Справа № 716/2099/24
10.12.2024 м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Шевчук Р.М.,
присяжних Кулінковича С.В , Лунгул Л.Ю.
за участі секретаря судових засідань Шпаковської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання особи недієздатною та призначення опікуна недієздатній особі,
Заявниця звернулася до суду з заявою про визнання особи недієздатною та призначення опікуна сину - ОСОБА_3 , в якій зазначала, що він хворіє на психічну хворобу з 1981 року, є інвалідом ІІ групи, з діагнозом: шизофренія параноїдальна; хронічне захворювання у формі біполярного афективного розладу, поточний епізод змішаний.
Вказувала, що внаслідок хронічного психічного захворювання син не завжди розуміє обставини, що відбуваються навколо нього, не може дати оцінку своїм діям чи діям оточуючих, дезорієнтований в часі та власній особі, за своїм психічним станом не здатний правильно сприймати, запам'ятовувати та відтворювати факти. До самообслуговування не здатний. Потребує стороннього нагляду. Тому вона змушена звернутися до суду із завою про визнання сина недієздатним.
Вказувала, що вона є особою похилого віку і за станом свого здоров'я не в змозі піклуватися про сина, а в цьому їй протягом двох років допомогає сусід ОСОБА_4 . Їі син добре сприймає ОСОБА_5 , слухається його, сприймає, довіряє, між ними склалися дружні стосунки.
Крім того, вказувала, що 12.07.2024 року вона склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_4 . Вона впевнена та вважає що єдиним кандидатом в опікуни є ОСОБА_4 , який виявив бажання бути ним, оскільки решта родичів (іі сестра та племінниця) - відмовилися.
Просила заяву задоволити, визнати недієздатним іі сина - ОСОБА_3 , встановити над ним опіку та призначити йому опікуна - ОСОБА_4 .
В судове засідання заявниця та її представник не з'явилися, надавши суду заяву з проханням провести розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - ОСОБА_3 , адвокат Мар'ян І.С., який залучений до участі в справі ухвалою суду, з метою захисту прав та законних інтересів гр. ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву, з якої вбачається, що він просить справу слухати у його відсутності, оскільки в цей день зайнятий в іншому судовому засіданні, заяву ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області не заперечував проти задоволення заяви, просив справу слухати у його відсутності, надавши про це суду заяву.
Заінтересована особа - ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням слухати справу у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням слухати справу у його відсутності, вирішення заяви залишив на розсуд суду.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, взявши до уваги заяви учасників судового розгляду, вважає, що заява обґрунтована та підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).
Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров?я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).
Судом встановлено, що до суду з заявою про визнання особи недієздатною звернулася ОСОБА_1 , яка є матір'ю ОСОБА_3 , якого вона просить визнати недієздатним.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає хронічним психічним захворюванням у формі біполярного афективного розладу, поточний епізод змішаний; не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що стверджено висновком судово-психіатричного експерта №1089 від 16.07.2024 року (а.с.16)
Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 відповідно до якого батьками ОСОБА_3 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ст.55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ст.58 ЦК України опіка встановлюється над фізичними особами визнаними судом недієздатними.
Згідно ч.1 ст.60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
За змістом частини першої, третьої статті 72 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах.
Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.
Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі, згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, суд доходить висновку, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).
Відповідно до статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник.
При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (п.3.1 Правил опіки та піклування).
Опікунами не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними, перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину (п.3.2 Правил).
Відповідно до ст.292 ЦК України малолітня, неповнолітня особа, а також фізична особа, яка визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена, має право на опіку та піклування.
Згідно довідки №499, виданої виконавчим комітетом Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, від 16 липня 2024 р., ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з ним проживають: дружина - ОСОБА_7 , син - ОСОБА_8 , син - ОСОБА_9 .
Як вбачається з відповіді на адвокатський запит, КНП «Заставнівська багатопрофільная лікарня від 15.07.2024 року за даними медичного огляду гр.. ОСОБА_4 під спостереженням у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ., під спостереженням лікаря - психіатра перебуває з 1986 року, з діагнозом: шизофренія параноїдальна.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого, наданої КНП «Міська поліклініка №1» Чернівецької міської ради, від 07.2024 року - гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є здоровим і може здійснювати догляд за хворими.
З характеристики мешканця с.Ржавинці Чернівецького району Чернівецької області - ОСОБА_4 , виданої виконавчим комітетом Юрковецької сільської ради №2236 від 16.07.2024 р. вбачається, що за час проживання в селі він зарекомендував себе з позитивної сторони. Працелюбний, товариський, тактовний та ввічливий (а.с.20)
Відповідно до довідки №9390 від 15.07.2024 р. виданої ГУНП в Чернівецькій області ЧРУП №3 (м.Заставна) вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель с.Ржавинці Чернівецького району Чернівецької області до кримінальної відповідальності не притягувався, в розшуку не перебуває та судимості не має.
Згідно довідки №9388 від 12.07.2024 р. виданої ГУНП в Чернівецькій області ЧРУП №3 (м.Заставна) вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель с.Ржавинці Чернівецького району Чернівецької області до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався.
Із заяв ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_3 є їхнім родичем (племінником та двоюрідним братом), він є інвалідом ІІ групи, знаходиться під спостереженням лікаря психіатра, хворіє з 1981 року. ОСОБА_3 потребує стороннього догляду. На даний час його мати - заявниця доглядає за ним, однак в силу віку та за станом свого здоров'я, їй одній після смерті чоловіка та старшого сина ОСОБА_12 , 1963 р.н., стало важко здійснювати за ним догляд. Протягом тривалого періоду часу допомогає в догляді сусід - ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_3 сприймає його, слухається його та вірить йому. Заявниця склала на ОСОБА_4 заповіт. Вони не мають можливості здійснювати догляд за психічно хворим ОСОБА_3 , а тому відмовляються від не заперечують, щоб такий догляд здійснював ОСОБА_4 .
Враховуючи, що ОСОБА_3 згідно з висновком судово-психіатричного експерта позбавлений здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд уважає за необхідне визнати його недієздатним.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Статтею 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Крім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров'я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна ( піклувальника).
Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров'я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.
Враховуючи зазначене, суд, дослідивши матеріали справи встановив відсутність у матеріалах справи подання та/або висновок органу опіки та піклування з приводу призначення заявника опікуном, а отже, відсутність цього подання унеможливлює вирішення судом вказаного питання, так як саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи виконувати обов'язки піклувальника чи опікуна.
Отже, судом встановлена відсутність у матеріалах справи подання та/або висновку органу опіки та піклування з приводу призначення опікуна, що є обов'язковим.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. Отже, зі змісту норм ЦК України та ЦПК України також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому, саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно може виконувати обов'язки опікуна для особи, визнаної недієздатною.
Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку, переслідує, перш за все, найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена можливості самостійно здійснювати свої права у суспільстві.
Із висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітету Юрковецької сільської ради від 12.08.2024 року за №23 про доцільність призначення опікуна ОСОБА_3 вбачається наступне. ОСОБА_3 , 1967 року народження потребує стороннього догляду не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, з метою забезпечення особистих немайнових прав та інтересів ОСОБА_3 , а також для піклування та створення їй необхідних побутових умов, Орган опіки вважає за доцільне призначити опікуном її сина - ОСОБА_4 .
У даній справі подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_4 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 містить належну мотивації, а також є обґрунтоване з посиланням на наявні докази щодо можливості його бути опікуном та з визначенням конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, також містить посилання на можливість заявника бути опікуном та відсутність заперечень проти цього з боку інших родичів: тітки - ОСОБА_10 , двоюрідної сестри - ОСОБА_11 .
Враховуючи те, що ОСОБА_4 , виявив бажання та має змогу здійснювати опіку, інші особи, які здатні бути опікунами ОСОБА_3 , відмовилися здійснювати опіку, а положення ст. 63 ЦК України дають суду можливість не обмежуватися вибором опікуна лише з кола родичів, суд вважає за можливе призначити його опікуном, що буде відповідати інтересам недієздатної особи.
З урахуванням зазначеного та виходячи із інтересів недієздатної особи, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити та призначити ОСОБА_4 , опікуном недієздатного ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 55, 58, 60, 62, 63 ЦК України, ст.5, 89, 247, 259, 264, 265, 300, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання особи недієздатною та призначення опікуна недієздатній особі задовольнити.
Встановити над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опіку і призначити його опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Шевчук Р.М.