11 грудня 2024 року
м. Київ
справа №280/2810/24
адміністративне провадження №К/990/45405/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., розглянувши клопотання Запорізької обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №280/2810/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023 в частині встановлення та виплати ОСОБА_1 заробітної плати з 5 березня 2024 року у загальній сумі 67 200,0 (шістдесят сім тисяч двісті) грн, яка складається з окладу прокурора обласної прокуратури в сумі 48 000,0 (сорок вісім тисяч) грн. та щомісячної надбавки за вислугу років у сумі 19 200,0 (дев'ятнадцять тисяч двісті) грн.;
- зобов'язати Запорізьку обласну прокуратуру встановити та виплачувати ОСОБА_1 з 5 березня 2024 року заробітну плату у загальній сумі у загальній сумі 67 200,0 (шістдесят сім тисяч двісті) грн., яка складається з окладу прокурора обласної прокуратури в сумі 48 000,0 (сорок вісім тисяч) грн. та щомісячної надбавки за вислугу років у сумі 19 200,0 (дев'ятнадцять тисяч двісті) грн., а також інші виплати, передбачені Розділом IX Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2024 року, позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023 в частині не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 заробітної плати розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» без урахування (окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області та щомісячної надбавки за вислугу років) та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України «Про прокуратуру» за період з 5 березня 2024 року до 22 травня 2024 року.
Зобов'язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі заробітну плату розраховану відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області та щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України «Про прокуратуру» за період з 5 березня 2024 року до 22 травня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засоби поштового зв'язку 21 листопада 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження.
Разом з касаційної скаргою Запорізькою обласною прокуратурою заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №280/2810/24 до закінчення розгляду справи у Верховному Суді.
В обґрунтування клопотання скаржник зазначив, що у разі скасування або зміни судового рішення у даній справі повернути виплачені позивачу кошти на виконання оскаржуваного судового рішення, яке набрало законної сили, відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України буде неможливо.
За приписами пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частина друга статті 375 КАС України).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.
Враховуючи викладене, а також те, що скаржником наведено належні та обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2024 року, Суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання Запорізької обласної прокуратури про зупинення виконання оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 340, 375, 359 КАС України, Суд,
1. Задовольнити клопотання Запорізької обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2024 року.
2. Зупинити виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2024 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
...........................
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду