Справа № 175/4143/24
Провадження № 1-кп/175/222/24
2024 рік
11 грудня 2024 року смт Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю захисника: адвоката ОСОБА_4
за участю обвинуваченої: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023052390001632 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Краматорська Донецької області, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченої був застосований запобіжний захід у виді утримання під вартою, дія якого під час судового провадження була продовжена, але цей строк спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченої під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 щодо заявленого прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченої під вартою заперечував, посилаючись на те, що відсутні будь-які передбачені законом ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченої такого запобіжного заходу як утримання під вартою, а тому необхідно змінити цей запобіжний захід на інший більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту. У разі, якщо суд прийде до висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, просив додатково визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов'язків, у визначеному законом мінімальному розмірі. Обвинувачена підтримала думку свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про можливість продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Судом встановлено, що 20 грудня 2024 року спливає строк тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують утримання обвинуваченої під вартою.
Крім того, суд враховує, що обвинувачена обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, вона міцних соціальних зв'язків не має, не працює, офіційне джерело її доходів невідоме. До того ж, обвинуваченій відома адреса проживання свідка в цьому кримінальному провадженні, який є її знайомим, а на цей час вказана особа судом ще не допитана. Також суд враховує й ті обставини, що обвинувачена обвинувачується у скоєнні злочину, який був скоєний у період іспитового строку, а злочинна діяльність була припинена лише після обрання обвинуваченій відповідного запобіжного заходу. Тому суд вважає, що запобіжний захід у виді утримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченої, характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченої від суду, незаконному впливу обвинуваченої на свідка в цьому кримінальному провадженні, вчинення нею іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, ризики чого є реальними та дійсними. А обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченої в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченій запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.
При цьому суд зауважує, що згідно з положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави. Так, суд враховує, що ухвалою слідчого судді до обвинуваченої ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ним передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 151400 гривень 00 копійок. Разом із цим, приписами ч. 4 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків та не може бути завідомо не помірним для неї. При оцінці майнового стану обвинуваченої суд враховує, що відсутні докази отримання нею значного доходу, будь-які інші відомості про наявність у її власності цінного майна чи інших активів так само відсутні. Також суд враховує стадію перебігу судового розгляду цього кримінального провадження, в якому свідки судом ще не допитані, проте ризик незаконного впливу обвинуваченої на яких може бути повністю усунений покладенням на обвинувачену відповідного обов'язку утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні, та процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 .. Тому суд вважає, що наразі можливо зменшити раніше визначений розмір застави і визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 121120 гривень 00 копійок, а також покласти на обвинувачену такі, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного щодо обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, із одночасним визначенням розміру застави та покладення на обвинуваченого передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 08 лютого 2025 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 121120 гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, а обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_5 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: