Єдиний унікальний номер 719/687/24
Номер провадження 2/719/143/24
12 грудня 2024 року м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі:
головуючої судді Вербіцької М. В.,
з участю секретаря судового засідання Злої В. А.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представниця ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину,
09.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину,
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що віл шлюбу із відповідачем, який був зареєстрований 25.09.1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 703, у сторін є син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітня донька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не виконує свій обов'язок по утриманню неповнолітньої дочки. А тому позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі від усіх заробітків та доходів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення донькою повноліття.
Ухвалою судді Новодністровського міського суду Чернівецької області від 10.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
05.11.2024 після усунення позивачкою недоліків позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 03 грудня 2024 року на 11 год. 00 хв.
19.11.2024 через електронний кабінет до суду надійшла заява від представниці позивачки, ОСОБА_2 , у якій вона просила розглянути цивільну справу без участі позивачки та її представниці, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач у призначені час та дату у судове засідання не з'явився, однак 02.12.2024 подав заяву, у якій просив відкласти судове засідання, позаяк не може прибути у вказані час та дату у звязку з необхідністю прибути у ТЦК о місті Сокиряни о 08.30 03.12.2024.
Розгляд справи відкладено на 12.12.2024.
12.12.2024 у судове засідання позивачка та її представниця не з'явилися.
Відповідач у судовому засіданні пояснив, що він є особою з інвалідністю третьої групи, його місячний дохід складають пенсія по інвалідності та зрідка незначні підробітки. У той же час він проти задоволення позову не заперечив, повідомив, що не міг сплачувати кошти на утримання дочки, позаяк позивачка повністю ізолювалася від нього та ізолювала дітей, він, навіть за бажання, не має жодних даних про банківські рахунки позивачки чи дочки, щоби на них перераховувати грошові кошти.
Дослідивши та оцінивши докази по справі та проаналізувавши пояснення відповідача суд доходить такого висновку.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, виданого 25.09.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 703. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 25.09.1999 у відділі реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 703.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується належно засвідченою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26.02.2002 Відділом реєстрації актів громадянського стану індустріального районного управління юстиції м. Дніпропетровська, та неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується належно посвідченою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 30.09.2011 Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху 25.10.2024 позивачка надала суду копії закордонних паспортів - свого (серії НОМЕР_3 , виданий 11.04.2018 органом 1244) та малолітньої дочки - ОСОБА_7 (серії НОМЕР_4 , виданий 17.06.2021 органом 1213), які дозволяють установити ту обставину, що матір та дочка одночасно отримували візи до Чеської Республіки, зокрема, на періоди з 21.03.2023 до 31.03.2024, з 01.04.2024 до 31.03.2025, а у паспортах містяться також штампи про перетин кордону України матір'ю та дочкою 19.03.2022.
Вказаними доказами ОСОБА_1 доводить факт проживання дочки з нею.
Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Також Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов'язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач не виконує свій обов'язок по утриманню неповнолітньої дочки, внаслідок чого вона змушена звернутися до суду із цим позовом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що неповнолітня дочка сторін проживає разом з позивачкою, водночас, сторони не дійшли згоди з приводу розміру їх матеріального утримання відповідачем. У судовому засіданні відповідач підтвердив цю обставину та вказав, що знає точну адресу проживання позивачки та дітей у місті Празі, Чеська Республіка.
Суд доходить переконання, що доказів на спростування доводів позивачки відповідач суду не надав. Так само суду не доведено, що за станом здоров'я, чи у зв'язку з наявністю на утриманні інших осіб, чи з інших підстав відповідач не може сплачувати аліменти у розмірі, заявленому позивачем.
Судом установлено, що підстави для звільнення відповідача від обов'язку утримувати спільну з позивачем дитину, передбачених положеннями СК України, відсутні.
Суд зауважує, що стягнення аліментів має ціль найповніше захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти за можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.
Указане є підставою для стягнення з відповідача аліментів відповідно до рішення суду.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.
Аліменти - це кошти на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та інше.
Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 191 СК України урегламентовано, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, виходячи зі встановленого законом обов'язку обох батьків щодо утримання їх дітей, суд доходить висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2024 року і досягнення дитиною повноліття.
Суд уважає, що менший розмір аліментів не буде достатнім для належного виховання та утримання дитини, а також забезпечення їй належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
При цьому суд зауважує, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, позаяк позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з позовом про стягнення аліментів до суду, з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13,80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини від усіх заробітків та доходів платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.10.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , у дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 (двадцять) копійок.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах сплати платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 12.12.2024.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуюча суддя: Мар'яна ВЕРБІЦЬКА