Справа № 715/2299/24
Провадження № 2/715/552/24
ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2024 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.
секретар судового засідання Затолошна Р.В.
учасник процесу:
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
представник третьої особи Яворенко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Тарашанська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вони із відповідачем ОСОБА_3 є батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує на те, що відповідач ухиляється від виховання дитини, не дбає про її матеріальне забезпечення, зовсім не цікавиться її життям, не піклується про її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Просить суд ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно їх неповнолітньої дитини.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, при цьому посилалася на те, що відповідач зовсім не цікавиться життям дитини, аліменти не сплачує, не спілкується з дитиною взагалі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Представник третьої особи Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Яворенко М.М. в судовому засіданні просила суд позовні вимоги задовольнити, при цьому вказувала, що питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 було предметом розгляду на засіданні Органу опіки та піклування, вони намагалися поспілкуватися з останнім, однак, по телефону відповідач не мав бажання з ними розмовляти, вказав, що це не їх справа. Пояснила, що на підставі зібраних ними документів вони прийшли до висновку про доцільність позбавлення його батьківських прав, оскільки останній ухиляється від виховання дитини.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно з ч.3, ч.4 ст.155 Сімейного Кодексу України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається одинакові відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі є батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11.03.2022 року відповідача ОСОБА_3 визнано батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує дитину ОСОБА_4 . При цьому відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не цікавиться життям, здоров'ям, вихованням, навчанням та матеріальним забезпеченням дитини, не піклується про її фізичний, духовний і моральний розвиток, тобто не дбає про підготовку дитини до самостійного свідомого життя та праці в суспільстві, не сприяє розвитку її особистості та природних здібностей, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Крім того, встановлено, що заборгованість відповідача зі сплати аліментів на утримання дитини станом на квітень 2024 року становить 42 000 тисяч гривень, що підтверджується розрахунком Глибоцького ВДВС по заборгованості ВП № 69778071.
Відповідно до рішення № 47 виконавчого комітету Тарашанської сільської ради, Чернівецького району Чернівецької області від 10.06.2024 року та висновку Органу опіки та піклування, доцільно позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній ухиляється від виховання та утримання дитини.
Крім того, в судовому засіданні дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснила, що свого батька вона не знає взагалі, ніколи з ним не бачилася та не спілкувалася з ним, бажання з ним спілкуватися вона не має, так як його не знає.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до її життя, внутрішнього світу, не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення його батьківських прав є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13,19,76-81,89,259,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканки с. Поляна, Чернівецького району Чернівецької області 1 211,20 гривень у відшкодування сплаченого нею судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: