з цим, позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження отримання юридичних послуг, зокрема, не надано договору про надання правничої допомоги, відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню.

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн., у зв'язку з їх документальним підтвердженням.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Поряд.Ок. Управління та експлуатація нерухомості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» (ідентифікаційний код: 40248544, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 59) заборгованість у загальному розмірі 2368 (дві тисячі триста шістдесят вісім) грн 60 коп. за період з 01.03.2023 по 30.04.2024, з яких: 2330 (дві тисячі триста тридцять) грн 49 коп. - заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги, послуги з управління по утриманню квартири № 619, м/м № 339; 21 (двадцять одна) грн 91 коп. - інфляційне збільшення, 16 (шістнадцять) грн 20 коп. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» (ідентифікаційний код: 40248544, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 59) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.Ю. Мазур

Попередній документ
123709295
Наступний документ
123709297
Інформація про рішення:
№ рішення: 123709296
№ справи: 752/12982/24
Дата рішення: 09.12.2024
Дата публікації: 13.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (09.12.2024)
Дата надходження: 18.06.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
09.12.2024 00:00 Голосіївський районний суд міста Києва