Справа № 713/4196/24
Провадження №2/713/746/24
іменем України
11.12.2024 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибича І. А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вижницької міської ради, Чернівецької області, про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка ОСОБА_1 , звернулась в суд із позовною заявою про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідача Вижницької міської ради, Чернівецької області.
Просить встановити факт, родинних відносин між ОСОБА_1 , та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , як брата та сестри та визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Яковлівка, Бахмутського району Донецької області, - три місяці, з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із 1/8 ідеальної частки квартири, яка розташована в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 був її рідним братом по матері, батьки у них різні, однак через розбіжності в написанні прізвища їхньої матері в свідоцтвах про народження, а саме: в ї свідоцтві про народження матір вказана ОСОБА_3 , а в свідоцтві про народження ОСОБА_2 , матір вказана - ОСОБА_4 . В зв'язку з чим необхідно встановити факт родинних відносин між ними, як брата та сестри.
З метою оформлення спадкових прав після смерті брата, звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Мицкан Ж.І. із заявою на предмет видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається із 1/8 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , надавши необхідні документи. Однак приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу Мицкан Ж.І. своєю постановою №163/02-31 від 29.08.2024 року «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії», відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається із 1/8 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , у зв'язку з тим, що нею не було подано до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та вважається такою, що не прийняла спадщину.
Після введення воєнного стану, у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, разом з сім'єю виїхала на постійне проживання за межі країни, а саме в Німеччину, поверталась тільки на похорон брата ОСОБА_2 , який загинув внаслідок танкового обстрілу позицій військовими формуваннями російської федерації, захищаючи Батьківщину.
25 листопада 2022 року виїхала за межі країни і по поверненні у серпні 2024 року відразу звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті брата.
Зазначила, що шестимісячний термін для прийняття спадщини пропустила, оскільки вважала, що на час дії воєнного стану строки для подачі заяви про прийняття спадщини зупинено та у зв'язку з виїздом за межі країни.
З урахуванням того, що строк для прийняття спадщини було нею пропущено через поважні, об'єктивні, непереборні та незалежні від неї обставини, просить визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В підготовче засідання позивачка та її представник ОСОБА_5 не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивачки, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
В підготовче засідання представник відповідача Вижницької міської ради не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника відповідача Вижницької міської ради надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнають, не заперечують щодо задоволення позову.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , повторно виданого 21 серпня 2024 року Вижницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із 1/8 ідеальної частки квартири, яка розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію прав №33029913 від 31.01.2012 року.
На підтвердження заявлених вимог про встановлення факту родинних відносин, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 був її рідним братом, позивачкою надано наступні докази:
Копію свідоцтва про народження позивачки Серія НОМЕР_2 , повторно виданого 01 квітня 2008 року з даних якого вбачається, що батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вказано ОСОБА_7 (батько) та ОСОБА_3 (мати).
Копію свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 від 23.05.2008 року з даних якого вбачається, що 26.10.2007 року ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_9 .
Копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України №00046738926 від 29.08.2024 року з даних якого вбачається, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_10 (батько) та ОСОБА_4 (мати).
Копію свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 , повторно виданого 21 серпня 2024 року з даних якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 .
Довідка Усть-Путильської сільської ради Підзахаричівського старостинського округу №397 від 08 жовтня 2024 року з даних якої вбачається, що згідно по господарської книги №1 за 1986-1990 роки, особовий рахунок № НОМЕР_5 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та згідно по господарської книги №3 за 1991-1993 роки, особовий рахунок № НОМЕР_6 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , являється однією і тою ж особою та була матір'ю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З довідки Усть-Путильської сільської ради Підзахаричівського старостинського округу №399 від 08.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним братом ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав без реєстрації по АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як брата та сестри, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Встановлення факту родинних відносин необхідно позивачці для оформлення спадкових прав.
Позивачка звертаючись з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилається на те, що після введення воєнного стану, у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, разом з сім'єю виїхала на постійне проживання за межі країни, а саме в Німеччину, поверталась тільки на похорон брата ОСОБА_2 , який загинув внаслідок танкового обстрілу позицій військовими формуваннями російської федерації, захищаючи Батьківщину. 25 листопада 2022 року виїхала за межі країни і по поверненні у серпні 2024 року відразу звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті брата.
Зазначила, що шестимісячний термін для прийняття спадщини пропустила, оскільки вважала, що на час дії воєнного стану строки для подачі заяви про прийняття спадщини зупинено та у зв'язку з виїздом за межі країни.
На підтвердження заявлених вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивачкою надано наступні докази:
Копія сповіщення про смерть (загибель) №7/1785 від 08.11.2022 року з даних якого вбачається, що ОСОБА_2 загинув внаслідок танкового обстрілу позицій військовими формуваннями російської федерації, отримавши поранення не сумісні з життям. Загибель, пов'язана із захистом Батьківщини
Копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 в якому містяться відмітки про в'їзд та виїзд за межі країни у зазначений позивачкою період.
Копію витягу про державну реєстрацію прав №33029777 від 31.01.2012 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_1 є власником 1/8 ідеальної частки квартири, яка розташована в АДРЕСА_1
Копію постанови приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Мицкан Ж.І. №163/02-31 від 29.08.2024 року «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії» з даних якої вбачається, що приватний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається із 1/8 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , у зв'язку з тим, що нею не було подано до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та вважається такою, що не прийняла спадщину.
При зверненні з даним позовом до суду позивачка посилається на загальні вимоги закону щодо порядку визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ( частина третя статті 46 цього кодексу).
Отже, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2020 у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Позивачка, як на підставу пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини, посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 06 березня 2022 року) якою передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України» «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 06 березня 2022 року) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану.
Відповідно до змін внесених 28 квітня 2022 року Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття продовжено зупиненим на час дії воєнного стану.
29 червня 2022 року внесено нові зміни постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», згідно з якими з 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану.
Так, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 29 червня 2022 року) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці.
Постановою Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 визначено, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28лютого 2022року №164«Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270,1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Надаючи оцінку наданим позивачкою та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам на підтвердження позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судом встановлено, що:
позивачка як спадкоємець за законом, на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживала, відповідно до вимог ст.1269 ч.1 ЦК України мала право в установлений ст.1270 ч.1 ЦК України шестимісячний строк з часу відкриття спадщини звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини;
позивачка подала до суду позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 зазначила, що пропустила строк для прийняття спадщини оскільки вважала, що на час дії воєнного стану строки для подачі заяви про прийняття спадщини зупинено.
З матеріалів спадкової справи №127/2024 року після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадковому майні немає.
Суд вважає об'єктивними, непереборними та суттєвими обставини, зазначені позивачкою, вважає за необхідне встановити додатковий строк позивачці ОСОБА_1 для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.
На підставі ст.ст.1270, 1272 ЦК України, керуючись п.24 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 258-265, 315, 354 ЦПК України, Суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт, родинних відносин між ОСОБА_1 , та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , як рідного брата та сестри.
Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Яковлівка, Бахмутського району Донецької області, - три місяці, з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 року народження, місце проживання АДРЕСА_3 .
Відповідач: Вижницька міська рада, Чернівецької області, (ідентифікаційний код юридичної особи: 04062096), місцезнаходження юридичної особи: 59200, м.Вижниця вул.Українська, 34, Чернівецької області.
Суддя Іван КИБИЧ