ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19191/24
провадження № 3/753/6729/24
"05" грудня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, працюючого збиральником виробів ТОВ "ДЖЕЙКЕЙ ЛЕНД ВІКЛЗ", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, (протокол серії ГП № 299190),
ОСОБА_1 , 27.09.2024 року о 22 год. 30 хв., вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї дружини - ОСОБА_2 , в ході якого ображав її нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , спільних дітей у них немає, однак разом з ними проживає її син від першого шлюбу - ОСОБА_3 . Зазначила, що останнім часом чоловік приходить додому напідпитку або ж вживає алкоголь вдома, регулярно чинить насильство відносно неї та її сина, виганяє з дому, оскільки вважає, що квартира належить виключно йому на праві власності. Безпосереднього щодо подій, які мали місце 27.09.2024, пояснила, що прийшла втомлена з роботи та лягла відпочивати, чоловіка вдома не було. Однак, коли ОСОБА_1 прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння, то увімкнув світло у спальній де вона відпочивала, потім під час діалогу почав обзивати її нецензурними словами, а в ліжку штовхав та штурхав ногами та руками. Оскільки вона довгий час живе в тяжкому психологічному напруженні через відповідні дії чоловіка, вимушена була викликати поліцію, не витримавши чергового психологічного насилля.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Ружицький О.М. наголошував на наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та відповідно на притягненні останнього до відповідальності, передбаченої санкцією вказаної статті.
ОСОБА_1 в свою чергу пояснив, що він прийшов додому після роботи та увімкнув світло, щоб роздягнутись. Не заперечував, що був випивший, але в цілком адекватному стані. Дружина почала суперечку щодо світла. Повідомив, що образи в бік дружини від нього звучали, але виключно у відповідь на образи ОСОБА_2 . Зазначив, що в своїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2КУпАП, не вбачає, оскільки у разі наявності в сім'ї домашнього насильства, на його думку, мають бути належні докази, побої тощо.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Циба Д.М. заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. Клопотання обґрунтував тим, що відсутні достатні підтвердження наявності у ОСОБА_1 умислу на застосування домашнього насильства відносно дружини у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а такожвідсутні фактичні дані, які б дозволили розрізнити особисту неприязнь і вияв зневаги у побутовій ситуації, причина чого криється у відсутності порозуміння у питанні користування майном, від прояву саме домашнього насильства та фактичні дані, які б дозволили визначити достеменно статус кривдника та потерпілої. Також зазначив, що доказів вчинення насильства в сім'ї ОСОБА_1 та наявності наслідків для потерпілій у виді завдання чи можливості завдання шкоди її фізичному чи психічному здоров'ю матеріали справи не містять.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_4 , адвоката Циби Д.М., вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча би однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Так, положеннями статті 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, тобто вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вчинення психологічного насильства є діями чи бездіяльністю умисного характеру, які спрямовані викликати у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдати шкоди психічному здоров'ю особи.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою на її адресу та штурхав її, що не заперечувалося самим ОСОБА_1 . Однак, на думку останнього у вищевказані дії не являються домашнім насильством.
Крім того, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджується доказами, наявними в матеріалах справ, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 ; термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 433433, форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, де поліцейським уповноваженого підрозділу поліії визначено високий рівень небезпеки.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу, в максимальних межах встановлених санкцією частини статті.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя