11 грудня 2024 року
м. Київ
справа №420/23384/24
адміністративне провадження №К/990/43123/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року
у справі №420/23384/24
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України
третя особа - Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону
про визнання протиправною та скасування постанови,-
24 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - постанову Відділу про закінчення виконавчого провадження (ВП НОМЕР_1) від 19 червня 2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність Відділу щодо примусового виконання у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, у справі №420/15636/23, у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом, тобто невжиття заходів до нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі місячного грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2018 року, всього в розмірі 643156,39 грн.;
- зобов'язати Відділ вчинити певні дії, передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", до примусового виконання у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №420/15636/23, у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом, тобто вжити заходів до нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі місячного грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2018 року, всього в розмірі 643156,39 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року скасовано в частині відмови у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування індивідуального акту - постанови про закінчення виконавчого провадження (ВП НОМЕР_1) від 19 червня 2024 року та ухвалено у відповідній частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. від 19 червня 2024 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року залишено без змін.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд ухвалою від 19 листопада 2024 року відмовив Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу залишив без руху надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву, до якого додано платіжну інструкцію, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі, а тому касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі з приводу дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, що регулюється статтею 287 КАС України.
За правилами частини 3 статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Скаржник зазначає, що висновки Верховного Суду в цій справі матимуть фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Проаналізувавши ухвалені у цій справі судові рішення та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою для забезпечення єдності правозастосовної практики.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, в частині обґрунтованості винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження за рішенням, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, викладених у постановах Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 500/5334/23 та від 25 червня 2020 року у справі № 810/2517/17 про те, що незгода позивача з результатами виконання рішення суду не може слугувати підставою для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження у разі якщо відповідне зобов'язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду (питання застосування положень пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», які порушено судом апеляційної інстанції).
Зокрема, як вказує скаржник, під час розгляду справи № 420/23384/24 суд апеляційної інстанції усупереч статті 7, частин 1, 2 статті 242 КАС України, посилаючись на пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», застосував його інакше (не так, в іншій спосіб витлумачивши), ніж це зробив Верховний Суд у справах № 500/5334/23 та № 810/2517/17, де мали місце подібні правовідносини в частині обґрунтованості винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження за рішенням, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії.
Крім того вказує, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, в частині надання оцінки ефективності обраного позивачем способу захисту, викладених у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2018 року у справі № 263/15749/16- а, від 20 грудня 2018 року у справі № 524/3878/16-а, від 22 березня 2019 року у справі № 815/6832/15, від 01 жовтня 2019 року у справі № 826/3943/16, від 31 березня 2020 року у справі № 826/14837/16, від 15 червня 2021 року у справі № 200/12944/19-а, від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19, від 08 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21, від 15 травня 2023 року у справі № 380/25725/21, від 22 червня 2023 року у справі № 480/4288/21, від 27 вересня 2023 року у справі № 640/10671/22, від 19 жовтня 2023 року у справі № 380/5032/20 про те, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом (питання застосування положень статті 2 та частини 4 статті 242 КАС України, які порушено судом апеляційної інстанції).
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також посилання скаржника на порушеннями судами попередніх інстанцій норм процесуального права, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 340 КАС України ,-
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі №420/23384/24.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/23384/24.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду