Справа № 713/4065/24
Провадження №1-кп/713/196/24
Вирок
Іменем України
12.12.2024 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вижниця обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024263060000081 від 22.04.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньою освітою, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, раніше судимого вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 20.06.2024 року за ст.263 ч.1 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном один рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, з участю сторін кримінального провадження: обвинувачення - прокурора Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,-
ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, а саме: 15.05.2023 року постановою судді Вижницького районного суду та 16.02.2024 року постановою судді Вижницькою районного суду, за вчинення домашнього насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_5 , на шлях виправлення не став та вчинив умисний злочин, пов'язаний із домашнім насильством за наступних обставин.
ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на вчинення фізичного та психологічного насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу своєї гідності, а також в порушення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», протягом тривалого часу, систематично, неодноразово, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи настання таких, з метою приниження своєї колишньої дружини ОСОБА_5 та завдання їй фізичних страждань внаслідок нанесення тілесних ушкоджень, з особистих мотивів, вчиняв довготривале домашнє насильство щодо потерпілої ОСОБА_5 , яке виражалося у вчиненні систематичних сварок, погроз застосування фізичного насильства та психологічного насильства та застосуванні фізичного насильства, що завдало шкоду фізичному та психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_5
21.04.2024 року біля 22-00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме в дворі вказаного господарства, в присутності неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в черговий раз вчинив із колишньою дружиною ОСОБА_5 словесну суперечку, в ході якої виражався в сторону останньої нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою, а також з метою завдання потерпілій фізичних страждань та спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_5 один удар кулаком в обличчя, після чого шарпав її за верхній одяг та утримуючи за куртку тягнув потерпілу по землі, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_5 було завдано психологічних страждань та шкоду психологічному здоров'ю, а також спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців у зовнішнього кута правого ока та передній поверхні у верхній третині правої гомілки, які відповідно до висновку судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, а саме, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного насильства, психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав у повному об'ємі, підтвердив обставини викладенні в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність у зв'язку з виїздом за кордон, з ОСОБА_3 примирилась, претензій не має, просить суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, його вина також доведена і підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, при призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно вимог п.6 ч.1 ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що обвинувачений повністю визнав свою вину, потерпіла не має до обвинуваченого претензій, просить суворо не карати, з урахуванням його особи, які пом'якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а також вимоги ст.50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі.
Оскільки обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України 21.04.2024 року, тобто до ухвалення вироку Вижницького районного суду Чернівецької області від 20.06.2024 року, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання за правилами ст.70 ч.4 КК України, та звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановлення іспитового строку, передбаченого ст.75 КК України, з покладанням на нього обов'язків передбачених ст.76 ч.1 п.п.1, 2, ч.3 п.2 КК України.
Також, одночасно з призначенням покарання, відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, з урахуванням обставин вчинення обвинуваченим домашнього насильства відносно колишньої дружини, що містить ознаки систематичності, суд вважає за необхідне застосувати в інтересах потерпілої до обвинуваченого обмежувальний захід, що застосовується до осіб, які вчинили домашнє насильство, а саме: у вигляді направлення ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників.
Таке визначене покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід не застосовувався.
Керуючись ст.ст.349, 368, 369-371, 374, 376 КПК України, Суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 20.06.2024 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 ст.76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на засудженого судом обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у вигляді направлення його для проходження програми для кривдників строком на 1 місяць.
Вирок може бути оскаржений в Чернівецький апеляційний суд через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, направити потерпілій.
Суддя ОСОБА_8