Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
Іменем України
20.11.2007
Справа №2-25/12946-2007
За позовом ТОВ «Укрнафтоекотехнології», м. Херсон, вул.. Московська, 9/7,
До відповідача Малого підприємства ТОВ «Феоніт», м. Керч, вул.. Будьонного, 33/17.
Про стягнення 20102,73 грн.
Суддя Копилова О.Ю.
Представники:
Від позивача - Карасьов І.О., предст., дов. пост.
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
ТОВ «Укрнафтоекотехнології» звернулось у господарський суд АРК із позовом до Малого підприємства ТОВ «Феоніт», у якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 17260,00 грн., пеню у розмірі 1463,08 грн., індекс інфляції у сумі 880,26 грн., 3% річних у сумі 499,39 грн., а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано належним чином зобов'язання за договором щодо оплати виробів, що є порушенням положень ст.. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України.
Розгляд справи відкладався.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача двічі не з'явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.
Справа розглядається за наявними матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -
08.06.2006р. між ТОВ «Укрнафтоекотехнології» та Малого підприємства ТОВ «Феоніт» укладено договір за № 29.
Відповідно до умов вказаного договору Виконавець (позивач), за дорученням замовника (відповідач), зобов'язується виготовити, поставити та зібрати блочну автозаправну станцію (виріб), на чотири види палива з додатковою секцією збору пролитих нафтопродуктів, з подвійними перегородками, з начинкою технологічним обладнанням, технологічними колодцями, трубопроводами та установочними місцями під ТРК, з гідроізоляцією зовнішньої поверхні оклеючим матеріалом, що складається з БАЗС-2С-20 1шт. та БАЗС-3С24 1 шт., а Замовник (відповідач) зобов'язався оплатити та прийняти Виріб на умовах, що передбачені цім договором.
Згідно п. 2.2. договору, вартість виготовлення та поставки виробу з урахуванням доставки та збирання на буд майданчику в м. Сімферополі складає 172600,00 грн.
П. 2.3. угоди визначений порядок оплати за виріб, зокрема остаточний платіж 10%, що складає 17260,00 грн. замовник оплачує в продовж 3-х банківських днів після підписання акту приймання-передачі виробу.
Так, згідно матеріалів справи позивачем зобов'язання за договором виконані належним чином, про що свідчить підписаний обома сторонами акт приймання-передачі від 10.09.2006р.
Однак відповідачем здійснено оплату за договором лише на 90%, що становить суму у розмірі 155340,00 грн., згідно наданих до матеріалів справи банківських виписок за 13.06.2006р. та 02.08.2006р.
Остаточний розрахунок у сумі 17260,00 грн. відповідачем не здійснений, чим порушив зобов'язання передбачені п. 5.2.1. договору.
Відповідно до приписів ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем на дату розгляду справи не представлено доказів сплати сформованої заборгованості.
Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення заборгованості у сумі 17260,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати виробу, позивачем на підставі п. 6.5 договору, нараховано пеню яка складає 1463,08 грн.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Ст.. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За таких обставин вимоги про стягнення пені у сумі 1463,08 грн. також підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути індекс інфляції у сумі 880,26 грн. та 3% річних у сумі 499,39 грн.
Ст.. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виконання цивільних обов'язків згідно ст.. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції у сумі 880,26 грн. та 3% річних у сумі 499,39 грн. також підлягають задоволенню.
Згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись, ст.. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 14, 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Малого підприємства ТОВ «Феоніт» (м. Керч, вул.. Будьонного, 33/17; код ЄДРПОУ 24872928, р/р 26007500381431 в Кримській республіканській філії АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010) на користь ТОВ «Укрнафтоекотехнології», м. Херсон, вул.. Московська, 9/7; код ЄДРПОУ 31560137, р/р 26009003309 в ХФ «Західінкомбанк», м. Херсон, МФО 352327) суму заборгованості у розмірі 17260,00 грн., пеню у розмірі 1463,08 грн., індекс інфляції у сумі 880,26 грн., 3% річних у сумі 499,39 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 201,03 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення оформлене та підписане 27.11.2007р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.