20 грудня 2007 р.
№ 6/97-8/172
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Удовиченка О.С.
суддів:
Мамонтової О.М.
Хандуріна М.І.
розглянувши
касаційні скарги
1. ТОВ “Приват-Сток-Сервіс»
2. колишнього працівника Косянчук Н.М.
3. колишнього працівника Косянчук В.С.
на постанову
господарського суду Львівської області від 31.07.2007р.
у справі
6/97-8/172 господарського суду Львівської області
за заявою
до
ТОВ “Континіум Траст Компані»
ЗАТ “Львівський центральний універмаг»
про
ліквідатор
банкрутство
Онушканич О.В.
в судовому засіданні взяли участь представники :
ліквідатор
Онушканич О.В.
ТОВ “Континіум Траст Компані»
Лазор А.О.
Косянчук Н.М., Косянчук В.С.
Кацова Т.П.
ТОВ “Приват-Сток-Сервіс»
Малишев Б.В.
Постановою господарського суду Львівської області від 31.07.2007р. (суддя Гутьєва В.В.) ЗАТ “Львівський центральний універмаг» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Онушканич О.В., зобов'язано ліквідатора виконати вимоги цієї постанови.
ТОВ “Приват-Сток-Сервіс», Косянчук Н.М., Косянчук В.С. звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять постанову господарського суду Львівської області від 31.07.2007р. скасувати, справу направити на новий розгляд.
В обґрунтування касаційної скарги ТОВ “Приват-Сток-Сервіс» посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином усі обставини справи, неналежно оцінив роботу арбітражного керуючого, не врахував наявність у боржника нерухомого майна, а також при винесенні постанови було порушено норми матеріального права, зокрема: ч.2 ст.17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Колишні працівники Косянчук Н.М. та Косянчук В.С. обґрунтовують свої касаційні скарги тим, що на момент винесення постанови про визнання боржника банкрутом, ЗАТ “Львівський центральний універмаг» не виплатило їм компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 1998р. по 2002р., тому заявники вважають, що оскаржувана постанова винесена передчасно. Крім того, заявники зазначають, що судом не враховані всі обставини справи, неправильно застосовано законодавство з питань банкрутства, зокрема. ч.2 ст.17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закону), винесено постанову без залучення осіб, прав та обов'язків яких оскаржувана постанова стосується.
В судовому засіданні 18 грудня 2007 року було оголошено перерву на 20 грудня 2007року.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Провадження у справі про банкрутство ЗАТ “Львівський центральний універмаг» порушено ухвалою господарського суду Львівської області від 22.06.2006 р.
10.11.2006р. введено процедуру санації ЗАТ “Львівський центральний універмаг» та призначено керуючим санацією Онушканича Я.В.
З матеріалів справи вбачається, що керуючий санацією подавав на розгляд комітету кредиторів заяву та пропозиції потенційного інвестора ПП Макара В.Р., проте комітет кредиторів відхилив кандидатуру інвестора відповідно до ч.2 ст.17 Закону. (Протокол комітету кредиторів № 8 від 26.07.2007р.)
Судом першої інстанції встановлено, що комітет кредиторів, посилаючись на ч.5 ст.18 Закону прийняв рішення відхилити план санації ЗАТ “Львівський центральний універмаг», зобов'язати керуючого санацією ЗАТ “Львівський центральний універмаг» арбітражного керуючого Онушканича Я.В. звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання ЗАТ “Львівський центральний універмаг» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ЗАТ “Львівський центральний універмаг» арбітражного керуючого Онушканича Я.В. (Протокол № 9 засідання комітету кредиторів ЗАТ “Львівський центральний універмаг»).
З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2007р. до суду першої інстанції надійшло клопотання керуючого санацією Онушканича Я.В. про визнання ЗАТ “Львівський центральний універмаг» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення його ліквідатором боржника. (а.с. 1-32 том 8).
Судом першої інстанції, на підставі поданих до клопотання матеріалів, встановлено факт неспроможності ЗАТ “Львівський центральний універмаг» через недостатність задовольнити вимоги кредиторів.
Відповідно до ч.6 ст. 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію в господарський суд не буде подано плану санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.11.2006 року у справі № 6/97-8/172 введено процедуру санації ЗАТ “Львівський центральний універмаг», шестимісячний термін, визначений Законом, сплив.
Таким чином, судом першої інстанції відповідно до вимог чинного законодавства було винесено постанову про визнання боржника банкрутом.
Доводи ТОВ “Приват-Сток-Сервіс», як акціонера боржника щодо незалучення його судом першої інстанції до розгляду справи про банкрутство, не приймаються колегією суддів виходячи з наступного.
Відповідно до ст.5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно зі ст.1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є: кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Окремий акціонер, який не має статусу жодної з осіб, перелічених у ст.1 Закону, не є учасником провадження у справі про банкрутство.
Щодо доводів Косянчук Н.М., Косянчук В.С. про невиплату їм компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 1998р. по 2002р. судова колегія зазначає наступне.
Ухвалою від 31.10.2006 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ “Львівський центральний універмаг».
Відповідно до п.6 ст.14 Закону до реєстру окремо включені вимоги щодо виплати заробітної плати згідно із заявами кредиторів та даними обліку боржника.
Згідно з приписами ст.17 та ст. 31 Закону, погашення вимог щодо виплати заробітної плати під час провадження у справі про банкрутство може бути здійснено як в процедурі санації боржника, так і в процедурі ліквідації банкрута.
Таким чином, введення процедури ліквідації не порушує охоронюваних прав та законних інтересів працівників банкрута.
Беручи до уваги вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційні скарги ТОВ “Приват-Сток-Сервіс», колишнього працівника Косянчук Н.М., колишнього працівника Косянчук В.С. залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Львівської області від 31.07.2007р. залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.М. Мамонтова
М.І. Хандурін