справа № 380/23272/24
з питань скасування заходів забезпечення позову
10 грудня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого суді Москаля Р.М. розглянув заяву представника відповідача Штибель Н.М. про скасування заходів забезпечення позову, застосованих у адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення ГУ ДПС у Львівській області № 33566/6/13-01-24-11 від 04.11.2024 року про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; - зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області поновити з 01.10.2024 року реєстрацію у якості платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Ухвалою від 20.11.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом.
Ухвалою від 22.11.2024 задовольнив заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та зупинив дію оскарженого рішення до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №380/23272/24.
Представник відповідача на обґрунтування клопотання про скасування заходів забезпечення позову зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб. У кожному випадку суд повинен встановити, чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не можуть свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду. Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду про визнання протиправним спірного рішення № 33566/6/13-01-24-11 від 04.11.2024 року, щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Звертає увагу суду, що контролюючий орган при виключені з реєстру платника єдиного податку керувався прямою нормою, оскільки з набранням чинності 01.01.2022 Закону № 1089 платники єдиного податку - юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Посилання контролюючого органу на п. 291.5 ст.291 Податкового кодексу України доводить недопустимість використання спрощеної системи оподаткування Інтернет-провайдерам. Ухвала з питань вжиття заходів забезпечення позову від 22.11.2024 є неспівмірним втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, які фактично блокують його діяльність та потенційно можуть призвести до значних втрат з Державного бюджету України. Оскаржене рішення реалізоване, тому не може бути зупинено податковим органом після його виконання. Вважає, що ухвала від 22.11.2024 винесена передчасно.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, суд керується такими мотивами:
відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову від 22.11.2024 суд врахував, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся, обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності. Забезпечення позову в адміністративній справі застосовано з метою надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті з огляду на обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів спричинить більшу шкоду, аніж їх застосування.
Суд констатує, що фактично аргументи представника відповідача на підтвердження необхідності скасування заходів забезпечення позову зводяться до незгоди з ухвалою суду про вжиття заходів забезпечення позову від 22.11.2024. Проте такі аргументи є доречними у випадку подання апеляційної скарги на ухвалу суду про забезпечення позову, в якій слід викласти мотиви своєї незгоди з судовим рішенням. Водночас незгода сторони з ухвалою про забезпечення позову не є підставою для задоволення клопотання про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
Суд враховує, що представник відповідача у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову не наводить підстав та не додав до клопотання будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, що зумовлюють необхідність скасування заходів забезпечення. Окрім того, клопотання не містить посилання на те, що відпали або змінились обставини, які були підставою для постановлення судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.
Щодо аргументів відповідача про неможливість зупинення дії оскарженого рішення з огляду на його реалізацію тощо, то суд звертає увагу на те, що можливість зупинення дії рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи з дати його винесення до набрання законної сили рішенням визнав можливим, пропорційним та адекватним способом забезпечення позову Верховний Суд (постанова від 25.10.2023 у справі №160/11784/23).
Суд окремо звертає увагу на такий аргумент відповідача, як «контролюючий орган при виключені з реєстру платника єдиного податку керувався прямою нормою, оскільки з набранням чинності 01.01.2022 Закону № 1089 платники єдиного податку-юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності». По перше, не зрозуміло, як цей аргумент стосується фізичної особи - підприємця. По друге, позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування на підставі заяви від 04.08.2023, а відповідач не пояснює, чому прийняв рішення про реєстрацію позивача платником єдиного податку з тим самим видом діяльності після 01.01.2022. По третє, оцінюючи співмірність та адекватність застосованого способу забезпечення позову, суд враховує, що у випадку безпідставності позову саме ФОП ОСОБА_1 нестиме тягар наслідків, що полягатиме в нарахуванні йому контролюючим органом не лише податкових зобов'язань по податках та зборах на загальній системі оподаткування починаючи з 01.10.2024, а й штрафних (фінансових) санкцій/пені за їх несвоєчасну сплату за вечь час розгляду судом справи. Таким чином, публічний інтерес щодо сплати податків та зборів у встановлених законом розмірах та строки не постраждає від застосованого заходу забезпечення позову.
Підсумовуючи наведені мотиви суд дійшов висновку, що підстав для задоволення клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову немає.
Керуючись статтями 157, 241-246, 250, 294 КАС України, суд
відмовити у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 22.11.2024 у справі №380/23272/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали.
Суддя Москаль Р.М.