Справа №705/3864/24
6/705/129/24 УХВАЛА
09 грудня 2024 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Остропольської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника Державної казначейської служби України Яроша Сергія Васильовича про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення,
Представник Державної казначейської служби України Ярош С.В. звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення та просив: змінити спосіб і порядок виконання рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.10.2024 у справі № 705/3864/24 шляхом стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 1 000,00 (одну тисячу) гривень моральної шкоди, про що постановити відповідну ухвалу.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.10.2024 у справі № 705/3864/24 позов ОСОБА_1 , що поданий його представником Банаром Валерієм Васильовичем, до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, через Казначейство на користь Позивача - 1 000,00 грн моральної шкоди.
Зазначене судове рішення учасниками справи не оскаржувалось та набуло законної сили 15.11.2024. Представник Казначейства, ознайомившись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає за необхідне звернутись до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.10.2024. Нормами процесуального законодавства не передбачено зазначення у резолютивній частині відомостей про шлях списання коштів, вид рахунку з якого буде проведено відповідне безспірне списання коштів, суб'єкт виконання судового рішення - Казначейство вважає, що належним способом виконання судових рішень у цій справі є стягнення на користь Позивача з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України визначеної судом суми моральної шкоди.
У судове засідання представник заявника не з'явився, 05.12.2024 у системі «Електронний суд» сформував заяву про розгляд справи без участі представника. Заяву підтримує та просить її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату і час розгляду повідомлялись своєчасно і належним чином, причини неявки суду не відомі.
На підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути заяву у відсутність сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється.
Вивчивши матеріали заяви, суд установив таке та дійшов такого висновку.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.10.2024 позов ОСОБА_1 , що поданий представником позивача Банаром В.В., до Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди. Судовий збір віднесено за рахунок держави.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон) у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): І) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
Відповідно до статті 4 цього Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 етапі 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення (пункт 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду, від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16).
Положення про єдиний казначейський рахунок, що затверджено наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за № 594/6882 (далі - Положення), регламентує функціонування єдиного казначейського рахунку - основного рахунку держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів через систему електронних платежів Національного банку України.
Відповідно до Положення єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП).
ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Це сукупність відкритих в органах Казначейства рахунків, а саме: бюджетні рахунки для зарахування надходжень бюджетів, передбачених законодавством; бюджетні рахунки для операцій клієнтів з бюджетними коштами; рахунки для обліку операцій з фінансування бюджетів та інші бюджетні рахунки; рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; рахунки інших клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів, але відповідно до вимог законодавства обслуговуються органами Державного казначейства України.
Тобто, списання коштів здійснюється з відповідних рахунків, відкритих для певної мети і лише після встановлення у законі про Державний бюджет України відповідних бюджетних призначень.
У постановах Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі № 199/6713/14- ц, від 11.08.2021 у справі № 352/2255/19, від 18.08.2021 у справі № 591/6891/18, 3 від 18.08.2021 у справі № 200/8310/18, від 08.09.2021 у справі № 751/7182/19 викладено таку позицію Верховного Суду: «Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги та дійшли помилкового висновку про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди безпосередньо з Казначейства шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку. За таких обставин резолютивна частина рішення підлягає зміні в частині стягнення коштів не з Казначейства, а з Державного бюджету України».
У силу приписів статті 19 Конституції України у системному зв'язку з нормами пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» Казначейство є лише органом виконання окремих категорій судових рішень.
Пунктом 35 Порядку передбачено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема: шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок (пункт 38 Порядку).
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, їх посадовими та службовими особами на всій території України.
Згідно зі ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, за заявою стягувача чи виконавця встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті підставою для зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З наведеної норми закону вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст. 16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.
Запропонована у заяві зміна способу виконання рішення суду не обмежує права та можливості стягувача на отримання коштів за виконавчим листом у справі № 705/3864/24, а навпаки спрямована на забезпечення належного виконання вищевказаного судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що заяву належить задовольнити..
Керуючись ст.ст.258,260,435 ЦПК України, суд
Заяву представника Державної казначейської служби України Яроша Сергія Васильовича про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.10.2024 у справі № 705/3864/24 шляхом стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 000,00 (однієї тисячі) гривень моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя О.І.Єщенко